до створення нормального законодавчого поля, її не-готовність до певного рівня ризику в інвестуванні. Інвестиції вкла-далися здебільшого у такі галузі, як фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення, внутрішня торгівля, хімічна і харчова про-мисловість[32, с.2]. Відомі французькі фірми «Алькатель» (телеко-мунікації), «Де Дітріш» (виробництво залізничних вагонів), «Шнейдер» (електромеханіка) пов'язували свою подальшу еко-номічну діяльність в Україні з використанням траншів французької кредитної лінії. Але невдачі французьких фірм на інвестиційному ринку України, зокрема таких, вже згадуваних, світових лідерів, як «Буїг» (будівництво), «Ля Рошетт» (целюлоза, папір), «Ляфарж» (цемент), негативно вплинули на всі аспекти українсько-французьких відно-син. Деякі французькі фірми – «ЕФ», «Кожема», «Газ де Франс», «Пежо», «Рено», «Рон Пуленк», «Сюкден» та провідні банки – «Креді Ліоне», «БНП», «Сосьєте Женераль» – мають свої постійні представництва в Україні[31, с.19].
Основні зусилля у торгово-економічній сфері на початку XXI ст. були спрямовані на закріплення позитивних тенденцій послідовно-го збільшення торговельного обігу між обома країнами. Майже тре-тина експорту України до Франції – це готовий одяг (31 %), який виробляється в Україні за давальницькими схемами. Другу, третю й четверту позиції займають метали та металопродукція (12 %), горючі та пальні матеріали (12 %), продукція сільсь-кого господарства (10 %). Привертають увагу щорічні коливання обсягів експорту до Франції продукції сільського господарства (2003 р. зростання в 4 рази), що можна пояснити як рівнями врожайності, так і змінами правил торгівлі з української сторони (нап-риклад щодо насіння соняшнику). Товарна структура українського імпорту з Франції є більш рівномірною і не має яскраво виражених товарних позицій. У період 2000 – 2003 рр. перші чотири позиції займали хімічна продукція (16 %), фармацевтика, парфумерія та косметика (13 %), електричне та електронне обладнання (12 %), ме-ханічне обладнання (12 %)[52].
Поступово окреслилася тенденція зростання обсягів взаємного надання послуг, особливо тих, що надаються Україною Франції (в основному транспортних, що характеризує Україну як транзитну державу). Зростають і французькі інвестиції (2003 р. – 49,2 мли до-ларів), спрямовані у сільське господарство, харчову промисловість та переробку сільськогосподарської продукції. Оцінюючи перспективи українських інвестицій у Франції як невизначені, можна назвати ще окремі галузі, які могли б бути більш-менш реальним їх об’єктом,а саме – автомобільні вантажні перевезення, туризм, консалтингові послуги.
Основні можливості розширення українського експорту пов'язані з хімічною продукцією (добрива, синтетичні смоли та пластмаси), металолом (в основному для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, олійни-ми культурами, а також організацією спільних виробництв одягу, його напівфабрикатів та ін.
Перспективи поглиблення співробітництва криються у заванта-женні потужностей українських машинобудівних підприємств за-мовленнями на виготовлення комплектувальних, запасних частин, оснастки; експорт до Франції рослинних протеїнів (гороху) на ос-нові використання французького насіння; використання французь-ких кредитів для залучення ноу-хау з перспективою експорту про-дукції в треті країни. Французька сторона активізувала інвестиційну діяльність у напрямі створення супермаркетів («Брікостор» та «Каррефур»), розвитку систем постачання та очищення води («Стеро»), вирощування та переробки льону, будівництва готелів, авто-шляхів[27, с.164].
Одним із перспективних напрямів двосторонньої співпраці зали-шається участь французьких компаній (Фраматом, ЕDF, Саmpenon, Веrnard, Вouygues) в розвитку ядерної енергетики України (проект Х2Р4, будівництво сховищ для відпрацьованого ядерного палива, ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи). Така співпраця в ядерному секторі енергетики має своєрідне підґрунтя. Франція особливо чутливо ставиться до відновлення потужностей АЕС, га-рантування їх безпеки, зокрема в Східній Європі. Така співпраця в енергетичному (ядерному) секторі обумовлюється взаємністю інтересів обох країн. Франція, яка відчуває зростання антиядерного тиску всередині країни, особливо чутливо ставиться до питань оновлення потужностей АЕС (в тому числі своїх, створених в 50-60-ті роки), гарантування їх безпеки, зокрема у Східній Європі[33, с.4]. Не секрет, що присутність французьких компаній у реалізації згаданих проектів розглядається як підтвердження Україною її європейського вибору та орієнтації, насамперед на ядерну безпеку енергетичних потужностей. Ось чому гіпотетична можливість відсторонення компанії Framatome і залучення американської й російської компаній буде вкрай негативно сприйнято не лише у Франції, а й у ЄЕС вцілому.
Особливої перспективності набуває співробітництво в агропро-мисловому секторі у питаннях створення в Україні цивілізованого зернового ринку — співпраця з національним офісом зернових Франції ONIС; розвиток насінництва, виробниче використання яч-меню — з фірмою Маlteroup; виробництво високоякісних молочних продуктів (у тому числі на експорт до третіх країн відомого масла "Президент", французьких сирів) — з компанією Lactalic в Мико-лаївській області і Воngrain у Черкаській. Перспективні напрями співпраці окреслились у транспортній галузі, у спільному вироб-ництві локомотивів та пасажирських вагонів. Безумовно, для Франції, головної аграрної держави Європи, не байдуже створити потенційного конкурента на Сході. Франція всіляко намагається протистояти українським конкурентам: у 2002 р. саме вона ініціювала запровадження Європейською комісією квот на імпорт зернових культур з України[8, с.9]. Однак, вихід у зазначених проектах на принцип взаємної вигоди та взаємного доповнення дає змогу оцінювати Францію як перспективного партнера у цій галузі.
Допомога Франції у подальшій реалізації євроінтеграційних намірів України реалізується через Асоціацію розвитку обмінів еко-номічними та фінансовими технологіями при Міністерстві еко-номіки, фінансів і промисловості Франції за такими напрямами, як казначейська й банківська справа, прогнозування, державне уп-равління підприємствами, складання і виконання бюджету, сер-тифікація та стандартизація. Розвивається співробітництво у сферах конкурентної політики й законодавства, сертифікації та стандарти-зації з відповідними структурами Франції[12, с.10].
Міністерство промислової політики України та французька ком-панія «Сажем ДС» 13 червня 2005 р. підписали у Франції