нею, і пес, належне з неї першій стороні, на відшкодування одержано-го (ст.49 ЦивК).

Одностороння реституція здійснюється також у випадках, коли угода здійснена під впливом обману, насильства, погрози, зловмис-ної угоди представника одиісї сторони з другою стороною або збігу тяжких обставин. Якщо угода визнана недійсною з однієї із зазначе-них підстав, то потерпілому повертається другою стороною все одер-жане нею за угодою, а за неможливості повернення одержаного в на-турі — відшкодовується його вартість. Майно, одержане потерпілим від другої сторони (або належне йому), повертається в доход держа-ви. При неможливості передати майно в доход держави в натурі стя-гується його вартість (ст.57 ЦивК).

§ 4. Укладення договорів

Відповідно до правових норм (ст.153 ЦивК) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній за належних випадків формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Договір укладається шля-хом направлення оферти (пропозиції укласти договір) однією із сторін і її акцспта (прийняття пропозиції) другою стороною. Оферта адре-сується конкретно одній або кільком особам, в ній повинні бути вка-зані умови, які є істотними для даного договору, а також ті, в яких заінтересований оферснт (той, хто направляє пропозицію). До прий-няття оферти іншою стороною договір не вважається укладеним. Зв'я-заність оферента офертою настає тоді, коли пропозиція укласти до-говір одержана акцептантом. Це означає, що відмова оферента від сіюсї пропозиції укласти договір може бути ним зроблена лише до її одержання акцептантом.

Закон визнає акцептом відповідь особи, якій була адресована офер-та. Акцепт має бути повним і безумовним. Оскільки закон передба-чає різний порядок для укладення договору за пропозицією, зробле-ною із зазначенням строку для відповіді (ст. 155 ЦивК), і для укладення договору за пропозицією, зробленою без зазначення строку для відповіді, то ці випадки повинні бути розглянуті кожен окремо.

Коли пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зроби-ла пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст. 155 ЦивК).

Якщо відповідь від акцептанта запізнилася, вона визнається та-кою лише в тому випадку, коли, по-перше, з одержаної із запізненням відповіді видно, що вона була відіслана своєчасно, і, по-друге, коли особа, яка зробила пропозицію, негайно повідомить другій стороні про одержання відповіді із запізненням. В цьому разі запізніла

відповідь вважається новою пропозицією (ст. 157 ЦивК). Невиконан-ня такого порядку тягне за собою певні наслідки: оферент, який цьо-го не зробив, повинен виконати укладений договір. Проте оферент може і підтвердити дійсність раніше зробленої пропозиції.

Якщо оферта направлена без вказівки строку для відповіді, то діють такі правила: коли пропозиція укласти договір зроблена усно без зазначення строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо друга сторона негайно заявила особі, яка зробила пропозицію, про прийняття цієї пропозиції. Якщо така пропозиція зроблена в пись-мовій формі, договір вважається укладеним, коли відповідь про прий-няття пропозиції одержана протягом нормально необхідного для цьо-го часу (ст. 156 ЦивК).

Не завжди сторона, яка отримала оферту, погоджується з усіма істотними умовами, що наводяться в оферті. Тоді вважається, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж запропоновані, умовах не є акцептом. Така відповідь визнається відмовою від акцеп-та і водночас новою офертою (ст. 158 ЦивК). Сторони в такому разі міняються місцями — акцептант виступає як оферент, а оферент — як акцептант. Переговори на таких засадах можуть продовжуватись і надалі (ст.158 ЦивК).

Проте між підприємствами і організаціями врегулювання розбіж-ностей при укладанні договорів, пов'язаних із господарською діяль-ністю, здійснюється в дещо іншому порядку. За наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали про-ект договору, складають протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі. В 20-деннин строк ці розбіжності надсила-ються другій стороні. Вони знаходять відображення в двох примірни-ках протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов'язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до вре-гулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору псі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульо-наними, передати в цей же строк на вирішення арбітражного суду *ст.10 АПК України).

Якщо підприємство або організація, які одержали протокол роз-біжностей щодо умов договору, заснованого на державному замов-ленні, не передадуть розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирішення суду в зазначений строк, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. За інших випадків договір вважається не укладеним (ст.10 АПК).

В інформаційному листі від 12 травня 1992 р. «Про застосування тг.10 Арбітражного процесуального кодексу України щодо договорів поставки продукції і товарів між підприємствами та організаціями України» допускається можливість передачі спору на вирішення арбіт-

ражного суду будь-якою заінтересованою стороною із заявою про ви-рішення переддоговірного спору в разі ухилення підприємства, органі-зації, які одержали протокол розбіжностей, від передачі спору на вир-ішення арбітражного суду. В тому числі в арбітражний суд може бути передана заява про зобов'язання укласти договір. При цьому до неї додається проект договору згідно зі ст. 57 АПК, в якій ідеться про документи, що додаються до позовної заяви.

§ 5. Форма договору

Дотримання форми договору є однією із найважливіших умов дійсності договору. Згідно зі ст.154 Цивільного кодексу, якщо сторо-ни домовились укласти договір у певній формі, він вважається укла-деним з моменту