Слід відмітити, що в історії новітніх операцій 90-х років особливе місце посідають миротворчі зусилля ООН на терені колишньої Югославії.

«Югославська криза виникла на грунті загострення давніх внутрішніх суперечностей. Особливості історичного розвитку народів Югославії зумовили суперництво за лідерство, за розширення національних кордонів, боротьбу за усунення несправедливостей в між етичних відносинах. Військові дії, що вибухнули у 1991 р. після розвалу Югославії та утворення незалежних держав – супроводжувалися проявами брутального ставлення до мирних жителів.» (1.2, С 420) Власне, на території колишньої Югославії, у самому центрі Європи, утворилося небезпечне вогнище, що поставило під загрозу не тільки життя народів цієї країни, а й безпеку всього континенту. Саме «югославська криза» розкрила істотні недоліки теоретичної та практичної підготовки ООН до здійснення ефективної миротворчої діяльності. ООН виявилася недостатньо підготовленою для оперативних та ефективних дій з урегулювання широкомасштабного внутрішнього конфлікту, що вибухнув на основі гострих між етичних, територіальних, політичних та інших суперечностей.

Розділ 3

Проблеми і перспективи співпраці України з ООН

Наша держава є державою-засновницею Організації Об’єднаних Націй, але зі зрозумілих причин у період 1945-1990 років у своїй діяльності в системі ООН Україна дотримувалася зовнішньополітичного курсу Радянського Союзу.

Варто відмітити, що інтереси української держави в ООН забезпечує Постійне представництво України при цій міжнародній Організації. «У центрі уваги нашої дипломатичної роботи перебуває діяльність Ради Безпеки. Українські дипломати брали активну участь у розроблянні документів щодо поліпшення процедур співробітництва між державами-постачальниками військ для здійснення операцій з підтримання миру та країнами членами Ради Безпеки ООН…» (6.11, С 8)

В 1946 р. УРСР обрана членом Економічної і Соціальної Рад ООН. У 1948-49рр. вона була непостійним членом Ради Безпеки ООН. У 1946 р. УРСР брала участь у роботі Паризької мирної конференції та підписала мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною. Делегації України брали участь у роботі інших конференцій органів ООН.

У 90-х роках під час збройного конфлікту в Югославії в складі миротворчих сил ООН був і батальйон з України. У 1997 р. міністр закордонних справ України Г. Удовенко головував на сесії Генеральної Асамблеї ООН.

ООН – це вже близько 190 держав-членів, які не лише відмінні за рівнем економічного розвитку й організацією політичного устрою в суспільстві, а й характеризується різними етнічно-релігійними ознаками й культурами, позиціями та баченням шляхів подальшого світового розвитку. В цих умовах досягнення глобального консенсусу з найбільш важливих проблем існування міжнародної співдружності, а в тому числі реформування ООН, - надзвичайно складний і тривалий процес.

«Україна є одним з найактивніших учасників багатостороннього діалогу держав-членів ООН з проблем її структурно-функціональної перебудови. У дипломатичних колах добре відомі конкретні пропозиції України щодо реформи Ради Безпеки ООН, яка є наріжним елементом і водночас головною передумовою подальших ефективних реформ.» (6.11, С 8). Слід виділити також і те, що високу оцінку ініціативі України дали представники країн Східноєвропейської регіональної групи, а також заступник Генерального секретаря ООН, Генеральний директор Європейського відділення ООН у Женеві.

Власне, можна сказати, що зростанню міжнародного авторитету України сприяє її активна участь в операціях ООН. «Україна як активний член ООН, виходячи із свого важливого геостратегічного положення, безумовно несе відповідальність за підтримання регіональної та загально-європейської безпеки. Тому природно, що вона не може залишатися осторонь миротворчих операцій під егідою ООН. Вперше розпочала цей процес 1992 р.» (6.5, С 67).

Щодо чисельності своїх миротворчих контингентів вона входила протягом 90-х рр. у число перших 20-30 країн серед понад 80 держав-учасниць миротворчої діяльності. Наприклад, «1996 року ООН здійснювала 17 миротворчих операцій, в яких брали участь понад 70 країн світу. Гідно була представлена наша країна, посідаючи 15 місце серед країн-контрибуторів. Майже 800 українських військовиків виконували цю почесну місію у 5 країнах, що їх охоплювали 6 миротворчих операцій ООН.» (6.11, С 8).

«1999 року в Законі України прийнятим Верховною Радою України «Про участь в міжнародних миротворчих операціях» підкреслено, що цей «Закон визначає правові, організаційні, фінансові засади щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях, а також порядок направлення Україною військового та цивільного персоналу, організації його підготовки та забезпечення для участі в діяльності з підтримання чи відновлення міжнародного миру і безпеки.» (6.5, С 67).

Одним з питань на порядку денному роботи Організації Об’єднаних Одним з питань на порядку денному роботи Організації Об’єднаних Націй, яке має глобальний вимір, є мінімізація та подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме тому одним з головних завдань української дипломатії в ООН є відновлення адекватної уваги до проблеми Чорнобиля з боку міжнародного співтовариства. «ООН співпрацюватиме з урядом України щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи. Про це сказав Генеральний секретар ООН під час відвідання Національного музею «Чорнобиль». Він зазначив, що катастрофи, подібні до Чорнобиля, жахливі за своїми наслідками і світове співтовариство має зробити все можливе для запобігання повторенню таких трагедій.» (6.17, С 13).

Можна також сказати про те, що Україні вдалося зафіксувати в рішеннях Генеральної Асамблеї ООН положення про необхідність сприяння всебічній інтеграції країн з економікою перехідного періоду до світової господарської системи. Делегація України відіграє не останню роль у розробці концепції діяльності ООН у галузі забезпечення стабільного розвитку.

Постійні місії країн-членів ООН у Нью-Йорку мають сприяти розбудові двосторонніх відносин з окремими країнами та групами країн, підтримують різноманітні контакти з численними неурядовими організаціями.

«Україна підтримає головні пріоритети діяльності ООН