міських голів” в пункті 1 статті 58 передбачає відповідальність кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови: „Порушення вимог цього Закону кандидатом у депутати місцевої ради або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами тягне за собою скасування територіальною виборчою комісією на підставі відповідного рішення суду своїх рішень (рішень відповідних виборчих комісій) про реєстрацію кандидата або про результати голосування та підсумки виборів у частині, що стосується відповідного кандидата” [4, ст.58]. Закон України „Про вибори Президента України” в дуже обмеженому і узагальненому вигляді повторює зміст зазначених положень двох попередніх законів.
Свою юридичну регламентацію інститут відповідальності за порушення
виборчого законодавства отримує відповідно в чинному адміністративному,
кримінальному, кримінально-процесуальному, цивільно-процесуальному
законодавстві.
Принагідно треба зазначити, що питання відповідальності за порушення виборчого законодавства абсолютно не досліджене на теоретичному рівні в Україні.
Слід зазначити, що сьогодні найбільш часто зустрічаються порушення у ході виборів, тобто незаконні дії під час процесу отримання бюлетенів, нанесення позначок та підрахунку бюлетенів; процесу проведення офіційного підрахунку голосів і завірення результатів виборів або процесу реєстрації виборців. В загальному, порушення у ході виборів характеризуються недотриманням чи ігноруванням основних принципів виборчого права.
Однак, за певних умов, до цих порушень можна віднести і ті, які виникають в стадіях утворення територіальних одиниць (виборчих округів та виборчих дільниць), в процесі формування виборчих органів. Також до цієї категорії відносяться і порушення, пов’язані з процесом формування списків виборців.
Більша частина випадків порушень у ході виборів має на меті порушення виборчого процесу при виборах на місцевому рівні, через який можна контролювати або впливати на розподіл посад після виборів. Таким чином, порушення у ході виборів часто пов’язане з іншими злочинами, а саме отриманням посадовими особами хабарів, погроз насильством, підробкою документів, приховуванням незаконних дій інших осіб тощо.
Як правило, порушення у ході виборів не виникає у тих регіонах, де широкою підтримкою електорату користується одна політична група чи партія, тому що у такій ситуації вдаватися до порушень з метою отримання контролю над місцевими виборами немає сенсу. Натомість, порушення у ході виборів найчастіше виникають там, де змагаються досить рівні політичні групи, і де ставки на те, хто отримає контроль над державними посадами, є вельми вагомими, як часто буває у випадку, коли більшість державних посад роздається групою-переможницею або коли ведеться протиправна діяльність, яка потребує захисту від офіційних перевірок правильності підрахунку голосів. Крім того, досвід останніх років показує, що до порушень переважно вдається саме „правляча” політична група чи особа, оскільки саме в їх чи її руках зосереджена більша кількість засобів та можливостей для влаштування фальсифікацій та інших організованих порушень у ході виборів.
При оцінці порушень у ході виборів слідчі та прокурори повинні визначити, чи присутній у цих порушеннях намір порушити недоторканість процесу голосування. Хоч такі факти, як відсутність пломб на скриньках для голосування, неправильна або некоректна допомога виборцям, як правило, самі по собі і не сягають рівня злочину, проте вони можуть свідчити про наявність такого злочину.
Кодекс України про адміністративні правопорушення містить ст. 186-2 2, що передбачає адміністративну відповідальність за певні порушення виборчого законодавства України. Цією статтею встанов-люється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів Президента України або народного депутата, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата в Президенти України або депутати, а так само агітація за або проти кандидата в день виборів - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Видача членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Втручання в роботу виборчих комісії, що перешкоджає виконанню ними обов’язків, пов’язаних з реєстрацією кандидатів в Президенти України або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Новий Кримінальний кодекс України порушенням виборчих прав громадян присвятив статті 157, 158, 159. Зокрема за ст. 157 перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію - карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Якщо ж ці діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вплинули на результати голосування або виборів, - такі дії караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Стаття 158 КК України визначила покарання за неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів до восьми років позбавлення волі.
Стаття 159 КК України за умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища, покарає штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі