оформлення та інші технічні питання з метою полегшення проведення спільних тренувань та навчань, а також співпраці та підтримки у проведенні миротворчих операцій. Так, наприклад, Меморандумом про взаєморозуміння у галузі підтримки операцій НАТО з боку України, що був ратифікований у березні 2004 року, регламентується можлива цивільно-військова допомога з боку України військам НАТО, що перебувають на її території або рухаються транзитом у мирний час, за часів кризи або війни. Меморандум про взаєморозуміння у галузі стратегічних авіаперевезень, що був підписаний у червні 2004 року і нині перебуває на ухваленні у Верховній Раді, надасть змогу суттєво збільшити участь України у перевезенні великогабаритних вантажів НАТО.
Завдяки проведенню широкого кола заходів ПЗМ та військових навчань, які час від часу проходять і в Україні, українські військовослужбовці мають змогу підготуватися до участі в операціях з підтримки миру та набути практичного досвіду взаємодії з військами НАТО та інших країн-партнерів.
Старші українські офіцери регулярно навчаються на курсах в Оборонному коледжі НАТО у Римі (Італія) та Школі НАТО в Обераммергау (Німеччина). Контакти з цими навчальними закладами також стали у пригоді під час створення багатонаціонального факультету при Національній академії оборони України.
Технічну співпрацю між Україною та НАТО у галузі озброєнь зосереджено на підвищенні рівня оперативної сумісності систем озброєнь України та НАТО з метою сприяння участі України у спільних операціях з підтримки миру. Співпрацю у цій галузі було розпочато, коли Україна приєдналася до програми НАТО “Партнерство заради миру” та почала брати дедалі активнішу участь у засіданнях різних груп з питань озброєнь під егідою Наради національних директорів з питань озброєнь (ННДО) -- найвищого органу НАТО, що визначає можливості взаємодії між окремими країнами Альянсу з питань закупівлі військової техніки , насамперед приділяючи увагу відповідності встановленим технічним стандартам . Розвитком співпраці між Україною та НАТО у цій галузі опікується Спільна робоча група Україна -- НАТО з питань озброєнь, перше засідання якої відбулося у березні 2004 року .
У західному регіоні України часто трапляються сильні повені, і країни -- члени НАТО та інші країни-партнери надавали Україні допомогу у подоланні наслідків цього стихійного лиха у 1995, 1998 та 2001 рр . З 1997 року відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та НАТО у галузі планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру основну увагу було перенесено на забезпечення здатності України більш ефективно реагувати на подібні стихійні лиха, що можуть статися у майбутньому . З цією метою проводилися навчання у рамках ПЗМ , зокрема, у вересні 2000 року на Закарпатті. Під час цих навчань були перевірені в дії механізми ліквідації наслідків стихійних лих . А у 2001 році в Україні був започаткований спільний проект за участю сусідніх країн , який мав не меті розвинути ефективну систему оповіщення та ліквідації наслідків повеней у басейні річки Тиси .
Навчання у рамках ПЗМ також сприяли вдосконаленню процесу планування та виробленню належного потенціалу у галузі ліквідації наслідків стихійних лих на випадок інших природних катастроф, як-то сходження лавин та землетруси, або техногенних катастроф чи терористичних атак, пов’язаних із виливом токсичних речовин або із застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї . Одним із таких заходів стали навчання “Спільна допомога -- 2005” , що тривали на Яворівському навчальному центрі у Львівській області і мали на меті перевірити на практиці механізми реагування на терористичний акт із застосуванням хімічних речовин. У навчаннях, які стали першим спільним заходом за участі країн НАТО, країн-партнерів, Організації із заборони хімічної зброї зі штаб-квартирою у Гаазі та ООН, взяли участь понад 30 країн.
Співпраця між Україною та НАТО у науковій галузі розпочалася у 1991 році. Відтоді за рівнем своєї участі у Науковій програмі НАТО Україна поступається місцем лише Росії. Співпраця набула подальшого розвитку внаслідок заснування Спільної робочої групи Україна -- НАТО з питань співпраці у галузі науки та охорони довкілля. НАТО профінансувало кілька проектів, що передбачали забезпечення українських наукових та дослідницьких колективів мінімально необхідною інфраструктурою комп’ютерних мереж та доступом до Інтернету.
Окрім проектів, націлених на застосування наукових здобутків у галузі боротьби з тероризмом відповідно до нового спрямування Наукової програми НАТО, Україна визначила такі пріоритетні напрями наукових досліджень: інформаційні технології, біологія клітини та біотехнологія, нові матеріали, охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів. Екологічні проблеми, спричинені оборонною діяльністю, є однією з провідних тем співпраці між Україною та НАТО з питань охорони довкілля.
По мірі розвитку Інтенсифікованого діалогу український уряд має забезпечити інформування громадськості про честолюбну програму реформ, яку він поставив собі за мету, та роз’яснювати, яким чином прагнення України стати членом НАТО відповідають національним інтересам держави. Багато кому в Україні бракує інформації про роль, діяльність та цілі Альянсу, а стереотипи часів холодної війни досі залишаються потужними. У рамках програми короткотермінових заходів, які були узгоджені у Вільнюсі, країни-члени Альянсу запропонували уряду України співпрацю у напрямі підвищення обізнаності про нинішню НАТО, а також у поясненні відносин, що існують між Україною та НАТО. Спонукання інтересу до нової НАТО надасть змогу багатьом усвідомити, як радикально змінився Альянс відколи завершилася холодна війна із розвитком нових партнерських стосунків, включаючи відносини стратегічного партнерства з Росією. Українці, зокрема, мають отримати більше інформації про обопільно вигідні аспекти політичної та практичної співпраці, які були розвинуті між Україною та НАТО і які