відносин: розвитку договірно-правової бази співробітництва, збільшення товарообороту між двома країнами, поглиблення контактів у рамках міжнародних організацій, перспектив розширення ЄС та можливої мінімізації негативних для України наслідків цього процесу, позиція України щодо членства в НАТО. Зокрема, було обговорено питання перспектив зближення України з Європейським Союзом та можливого сприяння Франції цьому процесу. Згідно з Планом співробітництва між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Франції на 2002 – 2003 рр., 15-17 травня 2002 р. відбувся візит в Україну начальника Штабу Збройних сил Франції генерала армії Ж.-П.Кельша. Під час зустрічей порушувалися питання двостороннього військового співробітництва, співпраці між Україною та ЄС у галузі безпеки та оборони, відносин Україна-НАТО, боротьби з тероризмом. У травні-червні 2002 р. на 235-му загальновійськовому полігоні «Широкий Лан» Південного ОК в Миколаївській обл. проходили спільні військові навчання «Широкий Лан-2002» під керівництвом начальників генштабів ЗС двох країн [14, с.7].
Активно розгортається співробітниц-тво у військовій і військово-технічній галузях. Відбувся обмін візитами на рівні міністрів, досить часто французькі військові високих рангів відвідують нашу країну, а українські - Францію. Наші офіцери вчаться у французьких вій-ськових коледжах. Велике значення для розвитку співробітництва має те, що українські миротворці перебували і перебувають у Боснії, в так званій зоні відповідальності Франції, де користуються тиловою підтримкою французького контингенту, виконують свою місію пліч-о-пліч з французькими військовими [22, с.139].
Продуктивно працює Міжурядова українсько-французька комісія в галузі озброєння та військової техніки, яка вже провела два засідання. До вирішення питань співробітництва підключено потужний французький ВПК.
Важливим є те, що за останні роки зусиллями обох сторін створено певну договірну базу, яка дає змогу й далі розгортати співробітництво. Крім зга-даного Договору про взаєморозуміння і співробітництво 1992 року, діють близько 60 міжурядових та міжвідомчих угод, що забезпечують адекватне вирішення проблем, які виникають у повсякденній практиці двостороннього співро-бітництва і забезпечують таким чином його стабільність і взаємовигідність [24, с. 21].
Серед важливих міжнародно-право-вих інструментів назвемо такі, як Кон-венція про уникнення подвійного опо-даткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно, Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, Угода про повітряні перевезення, Угода про налагодження двостороннього співробітництва у вій-ськовій галузі, Угода про культурне, наукове й технічне співробітництво, Угода про співробітництво у галузі стандар-тизації, метрології та сертифікації. Діють також угоди в галузі ядерної безпеки, рибальства, митних справ, геології, зв'язків молоді і спорту [6, с. 8].
Звичайно, є ще ряд сфер, які слід унормувати і закріпити співпрацю в них відповідними юридичними документами. Зокрема, велике значення матиме підписання угоди про взаємну правову допомогу в цивільних та кримінальних справах.
Проблема Чорнобиля порушувалася і під час зустрічі Президен-та України В. Ющенка з лідером французької партії «Союз за на-родний Рух» (лютий 2005 р.) та міністром закордонних справ франції. Одна з основних тем розмови – по-долання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, катастрофа на якій «була серйозною травмою для України, раною, яка болить і дотепер». Глава держави зазначив, що Україна не зможе своїми си-лами подолати чорнобильські проблеми, такі як дефіцит інформації про процеси, що відбуваються в саркофазі, дезактивація чорно-бильської зони і саркофага. Політики обговорили також євроінтеграційні прагнення України [26, с.9].
Зазначимо, що політичний діалог в французько-українських кон-тактах розвивається нерівномірно, що пояснюється сприйняттям України Францією крізь призму французько-російських відносин.
Політика Франції щодо інших країн СНД відзначається стри-маністю, хоча й спостерігається певне розуміння дійсної ситуації на просторі Співдружності, яка вже не сприймається одним цілим і сталим політичним угрупованням. Серед останніх зрушень в українсько-французькому діалозі — заява Президента Франції Ж. Ширака про підтримку його країною європейських устремлінь України. Це дуже важливо, адже стратегічною метою України є на-буття повноправного членства в Європейському Союзі. Тому Ук-раїна з великою увагою стежить за подіями, що відбуваються в ЄС, зокрема за процесом схвалення Конституційного договору ЄС країнами-членами Євросоюзу. Помітною подією у цьому контексті стало проведення 29 травня 2005 р. у Франції загальнонаціонально-го референдуму з питання Конституційного договору ЄС, результа-ти якого виявилися негативними. Водночас Україна сподівається, що труднощі внутрішнього реформування ЄС не матимуть негатив-ного впливу на перспективи її членства в Європейському Союзі[37, с.2].
24 лютого 2004 р. в Києві відбулися консультації з консульсько-правових питань, 14 червня 2004 р. – візит Заступника Міністра закордонних справ В. Наливайченка та його переговори у МЗС та Офісі міжнародних міграцій.
7 квітня 2004 р. Перший заступник Міністра з питань європейської інтеграції О.Чалий провів консультації з питань європейського співробітництва, в рамках яких мав переговори з Генеральним секретарем МЗС Франції Ю.Колен де Вердьєром, радником Президента Франції з європейських питань Ш.Фрісом та радником Прем'єр-міністра Франції з європейських питань П.Андреані [15, с.3]. Договірно-правова база охоплює співробітництво в економічній, науково-технічній, культурній, військовій галузях. Розвивається співпраця військових обох країн у рамках миротворчих функцій під егідою ООН, у тому числі на території колишніх югославських рес-публік, а також з підготовки кадрів, обміну інформацією, оснащен-ня збройних сил у сфері співпраці в галузі культури у Києві відкрито Французький культурний центр, розпочалася співпраця вчених обох країн.
Варто зазначити, що Франція виявила справжню дружбу і підтримку для України під час Помаранчевої революції в грудні 2004 р. Завдяки французьким шанувальникам України, українським громадянам, українському студентству У франції відтворювалися грудневі помаранчеві майдани солідарності із революційною Україною. З листопада 2004 р. по лютий 2005 р. українські події висвітлювало понад 200 французьких журналістів, більше сотні спостерігачів від урядових