Ячмінь | 114,8 | 100,9 | 87,9

Насіння соняшника | 257,0 | 220,0 | 85,6

Соняшникова олія | 498,0 | 545,3 | 109,5

Яловичина | 2460,2 | 1544,0 | 62,8

Вершкове масло | 2121,4 | 1807,0 | 85,2

Сухе знежирене молоко | 1702,0 | 1016,7 | 59,7

Як видно з таблиці, тільки для соняшникової олії українська експортна ціна дещо перевищувала світову. Особливо ж значні розбіжності спостерігалися між відповідними цінами на яловичину та сухе знежирене молоко.

Крім факторів, які визначають конкурентоспроможність галузі у світовій практиці часто використовують показники для вимірювання цієї характеристики. Одним з найпоширеніших таких показників є індекс відносних торговельних переваг (RTA). Додатне значення RTA вказує на відносні конкурентні переваги у зовнішній торгівлі, а від’ємне – на відносні конкурентні невигоди. Для оцінки конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства вираховуємо індекси відносних торгівельних переваг для окремих сільськогосподарських товарів, які є, або були в минулому основними для експортної спеціалізації України (рис. 2.).

Обраний період (1994-2001 рр.) дозволяє простежити динаміку змін у конкурентоспроможності окремих товарів з часом.

Проаналізувавши значення індексів RТА можна зробити ряд висновків. По-перше, в 2001 році усі українські товари, обрані для дослідження (за винятком цукру), були конкурентоспроможними на зовнішньому ринку. По-друге, судячи із індексу RТА, найбільш конкурентоспроможним на світовому ринку є насіння соняшнику. По-третє, в усі досліджувані періоди конкурентоспроможним було виробництво зернових. По-четверте, конкурентоспроможність вітчизняної тваринницької продукції є набагато нижчою, ніж у рослинницької. Отже, для сільськогосподарського комплексу економіки України, входження в СОТ дасть нові можливості для подальшого розвитку, адже продукція сільського господарства вже тепер є досить конкурентоспроможною. Першочерговою задачею уряду сьогодні має стати забезпечення пріоритетного розвитку таких галузей агропромислового комплексу, як цукрова, м’ясна, молочна. борошномельна та масложирова промисловість.

При розгляді впливу можливого вступу України до СОТ на металургійну, машинобудівну та хімічну промисловість досить важливим фактом є те, що рівень тарифного захисту внутрішнього ринку України вже сьогодні перебуває на рівні країн, які вступили до СОТ після 1995 р. Більше того, за підрахунками спеціалістів Українсько-Європейського консультативного центру, реальні адвалерні митні тарифи в Україні можна визначити на рівні 1-2% - тобто вони уже нині, а не після вступу до СОТ,є нижчими, ніж в ЄС, США, Японії. Таким чином, не можна реально очікувати серйозного зниження рівня тарифного захисту за умови вступу країни до СОТ, коли їх правила і вимоги, зокрема, щодо процедур митної оцінки товарів і скасування пільг, спрямовані саме на протилежне – збільшення рівня збирання мит11 Див: Сіденко В., Барановський О. Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси..

Взагалі-то в України досить хороші показники зовнішньоторговельного обороту за останній час. Якщо подивитися на зовнішньоторговельний баланс України за 1996-2002 рр22 Див: Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році. Послання Президента України від 15.04.2003.. (табл. 2), то можна побачити, що за весь досліджуваний період експорт не перевищував імпорт, а в 2002 році позитивне сальдо склало 3504,4 млн. дол.

Таблиця 2. Зовнішньоторговельний баланс України за 1996-2002 рр.*

Роки | Експорт | Імпорт | Сальдо

1996 | 19147,4 | 18807,9 | 339,5

1997 | 18970,3 | 18546,3 | 424

1998 | 16457,2 | 16106,5 | 350,7

1999 | 15195,5 | 12959,3 | 2236,2

2000 | 18059,3 | 15106,9 | 2952,4

2001 | 19809,1 | 16922,6 | 2886,5

2002 | 22012,4 | 18508,0 | 3504,4

Показники зовнішньоторговельного балансу могли бути набагато кращими, проте, оскільки Україну вважають країною з неринковою економікою, то до неї застосовувались антидемпінгові заходи.

Після приєднання до СОТ, зниження імпортних тарифів Україною для металургійної, хімічної та машинобудівної галузей не позначилося на них негативно, і навіть більше того – збільшить український експорт продукції цих галузей, оскільки Україна, маючи договори про режим найбільшого сприяння з країнами-членами, вже працює з ними за принципами СОТ.

4. Розвиток взаємовідносин України та СОТ.

Те, що Україна взяла курс на євроінтеграцію, зокрема на приєднання до Світової організації торгівлі, останніми роками перейшло з дискусійної площини на сторінкиурядових документів.

Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднання до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 році розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами СОТ. Вже підписано кілька двосторонніх протоколів з країнами-членами СОТ. Так у лютому цього року в Женеві українська сторона підписала договори-протоколи зі Швейцарією, Республікою Парагвай і з Малайзією, після чого в активі України стало вже 23 „запротокольованих” країни. Тривають переговори з іншими членами світового торговельного співтовариства. Досягнуто домовленостей з Еквадором, підписання відповідного протоколу відбудеться в травні цього року під час візиту до України міністра закордонних справ цієї країни.

З дня початку функціонування СОТ – 1 січня 1995 року – до неї приєдналися майже півсотні країн. На них припадає 92 % всієї світової торгівлі товарами і послугами. Україна поки-що перебуває в компанії так званих спостерігачів разом з Росією, Казахстаном, Білорусією.

Країни-спостерігачі зобов’язані впродовж 5 років з дня набуття цього статусу розпочати переговори щодо повноцінного членства, чого Україна й прагне.

Позитивні сигнали надійшли на початку цього місяця з Женеви, де розглядали заявку України на вступ до СОТ. Перший заступник міністра