По-друге, складність і специфічність національних відносин полягає в існуванні національних інтересів, які до певної міри і певних умовах можуть виражати потяг до самовизначення, самоврядування, самоствердження дуже широких верств населення, можна сказати всіх соціальних груп.

По-третє, - в помітному впливі на міжнаціональні відносини національних традицій, національної психології, національної самосвідомості. Це особливо виявляється на етапі національних рухів державної незалежності.

По-четверте, - у величезному значенні в житті суспільства історичної пам'яті, традицій, особливостей національної культури, в яких відображені єдність доль і своєрідність духовної зовнішності народу, його національний характер.

По-п'яте, - національні процеси схильні до активного впливу релігії, в нашій країні особливо християнською, тому національні почуття переплітаються з релігійними.

«Сучасне високорозвинуте цивільне суспільство стає основою стабільності політичних режимів, і якщо держава починає хитатися, його надійно підпирає міцна структура цивільного суспільства» [6, 153]. Цивільне суспільство стає як би фундаментом, на який спирається державна влада. Це особливо характерно для скандинавських країн.

У основі благоденствування держави і кожного його громадянина лежить цивільне суспільство зі всіма його атрибутами і перш за все особиста відповідальність кожного громадянина за результати своєї праці, в яку б організацію або асоціацію він не входив. У цьому, основна, головна особливість сучасного етапу розвитку цивільного суспільства.

«У ряді країн сучасний етап розвитку цивільного суспільства характеризується все більшою актуалізацією його національних аспектів» [6, 159].

Важливою умовою функціонування цивільного суспільства є наявність в товаристві розвиненої, багатообразної соціальної структури, що відображає все багатство і різноманітність інтересів представників різних груп і шарів. Це різноманіття не може бути застиглим, таким, що закостенів і в кількісному і в якісному відношенні. При "розмитій" соціальній структурі індивід зв'язаний при державі безпосередньо, а це істотно обмежує можливості реалізації його особистих прав і свобод.

Слідуючою умовою життєдіяльності цивільного суспільства є достатньо високий рівень соціального, інтелектуального, психологічного розвитку особи, членів суспільства, її внутрішньої свободи і здібності до повної самодіяльності при включеності в той або інший інститут цивільного суспільства.

Напрям перспективного розвитку України - подальший розвиток по шляху демократичних реформ.

Шлях реформ можна розділити на два взаємозв'язані блоки:

1) Подальше вдосконалення політичної системи суспільства;

2) Економічні реформи.

Під вдосконаленням політичної системи розуміється: реформа законодавства - ухвалення законів у відповідності з міжнародним правом і що забезпечують дотримання прав людини, виконавчій владі - неухильне дотримання законів, що приймаються, строге проходження ним на місцях, а також реорганізація органів виконавчої влади до рівня дієздатних і оперативних повноважних представництв на місцях, забезпечення дотримання прав людини, розвиток структури соціального забезпечення; зростання ролі України в міжнародних відносинах. Економічні реформи мають на увазі:

- стабілізація фінансової системи;

- вихід економіки країни з кризи, стабілізація економічної системи і прогресивний розвиток;

- зростання ролі промислового капіталу;

- підвищення загального добробуту громадян і далі поступове входження України в світову економіку і закріплення за собою статусу розвиненої промислової держави. З впровадженням цих елементів у життя зростатиме імідж України у світовій арені і відповідно імідж політичних діячів України.

1.3. Політичні партії та їх класифікація

«Політична партія — це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, класів, соціальної верст-ви, верств, яка виражає їхні інтереси» [8, 59].

Політичні партії іноді виражають не лише класові, а й інші інтереси, приміром, національні. Партія має ідеологію, політичну платформу, організаційну структуру, певні методи й засоби діяльності, соціальну базу, електорат (виборців, які голосують за неї). Основний зміст діяльності будь-якої політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої про-грамні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через ідейно-політичну, організаційну, пропагандистську, державну (коли оволодівають державною владою) діяльність, виробляю-чи стратегію й тактику своєї поведінки на різних історичних етапах розвитку і за різних політичних умов.

Статус та особливості діяльності політичних партій регла-ментовано Конституцією України та Законом України "Про об'єднання громадян". Для визначення особливостей функ-ціонування партій у суспільстві та їх впливу на формування органів державної влади і місцевого самоврядування буде мати важливе значення Закон "Про політичні партії".

Згідно зі ст. 36 Конституції України «громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та гро-мадські організації для здійснення і захисту своїх прав і сво-бод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів» [1, 5], за винятком обмежень, вста-новлених законом в інтересах національної безпеки та гро-мадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вира-женню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією і законами Укра-їни.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про об'єднання гро-мадян", «політичною партією називається об'єднання грома-дян - прихильників певної загальнонаціональної програми громадського розвитку, для яких головною ціллю є участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоуправління і представництво в їх складі» [3, 7].

У сучасних суспільствах політичні партії виконують важ-ливі соціально значущі функції:—

виявлення, формулювання та обгрунтування (політич-не