руки у багаття влади", хоча їх не так вже і багато, не можуть протидіяти

такій масі інших своїх колег. Деякі з них і не намагаються - стоячи з боку,

а деякі просто так довго жили за іншими принципами, що їм просто не

хочеться з ними розставатися.

За четвертий фактор я хотіла б взяти саме розвинутість нашого

суспільства в політичному відношенні. Починаючи від простого

середньорозвиненого громадянина і закінчуючи людьми, які стоять в

правлінні,- більшість не має належної політичної освіти. І це звичайно

сказується на рішеннях які приймає держава. Ці рішення не мають належного

підгрунтя, тобто вони не можуть бути правильними, якщо їх приймають

неосвічені люди. І звичайно, що цій освіті не було звідки братись, оскільки

усе населення колишнього Радянського Союзу виховувалось на пропаганді

партії, тобто комуністичних принципах. А значить і те населення, яке б

хотіло отримати належну політичну освіту не мало змоги цього досягнути. І

цей чинник можна вважати основним серед тих, які впливають на розвиток

демократичної держави, оскільки постає питання: звідки візьметься

демократія в нашому суспільстві, якщо люди не можуть навіть зрозуміти, що

це слово означає, не говорячи вже про те, щоб визначити це поняття.

Існує ще велика кількість факторів, які можуть вплинути і впливають на

розвиток демократії, але все ж таки переліченні чинники - основні в нашій

державі і найбільше впливають на розвиток суспілства взагалі.

Хоча я зобразила становище в нашій країні дуже песимістичним, все ж

існують і позитивні моменти, як то прийняття демократичних законів і їх

впровадження у життя. Прийнята Конституція України - перше підтвердження

цьому. Залишається сподіватись, що ті демократичні засади, які в неї

закладені будуть виконуватись у майбутньому.

Також існують і люди в правлінні, і в населенні, які щиро вірять в

демократичне майбутнє України і намагаються запровадити такі принципи в

життя. Будемо сподіватись, що цих людей стане більше і вони візьмуть справу

демократичного розвитку країни в свої руки. А якщо цього не відбудеться, то

через покоління, можливо не одне, все ж таки зміняться старі правила і

догми, і тоді запанує на нашій багатостраждальній землі влада народу.

Література:

Гуггенберг Б. Теорія демократії. //Поліс, 1991, №4.

Якушик В. Різновиди політичних режимів. //Віче, 1995, №9

Характер політичного режиму. //Політична думка, 1993, №1

Бабкіна О. Політологія. Посібник для студентів вузів. Київ, 1998.

Дзюба І. Політологія. Курс лекцій. Київ, 1993.

Лазоренко О. Теорія політології. Для тих, хто прагне успіху. Київ,

1996.

Потульницький В. Нариси з української політології. Київ, 1994.

Потульницький В. Теорія української політології. Курс лекцій. Київ, 1993.