регіоні в боротьбі з лівими силами відіграють центристи. В 1998 р. СДПУ(о), НДП, ПЗУ, “Громада” набрали разом 1491526 голосів (29 %), а в 2002 р. СДПУ(о) і “За Єдину Україну” набрали 1082519 голоси (22 %). Феноменальні результати в регіоні в 1998 р. продемонструвало ВО “Громада”, що набрала в регіоні 788872 голосів (15,26 %). Саме завдяки високому відсотку в регіоні “Громада” і потрапила в Парламент. Прихильники владних структур змогли збільшити кількість своїх голосів з 253278 голосів (4,9 %), що їх набрала в 1998 р. НДП до 295337 голосів (12,49 %), що їх набрали в 2002 р. ВБ “За Єдину Україну”. СДПУ(о) збільшили кількість своїх прихильників в 3 рази з 161 027 голосів (3,11 %) до 497188 голосів (9,63 %). Даний регіон є одним найвдалішим для соціал-демократів.
Донецький електоральний регіон
Донецький електоральний регіон (Донецька, Луганська область) має переважно двоетнічний україно-російський характер. З інших етнічних меншин своєю часткою і громадською активністю виділяються греки. Даний регіон є переважно російськомовний. Україномовне населення становить менше третини від усього населення. Переважна більшість видань, ЗМІ – російськомовні, менше 10 % учнів серед закладів освіти навчаються українською мовою. Висока частка міжетнічних шлюбів, та ряд інших чинників зумовили низький рівень національної самосвідомості не лише українського, але і частково російського населення. Звідси – переважаюча популярність не українських, а просоюзних ідей, яка посилається соціальна особливість на фоні великих труднощів економічної трансформації. Наведені вище дані призводять до того, що в регіоні лідируючі позиції мають партії лівих спрямувань. Якщо вважають, що Галичина – оплот правих сил, то Донбас – центр лівих.
На виборах 1998 р. на першому місці в регіоні була КПУ – яка набрала 1479620 голосів (39,24 %), а в 2002 р. 124833 голоси (33,16 %). Серед інших лівих партій 4 % бар’єр в регіоні подолав ВБ Вітренко в 2002 р. – 4,53 % в 1998 р. ПСПУ – 4,31. Жодна інша ліва сила не подолала в регіоні 4 % бар’єр.
Праві партії жодного разу не змогли подолати в регіоні 4 % бар’єр. На виборах 1998 р. НРУ набрав 83157 голоси (2,2 %), а в 2002 р. “Наша Україна” – 113367 голосів (3,01 %) і ВБ Ю. Тимошенко – 54345 голоси (1,44 %). Даний регіон є найбільш не вдалим для правих.
Єдиним конкурентом для лівих за електоральне лідерство можуть бути центристи, які в 1998 р. разом (СДПУ(о), “Громада”, НДП, ПЗУ, Партія праці і Ліберальна партія, Трудова Україна) набрали близько 30 %, а в 2002 р. змогли покращити свої результати в 2 рази, оскільки Блок “За Єдину Україну” набрав 1098845 голосів (29,19 %). Саме результат блоку в регіоні є найуспішнішим серед усіх електоральних регіонів. Кожен третій, хто проголосував за блок “За Єдину Україну” є жителем Донецького електорального регіону. СДПУ(о) збільшила кількість своїх прихильників в 3 рази з 7738 82 голосів (2,05 %) до 237338 голосів (6,3 %).
Кримський електоральний регіон
Кримський електоральний регіон в своїй структурі має найскладнішу етнополітичну ситуацію. Особливістю є те, що в регіоні проживає абсолютна більшість російськомовного населення та російського етнічного населення. На півострові діє низка нелегальних російських об’єднань антиукраїнського спрямування (Російська Партія, Конгрес російських общин Криму Республіканський Рух Криму та ряд інших). Саме дані утворення в своїй діяльності підтримують переважно ліві сили, які користуються в регіоні найбільшою популярністю.
Так, лідером є КПУ, яка в 1998 р. набрала 455390 голосів (40,25 %), а в 2002 р. 384402 голоси (33,73 %). Соціалістична Партія України і ВБ Н. Вітренко не подолали в регіоні навіть 4 % бар’єр. В складі лівих сил в регіоні на виборах 1998 р. набрав 107898 голосів (9,53 %) ВБ “Союз”, що в своїх програмах відверто підтримував принципи відновлення союзу з Росією і колишніми республіками СРСР. В 2002 р. такий аналогічний блок “Руський блок” набрав 61506 голосів (5,4 %), що свідчить про зменшення тенденцій за союз з Росією.
Партії правого спрямування спиралися в регіоні в основному на кримськотатарську меншину регіону, частка якої значно зростає, а представники їдуть у виборчих блоках правих партій. В 1998 р. НРУ набрав 68881 голосів (6,09 %), а у 2002 р. – 499237 голосів (8,72 %).
Серед центристів в 5 разів зросла кількість прихильників СДПУ(о), якщо в 1998 р. вони набрали 22030 голосів (1,95 %), то в 2002 р. – 126698 голосів (11,12 %). Також 4 % бар’єр долали в регіоні і владні сили. В 1998 р. НДП набрала 53836 голосів (4,76 %), а в 2002 р. “За Єдину Україну” – 80367 голосів (7,05 %). Кримський електоральний регіон є єдиним де лідером серед центристів в 2002 році є СДПУ (о), а не Блок “За Єдину Україну”.
Столичний (Київський) електоральний регіон.
Столиця України м. Київ хоч і входить до Північно-центрального електорального регіону, проте має ряд особливостей, що дозволяє її виокремити в окремий регіон. Ці особливості пов’язані з статутом міста, значною кількістю етнічних меншин, що проживають в столиці, історією міста.
Праві сили 1998 р. (НРУ) набрали в регіоні 10,8 %, в той час як ліві (КПУ, СоцПУ-СелПУ, ПСПУ) – 23,27 %. Проте у 2002 р. спостерігається ріст кількості прихильників правих сил в м. Києві як і в Північно-Центральному електоральному регіоні. Праві сили (“Наша Україна”, ВБ Ю. Тимошенко) набрали в м. Києві