Влада і політичний режим

Зміст

Введення

Поняття влади є одним з центральних в політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин.

Розгадка феномена влади, збільшення всякого нового знання про природу влади і механізми володарювання є навряд чи не самою головною задачею політології. Перші спроби розібратися в парадоксах і механізмах політичної влади були початі ще в ранній період політичної історії Індії, Китаю і Греції. Наприклад, те, що давньогрецьке ”архе”, що позначало ”владу” чи ”верховенство”, мало й інше значення – першооснова чи першопричина, очевидно, було не випадковим збігом, але неясним здогадом про природу влади.

Парадокс політичної влади, здатної обертатися для людини одночасно і доцільною силою, і злою волею, за всіх часів займав розуми філософів і письменників. Аристотель і Шекспір, Ґете, Ніцше і Достоєвський, Фуко і Кафка у філософських категоріях чи художніх образах намагалися відкрити завісу над цим, далеко ще не пізнаним, феноменом життя суспільства і людини. В одному із діалогів Платона говориться: ”Немає людської душі, яка вистоїть спокусу владою.” Декого влада зачаровує, несвідомо вабить і притягує як магніт. Влада не тільки здавна страшила і захоплювала людей, вона завжди була однією із центральних категорій політичної науки. Багато мис-лителів, вчених вважають, що влада — незмінний супутник політики і є її головною проблемою. Поняття влада широко ви-користовується як у політичному, так і буденному вжитку. М. Вебер справедливо нагадує, що в залежності від ситуації го-ворять про владу батька над дітьми, про владу грошового мішка, про владу юридичну, духовну, економічну тощо. При всій різно-рідності і неоднозначності цих понять можна, однак, відмітити одну об’єднуючу їх характеристику: всі вони відображають від-носини, в яких воля і дії одних панує над волею і діями інших. Але в першу чергу під владою розуміють вищу державну владу. Так, наприклад, англійською мовою the роwег — це не тільки влада, але й держава з усією її міццю; в латинській мові potestas — сила, міць, панування; німецькою dіе Gewalt: — це не тільки влада, але й міць, а також насильство. Нарешті, в нашій рідній мові влада найчастіше виявляється синонімом начальст-ва і означає владні органи держави. У політичній і у буденній мові слово влада не має якогось одного стійкого значення. Для одних теоретиків влада — це особливий вплив одних людей на інших, для других — здатність досягнення певних цілей, для тре-тіх — можливість використання тих чи інших засобів, для четвертих — особливі стосунки між підлеглим і керівником.

У своєму загальному значенні, поняття ”влада” означає право і можливість одних керувати, розпоряджатися і управляти ін-шими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю по відношенню до інших, робити визначальний вплив на їх пове-дінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби.

Політологію ж цікавить політична влада. До поняття ”політична влада”, звичайно, можна застосувати загальне визна-чення влади як такої. Політична влада, як і будь-яка інша, означає здатність і право одних здійснювати свою волю по від-ношенню до інших, веліти і управляти іншими. Але разом вона має, на відміну від інших форм влади, свою специфіку верховенство, обов’язковість її рішень для всього суспільства І для всіх інших видів влади; загальність, тобто публічність; легальність у використанні сили та інших засобів володарювання в межах країни; моноцентричність, тобто існування загальнодержавного прийняття рішень; широкий спектр використовуваних засобів для завоювання, утримання і реаліза-ції влади.

1 Політична влада: її природа, сутність,

форми, функції, можливості, недуги

Політика здійснюється з приводу і для досягнення влади. Влада — це авторитетна сила, вольові відносини між людьми, у яких ті, хто має владу, визначають програму поведінки підвладних осіб. Інакше кажучи, це реальна можливість здійснення своєї волі у соціальному житті, нав’язування її іншим людям, при використанні різних засобів і методів, включаючи і примус. Звідси стає зрозумілим, що влада — це завжди двобічні відносини, де воля носія влади здійснюється через підлеглість підвладного. У суспільстві влада — це необхідність, бо за її допомогою забезпечується нормальне функціонування всіх соціальних суб’єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дії різних елементів держави і суспільства.

У своєму загальному значенні поняття “влада” означає право і можливість одних веліти, розпоряджатися і керувати іншими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю стосовно інших, впливати на їхнє поводження і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство й інші засоби.

Владу можна класифікувати за різними підставами: а) за сферою реалізації розрізняють економічну і політичну владу; б) відповідно до суб’єктів, що беруть участь у владовідносинах, — державну владу, владу формальних і неформальних об’єднань тощо.

Отже, політична влада — це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб’єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупованнями.

Політична влада як, один з найважливіших проявів влади, характеризується реальною здатністю даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, виражену в політику. Поняття політичної влади ширше поняття влади державної. Відомо, що політична діяльність здійснюється не тільки в рамках держави, але й в інших складових частинах соціально-політичної системи: у рамках партій, профспілок, міжнародних організацій і т.д.

Політична