плануванням майбутніх заходів та висуненні пропозицій стосовно поліпшення та майбутнього розвитку співробітництва .
У складі КУН представлені усі країни Альянсу та Україна. Її засідання регулярно відбуваються на рівні послів та військових представників, а також періодично -- на рівні міністрів закордонних справ та оборони й начальників оборонних штабів та час від часу -- на рівні глав держав та урядів. Засідання КУН на найвищому рівні готуються Політичним комітетом у форматі КУН, який також слугує органом для здійснення обміну думками з політичних та безпекових питань, що становлять спільну зацікавленість, а також підготовки аналізу виконання щорічних Цільових планів Україна -- НАТО.
КУН забезпечує форум для проведення консультацій між країнами -- членами НАТО та Україною з питань безпеки спільної зацікавленості, таких як ситуація на Балканах, в Іраку, боротьба з тероризмом, “заморожені” конфлікти та інші питання регіональної безпеки.
Як найвищий орган, який спрямовує заходи співробітництва, КУН ухвалює щорічні Цільові плани, які розробляються двома сторонами з метою забезпечення досягнення цілей, визначених Планом дій Україна -- НАТО від 2002 року, а також контролю успішності їх виконання. Комісія постійно переглядає заходи співробітництва у контексті участі України в програмі НАТО “Партнерство заради миру”, а також у галузі безпосередньої військової співпраці, що відбувається відповідно до щорічного Робочого плану Військового комітету у форматі Україна -- НАТО.
Під егідою КУН також функціонують кілька спільних робочих груп, які опікуються конкретними питаннями, такими як оборонна реформа та реформа структур безпеки, озброєння, економічна безпека, наука та співпраця у галузі охорони довкілля .
Висновок
Отже, Україна та НАТО базуватимуть свої відносини на принципах та зобов'язаннях, згідно з міжнародним правом та міжнародними механізмами, включаючи Статут ООН, Хельсінкський Заключний акт та наступні документи ОБСЄ. Відповідно, Україна і НАТО підтверджують свої зобов'язання:
визнавати, що безпека всіх держав у регіоні ОБСЄ є неподільною, що жодна країна не може будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої країни, та що жодна країна не може розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу;
утримуватися від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави будь-яким чином, не сумісним з принципами Статуту ООН або Хельсінкського Заключного акта, якими керуються країни-учасниці;
визнавати невід'ємне право всіх держав вільно обирати та застосовувати власні засоби забезпечення безпеки, а також право свободи вибору або зміни своїх засобів забезпечення безпеки, включаючи союзницькі договори, по мірі їх еволюції;
поважати суверенітет, територіальну цілісність та політичну незалежність всіх інших держав, непорушність кордонів та розвиток добросусідських відносин;
визнавати верховенство права, зміцнювати демократію, політичний плюралізм та ринкову економіку;
визнавати права людини та права осіб, що належать до національних меншин;
запобігати конфліктам та врегульовувати спори мирними засобами у відповідності до принципів ООН та ОБСЄ.