Генезис і становлення Організації з безпеки і співробітництва в Європі від конференції до організації.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі є однією з найбільш прогресивних і демократичних міжнародних регіональних організацій, яка покликана зміцнити міжнародний мир, забезпечити безпеку, спокій і правопорядок не тільки на європейському континенті, але й у всьому світі. ОБСЄ є єдиною міжнародною організацією, яка створена на підставі Гельсінського Заключного Акту(1975р.) і не зареєстрована в Статуті ООН. Однак, дана організація залишається єдиною після ООН міжнародною організацією, яка завдяки своїм превенціям підтримує мир, безпеку і співробітництво у всому світі.
Ключові слова: НБСЄ, рівноправне співробітництво, мирне співіснування, Гельсінський Заключний Акт, правило консенсусу, “liberum veto”, Декларація принципів Заключного Акту, ” холодна війна” , “розрядка”, ОБСЄ, колективна безпека, імплементація, “міжкоаліційний мирний договір”.
З моменту заснування Організації Об’єднаних Націй та прийняття Статуту цієї універсальної міжнародної організації не існувало документу, який би мав настільки величезне значення як Заключний Акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаний більш ніж двадцять п’ять років тому 1 серпня 1975 року в Гельсінкі керівниками 33 європейських держав, а також США і Канади [13,с.3].
Необхідність скликання загальноєвропейської Наради була продиктована певними об’єктивними факторами. При цьому, проблема забезпечення миру та стабільності на континенті мала першочергове значення. Війни в Європі, як відомо, стали загальнонародною бідою. Тільки за останні три століття збройні конфлікти виникали більш ніж 170 разів [10,с.10]. Підраховано, що у війнах XVII ст. в Європі загинуло три мільйони людей, у війнах ХVIII ст. -понад п’ять мільйонів, у війнах XIX ст. -майже шість мільйонів людей. В XX ст. перша світова війна забрала близько десяти, а друга-понад п’ятдесят мільйонів людських життів [8,с.21]. Слід відзначити і те, що як перша, так і друга світові війни почалися саме в Європі. На сьогоднішній день у цьому регіоні функціонує одне з найбільших військових формувань по забезпеченню миру і безпеки - НАТО. Крім того, тут зосереджені величезні контингенти збройних сил і могутній арсенал зброї,зокрема, і ядерної.
Ідея створення організації загальноєвропейської колективної безпеки була обумовлена не тільки рішучістю народів не допустити повторення минулого, перш за все війни в Європі, а й значними успіхами національно-визвольних рухів у боротьбі за свою незалежність, бажанням прогресивних кіл громадськості ліквідувати напруженість у міжнародних відносинах між деякими країнами і тим самим, покласти край “холодній війні”.
Нарада з безпеки і співробітництва в Європі започаткувала новий етап у розвитку і поглибленні релаксації міжнародної напруженості. Нарада була скликана в результаті ініціативи країн постсоціалістичної співдружності, яка була підтримана країнами Європи, в першу чергу Францією, а також США і Канадою [13,с.5].
Участь двох вищевказаних держав у Нараді обумовлена суто європейськими справами. По-перше, не можна не враховувати той вклад, який внесли ці країни в загальну боротьбу проти гітлерівської агресії, взагалі, і безпосередньо на європейському континенті. По-друге, на чотири великі держави ( зокрема і на США) покладена особлива відповідальність за післявоєнне врегулювання в Європі, що відображено в цілому ряді актів, зокрема, в Потсдамських угодах 1945 року. По-третє, значну роль тут відіграли ті політичні реалії,які склалися в сучасній Європі. США і Канада є членами НАТО і на території Європи дислокуються великі контингенти їхніх збройних сил. Тому, не має необхідності доводити важливість об’єднання всіх без виключення членів військових формувань зобов’язаннями по забезпеченню безпеки і в першу чергу по незастосуванню сили і мирному вирішенні спорів [8,с.28].
Скликання загальноєвропейської Наради стало безпрецедентною подією у всій історії Європи, яка має величезне міжнародне значення.
Нарада з безпеки і співробітництва в Європі поклала початок новому етапу розрядки напруженості. Вона посилила її розвиток, стала важливою віхою на шляху забезпечення європейської безпеки.
Загальноєвропейська нарада підвела необхідний політичний підсумок Другої Світової війни. Нормалізація відносин у Європі, закріплення підсумків Другої Світової війни було необхідним для подальшого просування на шляху розрядки, щоб розвивати відносини співробітництва, які базуються на мирному співіснуванні. Неврегульованість проблем, які залишилися після Другої Світової війни, заважала цьому процесу.
З моменту закінчення Другої Світової війни минуло вже понад п'ять десятиліть. Вони були наповнені серйозними, кардинальними змінами в соціальному і міжнародно-правовому житті Європи. Перш за все, різко змінилися взаємовідносини між колишніми переможцями, з однієї сторони, і колишніми переможеними-з другої. В результаті розв'язання проблеми “холодної війни” у Європі, відбувся розкіл на два військово-політичних угрупування.
В зв'язку з цими кардинальними змінами виникло питання про те, чи є можливим у таких умовах підведення підсумків Другої Світової війни шляхом укладення традиційного мирного договору, в якому б сторонами виступали, з однієї сторони, як єдине ціле держави - переможці, а з іншої - держави, які зазнали поразки у війні.
При цій ситуації, яка склалася в Європі укладення такого “міжкоаліційного” мирного договору взагалі було неможливим, оскільки воно означало б збереження в майбутньому невирішеними проблем, які забруднюють всю міжнародну атмосферу [12,с.56].В цьому випадку інтереси покращення відносин (нормалізація, розрядка, забезпечення безпеки) були б принесені в жертву дотримання юридичної форми їх врегулювання (мирний договір). Відбулося свого роду застосування застереження rebus sic stantibus, проте у зворотному порядку: обставини, що змінилися вплинули не на діючий договір, зробивши при цьому його недійсним, а обумовили безпредметність або навіть неможливість укладення договору.
Таким чином, в Європі склалася ситуація, за якої назріло питання щодо підсумків у Другій Світовій війні,