1. лобістська діяльність в узагальненому вигляді трактується, як комплекс цілеспрямованих зусиль в процесі своїх вимог в органах влади (різних рівнів від внутрішнього до глобального). При цьому використовуються прямі консультації з представниками даних структур і здійснюються легальний вплив на прийняття рішення

2. водночас відбувається ототожнення механізму лобіювання, як сукупності силових методів і корупційних дій для досягнення певних цілей обумовлює в цілому негативну оцінку явища лобізму.

Тому при детальнішому аналізі проблематики потрібно звертати увагу саме на багатоаспектність явище. Як позитивного явище політичної системи так і негативних тенденцій протікання прогресу.

Перед тим, як перейти до висвітлення видів і структури процесу лобіювання потрібно звернути увагу на причину виникнення

виникнення великих різноманіть інтересів суспільства внаслідок його соціальної диференціації і розшарування;

розширення доступу до влади на основі політичного плюралізму, що характерно передусім для демократичного режиму.

Можна стверджувати, що лобізм і лобіювання це передусім явища демократій, і тому тема нашої роботи лобізм ЄС стосується країн з розвиненою демократією.

Вперше поняття лобізм юридично обґрунтовано в юридичній системі США. І саме усі політологічні визначення і трактування поняття лобізму відштовхується від політичного процесу США. Політичний словник поняття „лобі”: „Лобісти трактує, як „систему агентств великих монополій і організування груп при законодавчих органах США, що здійснюють тиск (навіть застосовуючи підкуп) на законодавців і державних службовців з метою ухвалення рішень (визначених законопроектів; одержання урядових замовлень; субсидій) в інтересах організацій які вони представляють ”[80].

Тому для визначення типології і структурування поняття лобізму ми будемо використовувати юридичні норми країн Заходу і США, де лобізм є юридично-політичною реальністю.

Всі експерти загалом надають однакову класифікацію видів лобізму, а саме:

-лобіювання правотворче (лобізм у законодавчих органах через нормативні акти)

-правозастосовне(лобізм через анти тлумачення.) В залежності від характеру інтересу, що”протискається “ можна виділити політичне, соціальне, економічне , фінансове. Класифікація лобізму по часу реалізації по часу: одноразовий, постійний. залежно від рівня влади лобізм поділяється або федеральне(здійснюється в системі вищих державних органів управління) і місцеве(здійснюється в земельних або республіканських, крайових , обласних ,районних органах ). Також науковці класифікують лобізм в залежності від того чиї інтереси представляються.

-лобіювання різних соціальних структур: громадські організації , рухи, партії,групи,прошарки(профспілки;антивоєнні рухи, підприємницькі структури).

-відомче лобіювання лобіювання це лобізм у міністерствах, відомствах державних органах.

Іноземне лобіювання – це вплив закордонних ”груп тиску”, які представлені в законодавчих органах або виконавчих структурах, з метою прийняття вигідних для себе рішень.

Тому в подальшому в нашій роботі ми будемо відштовхуватись від даної класифікації, хоча лобізм в політичних структурах ЄС має певні особливості і більше інституціональних характеристик.

Продовжуючи дискусію про подвійне інтерпретування процесу лобіювання, потрібно виокремити плюси і мінуси і соціальне значення лобізму.

Позитиви лобізму :

- впливаючи на управлінські рішення лобізм змушує “триматися у формі” органи державної влади і управління;у певному значенні конкурує, змагається з ними, додає їм велику динаміку і гнучкість. За умови поділу влади кожна з гілок влади може використовувати лобізм у своїх інтересах. Так “конгрес США законодавці офіційно співробітничають з лобістськими кадрами визначених зацікавлених груп, що безперечно тільки підсилює позиції законодавчої влади”. [26,с.240 ]

- лобістська діяльність виступає інструментом самоорганізації громадського суспільства за допомогою якої модифікується суспільна підтримка чи опозиція певному законопроекту, здійснюється вплив на політику. Лобізм у цій ситуації є свого роду суперником бюрократії. Враховуючи тільки те , що становлення ринкових відносин нівелює роль у сфері захисту інтересів різних соціальних груп даний вакуум заповнений відповідними структурами громадського суспільства.

- лобізм створює можливості для забезпечення інтересів меншості , бо виступає як форма політичного плюралізму

- процес лобіювання утілює принцип свободи недержавних організацій: асоціацій, громадських організацій, суспільних верств; можуть вирішувати свої специфічні проблеми .

- лобіювання застосовується як своєрідне соціально – політичне стимулювання, спрямоване на прискорення упровадження певних цілей і інтересів , на спонукання до конкретних дій.

-лобістська діяльність дозволяє розширювати інформаційну базу і організаційну базу прийнятих рішень і набагато пильніше звертати увагу на певні “суперечливі моменти “. Лобісти забезпечують органи державної влади потоком інформації з того чи іншого питання, що виносяться на парламентські слухання, інформують законодавців про те,що відбувається на певних соціальних рівнях. Через лобіювання інтереси різних соціальних груп набувають кардинально іншої значущості, а відповідно владні структури переконуються у необхідності пріоритетного оперативного вирішення відповідних запитів.

-лобізм можна розглядати, як стабілізатор діяльності як виконавчої так і законодавчої влади. Так взаємодопомога як парламентських лобістів і урядових робить роботу усіх гілок влади оперативнішою, ефективнішою.

-і насамкінець процес лобізму можна розглядати як як своєрідний фактор стримувань і противаг. За кожним професійним лобістом стоїть певний “хазяїн”(класовий, приватний, олігархічний). Відповідно при лобіюванні зберігається принцип рівноваги різноманітних соціальних груп і груп тиску, досягається відповідний рівень суспільного консенсусу.

Але вже як ми згадували в даній роботі процес лобізму виконує не лише позитивні функцій, але, коли під час лобістської діяльності втрачаються елементи цивілізованості, лобізм вносить певний деструктив політичний процес зокрема.

-лобізм може стати інструментом пріоритетного задоволення іноземних інтересів та шкоду інтересів вітчизняних. Прикладом може стати події навколо”Авто-ЗАЗ-DAEWOO”[43,с.5 ].

-лобістська діяльність іноді виступає провідником неправого впливу, тиску на державні органи. Тут уже треба говорити про його види (хабарництво, корупція), що руйнують засади влади.

-процес лобіювання може служити фактором і захисту бюрократії, великодержавного, регіонального шовінізму.

-негативом є проблема “розмивання” народовладдя, перетворення демократичних інституцій у послужний інструмент окремих політико-економічних груп.

-лобістські заходи за певних нерівномірних умов є проявом соціальної несправедливості. Як