Активно розгортається співробітниц-тво у військовій і військово-технічній галузях. Відбувся обмін візитами на рівні міністрів, досить часто французькі військові високих рангів відвідують нашу країну, а українські - Францію. Наші офіцери вчаться у французьких вій-ськових коледжах. Велике значення для розвитку співробітництва має те, що українські миротворці перебували і перебувають у Боснії, в так званій зоні відповідальності Франції, де користуються тиловою підтримкою французького контингенту, виконують свою місію пліч-о-пліч з французькими військовими[21, с.139].

Продуктивно працює Міжурядова українсько-французька комісія в галузі озброєння та військової техніки, яка вже провела два засідання. До вирішення питань співробітництва підключено потужний французький ВПК.

Важливим є те, що за останні роки зусиллями обох сторін створено певну договірну базу, яка дає змогу й далі розгортати співробітництво. Крім зга-даного Договору про взаєморозуміння і співробітництво 1992 року, діють близько 60 міжурядових та міжвідомчих угод, що забезпечують адекватне вирішення проблем, які виникають у повсякденній практиці двостороннього співро-бітництва і забезпечують таким чином його стабільність і взаємовигідність[23, с. 21].

Серед важливих міжнародно-право-вих інструментів назвемо такі, як Кон-венція про уникнення подвійного опо-даткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно, Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, Угода про повітряні перевезення, Угода про налагодження двостороннього співробітництва у вій-ськовій галузі, Угода про культурне, наукове й технічне співробітництво, Угода про співробітництво у галузі стандар-тизації, метрології та сертифікації. Діють також угоди в галузі ядерної безпеки, рибальства, митних справ, геології, зв'язків молоді і спорту[6, с. 8].

Звичайно, є ще ряд сфер, які слід унормувати і закріпити співпрацю в них відповідними юридичними документами. Зокрема, велике значення матиме підписання угоди про взаємну правову допомогу в цивільних та кримінальних справах.

Проблема Чорнобиля порушувалася і під час зустрічі Президен-та України В. Ющенка з лідером французької партії «Союз за на-родний Рух» (лютий 2005 р.) та міністром закордонних справ франції. Одна з основних тем розмови – по-долання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, катастрофа на якій «була серйозною травмою для України, раною, яка болить і дотепер». Глава держави зазначив, що Україна не зможе своїми си-лами подолати чорнобильські проблеми, такі як дефіцит інформації про процеси, що відбуваються в саркофазі, дезактивація чорно-бильської зони і саркофага. Політики обговорили також євроінтеграційні прагнення України[Дод. 1].

Зазначимо, що політичний діалог в українсько-французьких кон-тактах розвивається нерівномірно, що пояснюється сприйняттям України Францією крізь призму французько-російських відносин.

Політика Франції щодо інших країн СНД відзначається стри-маністю, хоча й спостерігається певне розуміння дійсної ситуації на просторі Співдружності, яка вже не сприймається одним цілим і сталим політичним угрупованням. Серед останніх зрушень в українсько-французькому діалозі — заява Президента Франції Ж. Ширака про підтримку його країною європейських устремлінь України. Це дуже важливо, адже стратегічною метою України є на-буття повноправного членства в Європейському Союзі. Тому Ук-раїна з великою увагою стежить за подіями, що відбуваються в ЄС, зокрема за процесом схвалення Конституційного договору ЄС країнами-членами Євросоюзу. Помітною подією у цьому контексті стало проведення 29 травня 2005 р. у Франції загальнонаціонально-го референдуму з питання Конституційного договору ЄС, результа-ти якого виявилися негативними. Водночас Україна сподівається, що труднощі внутрішнього реформування ЄС не матимуть негатив-ного впливу на перспективи її членства в Європейському Союзі[36, с.2].

24 лютого 2004 р. в Києві відбулися консультації з консульсько-правових питань, 14 червня 2004 р. - візит Заступника Міністра закордонних справ В.О.Наливайченка та його переговори у МЗС та Офісі міжнародних міграцій.

7 квітня 2004 р. Перший заступник Міністра з питань європейської інтеграції О.О.Чалий провів консультації з питань європейського співробітництва, в рамках яких мав переговори з Генеральним секретарем МЗС Франції Ю.Колен де Вердьєром, радником Президента Франції з європейських питань Ш.Фрісом та радником Прем'єр-міністра Франції з європейських питань П.Андреані[15, с.3].

Договірно-правова база охоплює співробітництво в економічній, науково-технічній, культурній, військовій галузях. Розвивається співпраця військових обох країн у рамках миротворчих функцій під егідою ООН, у тому числі на території колишніх югославських рес-публік, а також з підготовки кадрів, обміну інформацією, оснащен-ня збройних сил у сфері співпраці в галузі культури у Києві відкрито Французький культурний центр, співпрацюють учені обох країн.

Жваві контакти підтримуються між зовнішньополітичними відомствами обох країн, які 17 вересня 2005 р. у Києві провели кон-сультації з питань як двостороннього співробітництва на рівні МЗС, так і стану та перепекла взаємодії у вимірі багатосторонньої дипломатії[41, с.182].

Особливістю подій у двосторонніх відносинах 2005 р. можна ви-окремити активізацію контактів Президентів України і Франції: В. Ющенко і Ж. Ширак зустрілися в січні у Польщі в ході урочис-тостей, присвячених 60-річчю звільнення в'язнів концентраційного табору «Освенцим»; 22 лютого вони зустрілися в Брюсселі на саміті НАТО, 23 червня – в Парижі під час офіційного візиту В. Ющен-ка і знову в Парижі 17 листопада – під час робочого візиту ук-раїнського Президента до Французької Республіки. Переговори з главою Французької держави, за заявою В. Ющенка, «надали мож-ливість досягти порозуміння у низці питань, найважливішим з яких є підтримка Францією надання Україні статусу країни з ринковою економікою та початку переговорів щодо лібералізації візового ре-жиму» [42, с.2].

Надзвичайно важлива подія для зовнішньополітичного курсу України відбулася напередодні 10-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. В цей час у Києві від-бувся Міжнародний Форум «Євро-атлантичне майбутнє України». Гос-подарі Форуму разом зі своїми колегами зі США, з Росії, Франції, Великобританії, країн Балтики, Вишеградської групи,