дол. США. За даними Держкомстату України, станом на 01.01.2002 обсяг прямих французьких інвестицій в Україну становив 29,3 млн. дол., їх частка в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України становить лише 0,7%. Протягом 2001 р. обсяги прямих французьких інвестицій, що надійшли в економіку України, скоротилися на 10,5 млн. доларів. На початок 2002 р. в Україні зареєстровано 133 підприємства за участі французьких інвестицій, 76 з яких – українсько-французькі спільні підприємства. Станом на 01 січня 2002 р. українські прямі інвестиції в економіку Франції не надходили. Україна постачає на французький ринок чорнi метали та вироби з них, руди та уранові концентрати, продукцію хімічної промисловості, зокрема мінеральні добрива, текстиль, а також зерно. У свою чергу Франція експортує в Україну машини та механізми, лікарські засоби, продукцію сільського господарства та хімічної промисловостi, рiзноманiтне технiчне обладнання, товари широкого вжитку. За даними французької митниці, у 2003 р. това-рооборот між Україною та Францією зріс на 15%, або на 82 млн. євро [32, с.17].
Однак, при цьому слід зазначити, що темпи зростання імпорту майже у два рази перевищували темпи зростан-ня експорту. Так, середньорічні темпи імпорту та експорту за період 2000-2003 років становили 18% та 9% відповідно. Питома вага імпорту товарів до України з Франції становить, в серед ньому 1,9% від загального обсягу імпорту товарів до України та 8,7% обсягу імпорту товарів з країн ЄС. Щодо експорту товарів з України до Франції, то зазначені показники ста-новили, відповідно, 0,7% та 4,4%. Майже третина українського екс-порту до Франції – це готовий одяг (31%), який виробляється в Україні за давальницькими схемами. Другу, тре-тю та четверту позиції займають мета-ли та металопродукція (12%), горючі та пальні матеріали (12%), продукція сільського господарства (10%), відповідно [45, с.9].
Привертають увагу щорічні коли-вання обсягів експорту до Франції продукції сільського господарства (у 2003 р. зростання більш як у 4 рази). Це обумовлено як рівнями врожай-ності, так і змінами «правил гри» з ук-раїнської сторони (наприклад, щодо насіння соняшнику). Товарна структура українського імпорту із Франції є більш рівномірною і не має яскраво виражених лідируючих товарних позицій. Таким чином, у пе-ріод 2000-2003 рр. перші чотири позиції займали хімічна продукція (16%), фармація, парфумерія та кос-метика (13%), електричне та електрон-не обладнання (12%), механічне об-ладнання (12%).
Якщо двостороння торгівля това-рами характеризується стабільною тенденцією до зростання, обсяги вза-ємного надання послуг збільшуються значно меншими темпами [дод. 2]. Однак У 2002 р. було відмічене значне зростання обсягів послуг (в основному транспортних), що нада-ються Україною Франції з 25,9 до 35,1 млн. дол. США, або збільшення на 36%. Це дозволило Україні за 12 місяців 2002 року забезпечити позитивне сальдо з торгівлі послугами з Францією у 24,2 млн. дол. США. Таким чином, можна стверджувати, що відбувається послідовна матеріалізація ідей використання переваг України як транзитної держави у міжнародних торговельних відносинах [52, с.38].
Що стосується прямих францу-зьких інвестицій в українську еко-номіку, то, за даними Держкомстату, їх обсяг збільшився з 13,6 млн. дол. США на 01. січня 1997 р. до 49,2 млн. дол. США на 01 липня 2003 р., або у 3,6 рази, при цьому за 6 місяців 2003 р. чистий приріст французьких інвестицій становив 9,1 млн. дол. США (+ 23%) [дод. 3]. Характерно, що найбільше їх зростання спостерігалось у таких важ-ливих для України галузях, як сільське господарство, харчова промисловість та перероблення сільськогосподар-ської продукції [57].
Аналіз структури товарообороту свідчить, що основні можливості роз-ширення українського експорту пов'я-зуються з хімічною продукцією (доб-рива, синтетичні смоли та пластмаси), металом (в основному для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, олійними культурами, а також орга-нізацією спільних виробництв одягу, його напівфабрикатів з їх подальшим вивозом до Франції та третіх країн. Безумовно, що орієнтація на такий перелік не повністю відповідає пер-спективним інтересам України, а також наражається по окремих товарах на протекціоністські заходи ЄС. Таким чином, в торговельно-економічних відносинах із Францією основний акцент необхідно робити на таких напрямах, як: пошук можливостей зростання експорту до Франції продукції з більшою доданою вартістю; завантаження потужностей ук-раїнських машинобудівних підприємств замовленнями на виготовлення ком-плектуючих, запасних частин, оснастки, які останнім часом надходять до по-сольства[50, с.96].
Зважаючи на в цілому недостатній обсяг французьких інвестицій, у 2003 році всіляко ініціювалось розширення присутності на українському ринку французьких підприємств – пред-ставників різних галузей, особливо тих, що володіють визнаними у світі ноу-хау. Помітно активізували свою інвестиційну та виробничу діяльність французькі фірми й компанії на таких напрямах, як створення супермаркетів – «Брікостор» та «Каррефур»; розвиток систем постачання та очистки води – «Стеро»; вирощування та переробка льону; будівництво готелів, автошляхів тощо. Нові перспективні напрями співробітництва вималювалися у транспортній галузі, зокрема у спільному виробництві локомотивів та, особливо, пасажирських вагонів.
Актуальним залишається питання залучення до міжнародного консорціуму з управління українською газотранс-портною мережею державної компанії «Газ де Франс», якій ще в березні 2003 р. було зроблено формальне запро-шення до співпраці та підтверджено його під час офіційного візиту у травні 2003 р. до Франції Прем'єр-міністра України В.Януковича [48, с.213].
Якщо оцінювати виконання намірів та зусиль у торговельно-економічній сфері як часткове, не можна не вра-ховувати, що Україна жодного разу не була включена до переліку пріоритетних для Франції країн з точки зору торговельно-економічного співробітництва.
Все більше галузей французької промисловості виявляють інтерес до співробітництва з Україною, все більше підприємців