спільних підприємств, і лише в 10 з них брали участь французькі партнери. У французькій сто-лиці було відкрито Центр міжнародної торгівлі України з метою оз-найомлення французьких партнерів із професіоналізмом українсь-ких спеціалістів, високою конкурентоспроможністю української продукції [18, с.2].
У 90-ті роки французький уряд надавав гранти на такі програми для реалізації в Україні, як підвищення радіаційної безпеки АЕС, інтенсифікація сільськогосподарських технологій у вирощуванні зернових, цукрових буряків тощо. Серед документів, що підтверд-жують надання допомоги французького уряду нашій країні, назве-мо такі, як Фінансовий протокол від 22 березня 1995 р. про надан-ня Казначейством Франції Уряду України подарунка в розмірі 3 млн. французьких франків на придбання тренажерів для Рівненсь-кої та Хмельницької АЕС; Фінансовий протокол про надання Каз-начейством Франції Уряду України 20 млн. французьких франків для фінансування сільськогосподарських проектів. Важливе значення для активних і плідних економічних відносин між Францією і Україною мало укладення і затвердження Верховною радою України 2 червня 1995 р. «Закону України Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій [60].
За цим Законом Верховна Рада України постановляла: 1.Угоду між Урядом України та Урядом Французької Рес-публіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій, підписану від імені Уряду України у м. Києві 3 травня 1994 р., ратифікувати. 2.Терміни, вжиті у зазначеній Угоді, тлумачити як: «узуфрукт» – право власності на плоди і доходи; «гудвіл» – комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, по-слуг), нові технології тощо. Вартість гудвілу визначається різ-ницею між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів; «іп гет» – речові права (заставні, права утримання, забез-печення з позики та подібні їм права) [2, с.419].
Двосторонні економічні зв’язки двох країн, на жаль, ще досить обмежені. Товарооборот перебуває біля позначки 500 мільйонів доларів США, причому сальдо для України негативне, обсяг французьких інвестицій на 1 січня 1997 року становив всього 14,1 мільйона доларів. Такі показники зумовлені як об'єктивними причинами, так і специфіч-ними. Адже не секрет, що французька економіка перебуває нині не в найкра-щому стані і «зайвих» капіталів просто немає. З іншого боку, широковідомими є обережність і несхильність до ризику французьких підприємців, які виросли в умовах власного потужного ринку та ве-ликих можливостей, що забезпечува-лися наявністю колоніальної імперії [21, с.26].
Крім того, і це дуже важливо, ще мало відомо у Франції про потенціал України, а в Україні – про можливості Франції. При розумній організації партнерства можна створити таку модель економічної спів-праці, за якої економіки двох країн не конкурували б, а доповнювали одна одну. Але, варто наголосити, тут має діяти не егоїстичний, а саме розумний, прагматичний підхід за принципом взаємної вигоди.
Важливо зазначити, що умови в Україні щодо іноземного інвестування ще дуже несприятливі і відлякують потен-ційних французьких інвесторів. У цьому напрямку діє й надто завищена норма страхування, запроваджена КОФАС (Французька страхова компанія для зовнішньої торгівлі) щодо України, яку віднесено до групи країн з найбільшим ризиком. На нашу думку, французький уряд, який має свої важелі впливу на політику КОФАС, міг би вжити заходів для того, щоб полегшити умови страхування інвестицій в Україні, чим відкрив би можливості для активізації участі фран-цузького бізнесу у вигідній справі, особливо з точки зору довгострокових інтересів Франції [13, с. 148].
Не можна сказати, що нічого не робиться для поширення інформації про можливості для взаємовигідного еконо-мічного співробітництва двох країн, хоча слід визнати, що здійснені акції дос-татніми назвати не можна. У Парижі українським посольством і французькими організаціями проводилися семінари й зустрічі з представниками ділових кіл, які інформували про можливості співробіт-ництва з Україною. Певний розголос мало проведення досить репрезентативної промислової виставки в м. Шалон-сюр-Сонн у січні 1994 р. А у 1996 р. пер-шу французьку промислову виставку під назвою «Зроблено у Франції-96» було організовано в Києві.
В останні роки основні зусилля у торговельно-економічній сфері були спрямовані на закріплення позитивних тенденцій послідовного збільшення торговельного обороту між обома кра-їнами, набутої ним протягом останніх трьох років динаміки після подолання спаду, обумовленого наслідками відо-мих кризових явищ 1997–1998 рр. У ці-лому динаміка зовнішньої торгівлі між обома країнами свідчить про її невпин-ний розвиток [дод. 1].
У рамках французько-українських взаємовідносин відбувається поступове залучення широких кіл громадськості до їх подальшого розвитку, чому значною мірою сприяли проведені вперше в історії двосторонніх зв'язків Дні української культури у Франції (вересень-грудень 1999р.) та початок роботи Форуму українсько-французького діалогу, покликаного надавати підтримку поширенню феномена так званої «народної дипломатії». З української сторони Форум очолив академік І.Ф.Курас, з французької – керуючий Банку Франції Ж.-К.Тріше [41, с.2].
Під час Мадридського саміту НАТО в липні 1997 р. та саміту Ради Європи, що проходив в жовтні 1997 р., відбулися бесіди Президента України Л.Д.Кучми з Президентом Франції Ж.Шираком. В результаті цьоговізиту було створено Змішану українсько-французьку міжурядову комісію з економічного співробітництва. Перше засідання комісії відбулося 3 березня 1998 р. в Києві.
Зазначені дані свідчать про тен-денцію послідовного збільшення тор-говельного обороту між обома краї-нами, яка збереглась у 2003 р. та зберігається у 2004 р. За даними Держкомстату України, товарооборот мiж двома країнами за 2001 рік становив 445,6 млн. дол. США. Порівняно з 2000р. спостерігається його збільшення на 16% при негативному для України сальдо 188,6 млн.