Перспективи поглиблення співробітництва криються у заванта-женні потужностей українських машинобудівних підприємств за-мовленнями на виготовлення комплектувальних, запасних частин, оснастки; експорт до Франції рослинних протеїнів (гороху) на ос-нові використання французького насіння; використання французь-ких кредитів для залучення ноу-хау з перспективою експорту про-дукції в треті країни. Французька сторона активізувала інвестиційну діяльність у напрямі створення супермаркетів («Брікостор» та «Каррефур»), розвитку систем постачання та очищення води («Стеро»), вирощування та переробки льону, будівництва готелів, авто-шляхів [28, с.164].

Одним із перспективних напрямів двосторонньої співпраці зали-шається участь французьких компаній (Фраматом, ЕDF, Саmpenon, Веrnard, Вouygues) в розвитку ядерної енергетики України (проект Х2Р4, будівництво сховищ для відпрацьованого ядерного палива, ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи). Така співпраця в ядерному секторі енергетики має своєрідне підґрунтя. Франція особливо чутливо ставиться до відновлення потужностей АЕС, га-рантування їх безпеки, зокрема в Східній Європі. Така співпраця в енергетичному (ядерному) секторі обумовлюється взаємністю інтересів обох країн. Франція, яка відчуває зростання антиядерного тиску всередині країни, особливо чутливо ставиться до питань оновлення потужностей АЕС (в тому числі своїх, створених в 50-60-ті роки), гарантування їх безпеки, зокрема у Східній Європі [34, с.4]. Не секрет, що присутність французьких компаній у реалізації згаданих проектів розглядається як підтвердження Україною її європейського вибору та орієнтації, насамперед на ядерну безпеку енергетичних потужностей. Ось чому гіпотетична можливість відсторонення компанії Framatome і залучення американської й російської компаній буде вкрай негативно сприйнято не лише у Франції, а й у ЄЕС вцілому.

Особливої перспективності набуває співробітництво в агропро-мисловому секторі у питаннях створення в Україні цивілізованого зернового ринку – співпраця з національним офісом зернових Франції ONIС; розвиток насінництва, виробниче використання яч-меню – з фірмою Маlteroup; виробництво високоякісних молочних продуктів (у тому числі на експорт до третіх країн відомого масла «Президент», французьких сирів) – з компанією Lactalic в Мико-лаївській області і Воngrain у Черкаській. Перспективні напрями співпраці окреслились у транспортній галузі, у спільному вироб-ництві локомотивів та пасажирських вагонів. Безумовно, для Франції, головної аграрної держави Європи, не байдуже створити потенційного конкурента на Сході. Франція всіляко намагається протистояти українським конкурентам: у 2002 р. саме вона ініціювала запровадження Європейською комісією квот на імпорт зернових культур з України [8, с.9]. Однак, вихід у зазначених проектах на принцип взаємної вигоди та взаємного доповнення дає змогу оцінювати Францію як перспективного партнера у цій галузі.

Допомога Франції у подальшій реалізації євроінтеграційних намірів України реалізується через Асоціацію розвитку обмінів еко-номічними та фінансовими технологіями при Міністерстві еко-номіки, фінансів і промисловості Франції за такими напрямами, як казначейська й банківська справа, прогнозування, державне уп-равління підприємствами, складання і виконання бюджету, сер-тифікація та стандартизація. Розвивається співробітництво у сферах конкурентної політики й законодавства, сертифікації та стандарти-зації з відповідними структурами Франції [12, с.10].

Міністерство промислової політики України та французька ком-панія «Сажем ДС» 13 червня 2005 р. підписали у Франції Меморан-дум про взаєморозуміння. Він передбачає технічну співпрацю між українським Авіаційним науково-технічним комплексом (АНТП) ім. О. Антонова і французькою компанією у сфері літакобудування (АН-140, АН-148) та модернізації літаків марки «МІ». Уряд України і Європейська оборонна авіаційно-космічна компанія ЕАDS, яка вже давно відома на українському ринку, уклали Угоду про стра-тегічну співпрацю. В угоді йдеться про інвестування ЕАDS в ук-раїнські авіаційну та космічну галузі, обмін технологіями, а також про доявмогу ЕАDS у виході українських виробників на світові ринки [20, с. 32].

З метою забезпечення прямої французької участі у подальшій реалізації євро інтеграційних намірів України особливу увагу слід приділяти розвитку інституційного співробітництва. Допомога Франції на цьому напрямі реалізується, насамперед, через Асоціацію розвитку обмінів економічними та фінансовими технологіями (FDETEF ) при міністерстві економіки, фінансів та промисловості Франції за такими напрямами, як казначейська та банківська справа, прогнозування, державне управління підприємствами, складання та виконання бюджету, сертифікація та стандартизація. На цьому напрямі успішно реалі-зувалось, у формі семінарів, обміну до-свідом, експертиз тощо, співробітництво у сферах конкурентної політики та конкурентного законодавства (Антимонопольний комітет України), казначейської справи (Державне казначейство України), а також сертифікації та стандартизації (Держспоживстандарт України) з від-повідними структурами Франції [25, 312].

З 2003 р. розпочалася реалізація низки програм щодо взаємного обміну інформацією, проведення спільних експертиз, підвищення професійного рівня працівників Антимонопольного комітету, під які французькою стороною було виділено грант у 60 тисяч євро. У 2004 р. започатковано новий напрям двостороннього співробітництва у євроінтеграційному аспекті між міністерствами економіки обох країн за програмою «Регіональне управління та управління державними частками кор-поративної власності». З цієї тематики група українських фахівців працювала в Парижі та Лілі з 18 по 24 січня 2003 року, а у першому півріччі 2004 року проведено спільний семінар французьких та українських експертів в Києві.

За в цілому позитивних результа-тів, використання потенціалу торгове-льно-економічного обміну є ще далеким від реальних можливостей обох країн. Цьому, зокрема, не сприяє рейтингова позиція України, визначена французь-кою страховою компанією «Кофас». Незважаючи на переведення України на початку 2004 р. із сьомої до шостої групи з класифікації країн-ризиків, зазначена оцінка, безумовно, не від-повідає реальному стану української економіки (наприклад, Росію віднесено до п'ятої групи, а по короткострокових кредитах – до четвертої групи) [22, с.136].

Крім цього, слід зазначити, що Франція, в принципі, заінтересована в наданні Україні нових кредитних ре-сурсів. За цих умов українській стороні доцільно відстоювати такі позиції, як заміна державних гарантій гарантіями провідних українських банків та перегляд розміру (на сьогодні явно завищеної) страхової премії.

Підсумовуючи