студенти пакистанських духовних училищ. Головнокомандувач мулла Абдул Сатар. На думку держсекретаря США Коліна Пауелла одна з найбільших терористичних організацій світу.
7.Лашкар е–Тайба (Армія чистих). Екстреміське угруповування. Має тисячу прибічників в Пакистані та за його межами. Бази: східні райони Пакистана, веде збройну боротьбу з індійськими регулярними військами в штатах Джамму та Кашмір. До 2000 року теракти лише в Пакистані та Індії. З початку ХХІ століття в Північно–Західній Європі, Передній Азії. Підозрюється в зв’язках з “Аль–Каїдою”.
8.Хезбаллах (Партія Аллаха) або “Ісламський джихад”. Радикальна, шиїтського напряму проірансько–ліванська організація. Бази розташовані в Лівані. Керівники з 1980 року: Субхі Туфейлі, шейх Аббас Муссанві, з 1997 року: Насер Адла. Духовний лідер – Фадлалла Мухаммед Хусейн. Має двадцять шість тисяч членів по цілому світу. Підтримують Іран та Сірія.
9.Хамас (Ісламський Рух Опору). Заснована в 1987 році, як відгалуження палестинське “Братів мусульман”. Десять тисяч прибічників, використовує підтримку палестинської діаспори Ірану, Саудівської Аравії та інших країн. Відповідає за більшість терактів у Ізраїлі.
10. Аль–гамаа аль–Ісламіян (Ісламська асоціація). Виникла в Єгиті під кінець сімдесятих. Діє боєвиків у Єгипті, до десяти тисяч прибічників в світі. Відповідає за замах на президента Єгипту Хосні Мубарака (1995). Присутня в Великобританії, Афганістані, Австрії. Має дев’ять тисяч по світі. Підтримує іранські, афганські, суданські та інші екстреміські угрупування.
11. Аль Каїда (Основа). Радикальна, інтернаціональна, ісламська організація створена Усламою бен Ладеном в 1990 році. Спочатку об’єднання арабів, що воювали з радянськими військами в Афганістані та урядом. З часом поповнена ісламськими боєвиками виступила стотридцятидвохтисячною “групою”. Підозрюється у зв’язках з терористами Шаміля Басаєва та Хаттаба. Ворогами “Аль Каїда” вважає комуністів, хрестоносців (відносить всі держави Заходу) та євреїв.
12.Ісламський міжнародний фронт боротьби з євреями і хрестоносцями.
Міжнародна терористична організація з розгалуженою структурою терористичних організацій утворена бен Ладеном у лютому 1998 року в Пакистані. Об’єднує вище згадані дві пакистанські, бангладешську та єгипетську “Аль–Джихад” (Священна війна) очолює Айман аз–Завахарі, утворена в 1970 році з метою знищення світської влади в Єгипті. Один з підсудних заявив що до організації входили представники невідомої “Ісламської групи” та про те, що керівник “Аль Джихада” в 1996 – 97–му роках знаходився на території Дагестана. Кількість прибічників Ісламського міжнародного фронту до 2003 року вже досягає тридцяти шести тисяч чоловік.
Додаток 2.
Терміни.
1.Араби (само-назва аль–араб) група народів, що заселяє країни Західної Азії та Північної Африки. Араби також живуть в Ірані, Туреччині, Афганістані, Ефіопії, Сомалі, Східній Африці. Сучасні арабські етноси виникли після арабізації давніх народів Передньої Азії та Північної Африки; арамеїв, фінікійців, єгиптян, лівійців (берберів) та інших.
2.Джихад – священна війна мусульман за віру. Моджахеди – борці за віру. В основ,і по іншому тлумачений Коран. Звідси джихад – засіб боротьби з злом (невірними).
3.Емір – (з арабської повелитель, воєначальник, князь, правитель на Сході ). В двадцятому столітті – принц правлячої династії.
4.Емірат – феодальне володіння, князівство на Сході, очолене еміром.
5.Імам – духовний лідер у мусульман наділений і світською владою і духовна особа, керуюча богослужінням в мечеті.
6.Іслам – (з арабської “саліма”) означає залишатися цілим, неушкодженим. Однокорінне слово “сімл” – привітання “салям алейкум” – мир вам. Звідси, іслам – релігія миру, проте є й інші трактування.
7.Каді –(з арабської суддя) – мусульманський суддя, вирішує справи по законам Корану; виконує також функції нотаріуса, веде справи по опікунстві, по виконанню духовних заповітів і поділу спадку.
8.Коран точніше аль–Куран, в перекладі з арабської “читання вголос” – основна священна книга мусульман. Складається з 114 глав. Глави називаються сурами поділяються на аяти – ритмічно завершені фрази.
9.Мулла – мусульманський священник.
10.Мусульмани з арабської муслім, тобто вірний Аллаху, покірний.
11.Мухаммед (Магомет, Мухаммад) Ахмат Абу Амах (570 – 632) – укладач священної книги Коран. Засновник релігії ісламу та першої мусульманської общини.
12.Наїб (з арабської намісник) – в середньовічних мусульманських державах управитель округа чи провінції.
13.Поміркований іслам – на відміну від радикального ісламісти прагнуть створити ісламське суспільство, ісламську державу ненасильницькими методами розглядаючи це явище як поступовий процес.
14.Складові ісламу – перетлумачений Коран, священні духовні тексти, шаріат, звід законів. Завдання віруючих – пожертвувати собою в ім’я джихаду подаючи Вчення в “незмінному” вигляді.
15.Стихійний тероризм –система насильницьких і військових актів з метою досягнення політичних цілей. Існує межа з кримінальною злочинністю, яка набуває рис умовності.
16.Суннізм – ортодоксально правовірний напрям, який зараз використовують радикальні ісламісти. Не допускає тлумачень чи суджень. Головне правило – не задавати питань та порівнювати, а тільки підкорятися впливовим духовним лідерам. В шаріаті (мусульманському праві) розвинута та сама обрядовість з додаванням промов агресивного змісту.
17.Теракт – різновид політичного вбивства, фізичне знищення особи чи групи осіб з подальшим залякуванням, посиленням напруги в окрузі, регіоні, суспільстві. Поступається терору тільки масовістю.
18.Терор (1) (термін ще з якобінської диктатури), більш значимий у 50 – 70–х роках двадцятого століття. Звідси, політика деяких держав, частково трактується призабутим терміном “політика тероризму”.
Терор (2) – політика залякування проводиться особами, що стоять при керівництві держави чи революціонерами для корисливих цілей з метою посилення страху перед ними та покори.
19.Тероризм в широкому розумінні – об’єднує як підпільну підривну діяльність, всі форми державного терору, рух екстремістів, так і політику тероризму з геноцидом.
20.Тероризм у вузькому розумінні – система насильницьких актів мають за мету створення відповідного соціально–психологічного клімату в тій чи іншій країні, залякування мас, урядів, представників окремих соціальних груп, партій, організацій, установ, банків, концернів. Даний тероризм відрізняється частково від поодиноких