Розділ 1 Лодізм як форма встановлення інтересів
Зміст
1. Вступ
2. Розділ 1
Лобізм як специфічна форма відстоювання інтересів. теоритичні аспекти…………………………………………………… 6
3. Розділ 2
ЛОБІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СПІВТОВАРИСТВІ………………………………………………………….31
4. Розділ 3
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЛОБІЮВАННЯ. МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНОЮ……………………………………………………64
Висновки………………………………………………………………...91
Список використаної літератури…………………………………….95
Вступ
Актуальність даного дослідження зумовлена новими політичними тенденціями, які склалися в сучасному світі. Поняття явища від процесу лобізму часто сприймається в негативному світлі. На нашу думку це можна пов’язати з недостатньою вивченістю такого явища, як європейський лобізм у вітчизняній політичній науці.
Відсутність в державі – Україна стратегії щодо лобіювання різного рівня: внутрішнього, регіонально-глобального. На нашу думку саме такі тенденції зумовлюють виникнення «дорожньої карти» полу бійської діяльності, яка дасть змогу політичній еліті сформулювати певний механізм реалізації основних стратегічних завдань і конкретних тактичних кроків:
внутрішньополітичному лобізмі (вироблення чіткої законодавчої бази по виведенні з тіні лобістських груп, які представляють фінансові промислові групи). Реалізація основоположних принципів громадянського суспільства через реалізацію лобістських устремлінь геополітичного сектору (на державних організаціях). Тобто на рівні з легальними і не формальними лобістськими структурами громадські організації повинні стати вагомим конкурентом комерційних лобі.
міжнародний лобізм – зумовлюється формуванням нових геополітичних і геореалій на європейському просторі. Як наслідок дані дослідження є певним екскурсом у надзвичайно важливу сферу європейського політичного життя у процес лобізму і лобіювання.
Українська громадськість і національна адміністрація повинна звернути увагу на специфічне явище лобізму в ЄС через задеклароване бажання приєднатись до євро спільноти. А саме недавні заяви впливових єврочиновників, європарламентарів, про надання Україні статусу країни з асоційованим членством. Цей факт свідчить про те, що Україна зможе вести чіткі економічні контакти на найвищому європейському рівні, але на рівні політичних інституцій ми залишимося спостерігачами. Тому вивчення цього процесу дозволить сформувати зовнішню політичну поведінку з країнами які мають відношення до європейської спільноти, з подальшим визначення кола потенційних суб’єктів.
Іншим аспектом актуальності є, так званий, регіональний лобізм. Даний вид лобізму проявляється у діяльності України у таких організаціях як «Карпатський Єврорегіон», ГУАМ, «Боржомські ініціативи». Діяльність у цьому напрямку дасть змогу Україні виступити не як «клієнт» країни лобіста, а як потенційним представником інтересу країн які входять у цю організацію.
Тому дані передумови зумовлюють актуальність нашого дослідження яке буде ґрунтуватися на порівняльному явищі лобізму на різних політичних системах (внутрішній лобізм і міжнародний лобізм).
Наукова новизна.
Новизною даного дослідження є спроба систематизувати всі напрацювання і вкресталізувати конкретні рівні процесу лобіювання. Визначити механізми лобіювання у політичних структурах і інституціях ЄС. Так і можливість адаптації цих процесів до Українських реалій.
Об’єкт дослідження.
Об’єктом дослідження виступає процес лобізму. Окремим об’єктом дослідження є специфіка діяльності політичних інституцій країн Європи, США, Європейського союзу.
Предмет дослідження.
Предметом дослідження є систематичні і повторювальні прояви лобістської діяльності у політичних структурах ЄС. Також як предмет дослідження слід розглядати діяльність груп інтересів і тиску, які активно функціонують в Українській політичній системі.
Мета дослідження.
Мета дослідження полягає у визначенні шляхів лобіювання інтересів держави України на основі вивчення політичної теорії та практики лобіювання.
Згідно поставленої мети можна сформулювати такі завдання дослідження:
обґрунтувати поняття лобізму;
проаналізувати специфічне явище лобізму у політичних структурах Європейського союзу;
дослідити практику лобізму на субнаціональному і глобальному рівні
виявити позитиви і негативи процесу інституціоналізації лобізму в Україні
Стан теоретичної розробки
Вже існує певний теоретичний доробок який хоч і не комплексно, але стосується процесу лобіювання. Зокрема, цю проблему досліджував фахівець з Німеччини В.Бьорисзен, (який розглянув питання лобізму у німецькому Бундестазі), О.Гринкевич розглянув поняття російського лобізму, П.Шляхтун (Український науковець Який зробив теоретичне обґрунтування явища лобізму), Є.Тихомірова (Вітчизняний теоретик який вивчає лобізм і міжнародний піар), С.Гоці (Євро чиновник який займався проблемами діяльності політичних інститутів ЄС). Питаннями інституційних основ європейської політики займався французький дослідник Р.Геленд. якщо розглядати теоретичну розробку питань груп інтересів груп тиску можна згадати класиків політичної думки Руссо( Про суспіьний договір), Смелзер, А. Гамільтон( Федераліст).
З сучасних досідників лобізму можна виділити московського науковця В.Лепехіна, ураїнського дослідника Яковенка і європейського дослідника Ф.Тодді який займався питаннями діяльності лобістських груп у політичних інститутах Європейського Союзу
У роботі використані наступні наукові методи: історичний, порівняльний, статистичний, аналітичний. Також у роботі використано якісний і кількісний конвент аналіз офіційних документів Євроспільноти і Українських законодавців.
РОЗДІЛ 1
ЛОБІЗМ ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА ВІДСТОЮВАННЯ ІНТЕРЕСІВ. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ
В останні роки в Україні актуалізується питання такого явища як лобізм і лобіювання. Тому потрібно чітко прослідкувати теоритичні погляди на поняття лобізму його види і підвиди.
У XVII-XIX ст. філософи й суспільно-політичні діячі, які стояли у колиски теорії ліберальної демократії, негативно оцінювали участь політичних груп і об’єднаність у політичному процесі. Так Руссо вважав і їхню діяльність деструктивною, не сумісною з одним із основних положень демократії – принципом загального блага, кий досягається через виявлення загальної свободи народу.
Ідеалізована ліберально-демократична теорія зображувала процес політичний, як чітку відрегульовану систему, яка ґрунтується на конституційних нормах і принципах.
Явище лобізму, яке є достатньо багатогранне і не завжди однозначне. Тому історія політичної думки того часу сконцентровувалась на проблемі конституційних основ політичного процесу.
Нам потрібно у нашій роботі детально проаналізувати теоретичні витоки поняття лобізму, щоб в подальшому у роботі концентруватися на проблематиці лобізму європейськості перспективи інституціоналізації процесу лобіювання в Україні.
Після відносної кризи інституціонального періоду в політології, початок XXст. ознаменування зміною наукової методології у питаннях, які стосуються діяльності груп інтересів. і груп тиску, самого терміну ”Лобізм” ще в 1887 р.Ф.Тенісі опублікував працю „Громада і суспільство”, що помітно змінила підходи
