Власне Фонд розвитку інвестицій (ФРІ) – головну увагу приділяє в надходженні інвестицій, наданні допомоги й позик країнам, що розвиваються; ПРОТОН – «основна мета надання допомоги країнам, що розвиваються для прискорення їх економічного зростання. Фінансується програма за рахунок добровільних внесків; найбільші донори – розвинуті країни (США, Японія, Нідерланди). Головними сферами її діяльності є: боротьба за злиденність, технічне співробітництво між країнами, що розвиваються, навколишнє середовище і ін.» (2.1, С 88); основна мета ЮНЕП - співробітництво країн для захисту й покращення навколишнього середовища.

Оскільки ООН є універсальною, глобальною організацією, то й цілі її діяльності мають широкомасштабний, узагальнюючий характер, а саме:

підтримка міжнародного миру й безпеки шляхом прийняття ефективних колективних заходів і мирного урегулювання спорів;

розвиток дружніх відносин між націями на основі поважання принципів рівноправності та самовизначення народів;

забезпечення міжнародного співробітництва по вирішенню міжнародних економічних, соціальних, культурних і гуманітарних проблем;

перетворення ООН на центр узгоджених зусиль для досягнення цих цілей.

«Тенденція перетворення ООН на світовий наднаціональний орган відбувається непросто, далаючи опір урядів, політичних рухів і сусп. груп. Вона поки що не стала світовим урядом, але така модель ООН розглядається багатьма політиками й науковцями. Сьогодні актуальною проблемою є залучення до участі в системі ООН не тільки урядів, але й усіх елементів громадськості…» (2.1, С 69).

Принципи діяльності ООН логічно пов’язані з її цілями. Власне вони є взірцем, еталоном міжнародних відносин для будь-якої країни і відповідають поняттям справедливості й гуманності, які прийняті в людському спілкуванні. Головними принципами ООН можна визначити такі, як:

суверенна рівність всіх членів;

сумлінне виконання взятих на себе за Статутом обов’язків;

вирішення міжнародних суперечок мирними засобами;

утримання в міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти іншої держави.

Означені принципи можна розглядати як ідеал міжнародних відносин.

Фактично, сьогодні в ООН постають нові завдання: боротьба зі Снідом, до 2010 р. серед молоді захворюваність повинна скоротитись на 25%; зміцнення ефективності миротворчих операцій ООН; сприяння розвиткові сільського господарства в Африці і т.д.

Можна також відмітити те, що головним міжнародно-правовим документом сучасності, в якому сформульовані головні принципи міжнародного права є так званий Статут ООН, у якому затверджено головні принципи сучасного міжнародного права, такі як:

А) мирне співіснування,

Б) суверенна рівність держав,

В) рівноправність народів та їх права самостійно визначити свою долю,

Г) незастосування сили або загрози силою в міжнародних відносинах,

Д) непорушність державних кордонів, і ін.

Отже, таким чином, слід відмітити те, що ООН є однією із сучасних світових організацій глобального характеру. Саме вона, як наступниця першої, постійно діючої міжнародної політичної організації – Ліги Націй, була створена для підтримки та зміцнення міжнародного миру і безпеки, розвитку дружніх стосунків між державами. Сьогодні вона, фактично, охоплює всі сфери життєдіяльності людини на рівні міжнародних відносин. Отже, таким чином «Головна наша задача сьогодні – добитись, щоб глобалізація стала для всіх народів світу позитивною силою, а не фактором, що прирікає мільярди людей на злидність…» (1.3,С 3)

2.2 Проекти змін структури і механізму ухвалення рішень.

Слід відмітити те, що, власне, за роки своєї діяльності Організація Об’єднаних Націй здійснила свою історичну місію, відігравши важливу роль у численних прогресивних зрушеннях, що відбулися у світі у другій половині ХХ століття.

Найважливіше, так зване «джерело» сили ООН – це універсальність її членства і всеохоплюючий масштаб її мандату. Саме завдяки цим особливостям ООН є унікальним і незамінним форумом обговорення глобальних проблем та пошуку шляхів їх розв’язання, інструментом врегулювання міжнародних конфліктів, підтримання миру і безпеки, розвитку співробітництва в політичній, економічній, соціальній та інших сферах.

«На думку переважної більшості країн-членів, оновлення ООН є життєво важливим для її адаптації до сучасних політичних реалій, відновлення довір’я до неї з боку міжнародного співтовариства. Нинішній етап став логічним продовженням тривалого і складного процесу пошуку шляхів підвищення ефективності ООН та зміцнення її досить розгалуженої системи.» (6.13, С 4)

Слід відзначити, що назріла необхідність перебудови Секретаріату ООН, який непомірно розрісся і хибує на дублювання, паралелізм, невиправдані фінансові витрати.

Очевидною стала, також і недосконалість системи фінансування, що проявляється у хронічній фінансовій кризі ООН.

«Із розвитком подій одні органи ООН стали анахронізмом (наприклад, пов’язані з деколонізацією), а на деяких напрямках діяльності відчуваються явні прогалини (екологія, боротьба з наркоманією, міжнародний тероризм)…» (3.2, С 260)

Слід відмітити те, що не відповідає сучасним вимогам і система контролю в ООН. Зміцніли і регіональні організації, що створило умови для перерозподілу сфер дії між ними та ООН. Організація Об’єднаних Націй; власне, має сконцентруватися на пріоритетних напрямках, координуючи діяльність інших організацій.

Варто відзначити , що в сучасних умовах стрімких змін і непередбачених подій особливо важливо забезпечити оперативне реагування. Фактично, на перший план перед ООН висунулися такі завдання, як єдність цілей, узгодженість дій, стратегічне розміщення ресурсів, швидкість, гнучкість та ефективність. Для того, щоб ООН відповідала вимогам часу, необхідно здійснити багатоаспектні реформування, які б охоплювали перебудову Секретаріату, перегляд деяких правових