зменшення тарифних і нетарифних обмежень, що діють сьогодні для українських товарів на найбільших світових ринках;

вдосконалення режиму торгівлі з ЄС;

визнання її (української) економіки як такої, що має статус ринкової, а отже, сприятиме вирішенню проблем антидемпінгових розслідувань. Так, сьогодні проти України ведеться понад 100 антидемпінгових розслідувань, що може спричинити застосування антидемпінгових заходів по скороченню експорту товарів України в обсязі 4 млрд. дол. (35 % всього експорту);

підвищення конкурентоспроможності економіки України;

демонополізація національної економіки;

розширення можливостей імпорту сучасних технологій, що сприятиме модернізації її виробничого потенціалу.

Ще одним позитивним аспектом вступу до СОТ можна назвати і те, що угоди СОТ, спрямовані насамперед на лібералізацію торгівлі, передбачають також і захист внутрішнього ринку країн-членів. Так, країни, що входять у СОТ мають право, зокрема:

тимчасово обмежити імпорт задля вирівнювання платіжного балансу;

підвищити імпортне мито та застосувати кількісні обмеження імпорту;

ввести обмеження імпорту сільськогосподарської продукції;

застосувати антидемпінгові та компенсаційні заходи у разі виявлення випадків недобросовісної конкуренції.

Проте вступ України до СОТ генерує для її економіки не лише переваги, але і загрози:

Тимчасове зменшення національного виробництва окремих видів товарів в межах, еквівалентних збільшенню імпорту. Істотно постраждає обробна промисловість України та деякі інші галузі економіки, продукція яких має низьку конкурентоспроможність. У країнах-членах СОТ національний виробник, щоб не втрачати власний ринок, має працювати ефективніше, ніж виробники інших країн. В Україні перелік таких виробників украй обмежений. Тому слід очікувати витіснення продукції українських товаровиробників навіть з внутрішнього ринку України.

Держава втрачає істотні важелі регулюванню потоку іноземних інвестицій та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Можливе посилення дисбалансу інвестування в окремих галузях, оскільки вступ до СОТ означає встановлення рівних умов для вітчизняних та іноземних інвесторів. В Україні впродовж останніх років відбувається перетік капіталів з виробничого сектора до торгівлі, оскільки саме тут капітал отримує найбільші прибутки.

Вступ до СОТ призведе до відкриття ринку сільськогосподарської сировини та продовольства.

5. Ще однією характерною тільки для України проблемою може стати погіршення стосунків із торгівельним партнерами, що не входять до СОТ (реальна загроза зменшення товарообороту і збільшення митних тарифів).

Розглянувши всі „за” і „проти” вступу України в СОТ можна зробити висновок, що все ж таки, економіка нашої держави значно більше виграє, ніж втратить, ставши членом торгівельної організації. А той факт, що Україна взяла стратегічний курс на євроатлантичну інтеграцію (зокрема приєднання до ЄС і НАТО), взагалі робить безальтернативною її участь у торгівельній організації. Розумне використання захисних заходів і ефективна схема розподілу додаткового державного доходу мають допомогти державі подолати труднощі адаптації до системи вільної торгівлі.

3. Наслідки входження в СОТ у галузевому розрізі економіки України.

Той факт, що вступ України до СОТ – явище позитивне для національної економіки, зумовлений об’єктивними економічними законами у сфері торгівлі. Проте процес інтеграції у СОТ може мати різні наслідки для різних галузей економіки. Зупинимо нашу увагу на основних секторах вітчизняної економіки – сільському господарстві, металургії, машинобудуванні та хімічній промисловості.

За оцінкою можливих наслідків приєднання України до СОТ, проведеної центром економічних і політичних досліджень імені О. Розумкова, сільське господарство опиняється серед тих галузей, для яких переважають позитивні наслідки. Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється прийнятою в результаті Уругвайського раунду переговорів Угодою про сільське господарство. Вона передбачає поступове зниження імпортних тарифів, скорочення внутрішньої підтримки сільського господарства та експортних субсидій для нього.

Варто зазначити, що в Україні взагалі рівень державної підтримки сільського господарства є набагато нижчим, ніж у розвинених країнах. В останні роки в нас видатки на такі цілі дорівнювали приблизно 0,5 % ВВП, тоді як в Японії та ЄС – по 1,7 %, у Чехії – 1,6 %, у США – 1,5 %, у Канаді – 1,3 %. У розрахунку на душу населення субсидії становили в Японії – 566 дол., у США – 350, у ЄС – 336, в Канаді – 163, а в Україні – лише 33 долари. В цілому розвинуті країни щодня виділяють на підтримку конкурентоспроможності сільського господарства більше 1 млрд. дол.

На сьогодні Україна узгодила з Робочою групою СОТ понад 95 % тарифних позицій по сільськогосподарській продукції. Важливо, що для здобуття членства в СОТ Україна повинна привести свою політику у відповідність з усіма вимогами цієї організації. Зокрема це стосується створення умов для подальшого підвищення конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектора. Взагалі конкурентоспроможність є базовим критерієм, який характеризує національну економіку і визначається нами через фактори ціноутворення і якості.

Проблема якості сільгосппродукції має особливий характер: вона полягає не тільки у формуванні національних підходів до нових стандартів якості, але й у розумінні якості такої продукції в контексті генетично модифікованих культур. Тому для України надзвичайно важливою і необхідною є розробка нових стандартів якості на продовольчі товари, яка б відповідала вимогам СОТ, удосконалення ветеринарно-санітарних вимог, встановлення досить жорстких обмежень на імпорт трансгенної продукції та інших видів продукції, заборонених до ввезення згідно з чинним вітчизняним законодавством.

Ще одним фактором конкурентоспроможності є ціна. Конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції за ціною зумовлюється порівняно низькою собівартістю її виробництва. Той факт, що конкурентоспроможність вітчизняних продовольчих товарів на світовому ринку має переважно ціновий характер, підтверджується порівнянням світової та української експортних цін для основних сільськогосподарських продуктів (табл. 1.).

Таблиця 1. Експортні ціни окремих товарі в(за даними 1999-2001 рр.).

Товари | Експортні ціни в середньому за 1999-2001 рр. (FOB*) (дол. за 1 т) | Відношення української експортної ціни до світової

світова | українська

Пшениця |