Колеги Єханурова підкреслили важливість України для встановлення миру у Європі та Чорноморсько-Балтійському регіоні. Схвалили дії України відносно участі українського батальйону у Афганістані і Косово разом з польським батальйоном. Українській делегації було цікаво дізнатись про програми у сфері науки і економіки у рамках ПДЧ.

Незважаючи на те, що ця і такі ж зустрічі є неформальні, але тут вирішують важливі питання. Генеральний секретар схвалив дії уряду в Києві, який намагається приєднати України до НАТО. Міністри оборони держав-членів Альянсу розцінюють це як основу для нових стосунків. Жодних обіцянок відносно ПДЧ і України не було. «Існуючий план може задовольнити сторони» – сказав Схеффер.

Такі обережні заяви виникають через побоювання сторін, що Росія відключить Україну від газу. Що на думку експертів з НАТО може негативно позначитись на економіці України.

Питання вступу Грузії до НАТО на зустрічі у Вільнюсі не розглядалось і є питання чи запросять її на самміті у Бухаресті. Україну поки що, запрошено.

Очільники Франції, які головуватимуть у ЄС у другій половині 2008 року, вважають, що приєднання України до ПДЧ є передчасним.

Загалом Французькі очільники завжди виступали у геополітичному плані проти України як незалежної держави. Тому 20 лютого 2008 і прозвучала така заява. Саме ця заява примусила Віктора Ющенка до бліц-поїздки у Францію до Президента Саркозі. Який, за даними аналітиків відноситься найбільш тепліше до України, у порівнянні з Жаком Шираком і тим паче Франсуа Мітераном. [29, С. 427]

В самій Україні поставлено питання чи економічно вигідно вступати Україні до НАТО. Ліві партії та Партія Регіонів заявляють про значні економічні збитки у разі вступу до Альянсу. Для України це означатиме загибель деяких галузей взагалі. Опоненти і вигляді БЮТ та НУ-НС заявляють про очевидні плюси. Опоненти різко суперечать один одному.

БЮТ та НУ-НС вважають, що після вступу Україну чекає економічний підйом. Такий як у Центральних та Східних держав Європи. У них збільшились інвестиції у економіку після їх вступу до НАТО.

Антинатовці говорять про розрив військово-промислових відносин з Росією, мільярдні збитки та з катастрофічним збільшенням ціни на газ для України.

Василь Кисельов з Партії Регіонів вважає, що в міністерстві економіки Росії лежить наказ розриву постачання з України моторів з заводу «Мотор-Січ» та відмова від літаків «Антонова». Проблеми будуть з «Південмашем» і Харківською бронетехнікою. Це принесе багатомільярдні збитки для України. Але таке «закручування гайок» з боку Росії не варто засуджувати, бо вона захищає свої національні інтереси. [49, С. 57]

Центр аналітики «Лівій погляд» та його керівник Євген Філіндаш заявляють, що усі 1300 українських і російських підприємств задіяних у ВПК можуть припинити свою співпрацю.

«Якщо ціна на газ є сьогодні 170$ за 1000 куб. м. є для української промисловості є напівкритичною, а якщо ціна зросте до 300$ то це може призвести до втрати цілих галузей, а близько 50-60% складає доля Росії в українському оборонному експорті. Якщо Росія остаточно розірве всі зв’язки, от це призведе до загибелі авіа-космічної галузі» - Євген Філіндаш [50,С. 18].

Опоненти лівих заявляють, що заяви лівих про можливий колапс української економіки у разі вступу України до НАТО лише залякують і не мають під собою ніякого гранту.

На думку директора центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, то про вступ України до НАТО можна буде говорити лише після виборів президента. І то багато залежить від того хто виграє. В економічному плані України у разі вступу зможе виграти багато, хоча на перших порах зіткнеться з багатьма труднощами. «Україна морже виграти з точки зору геополітичного захисту від Росії, тобто буде під «парасолькою НАТО», може економічно виграти за рахунок модернізації Збройних Сил, модернізації частин економіки, але матиме великі економічні проблеми з Росією, економічні втрати будуть від 100 до 500 млн. дол.. США найближчим часом» - заявив Володимир Фесенко. [13, С. 18]

Експерти в Україні говорять, що витрати в колективній обороні є менші, ніж коли кожна держава займається власною обороною самостійно. Директор інституту зовнішньої політики Георгій Перепелиця вважає, що у нейтральних державах витрачається більше ніж у державах-членах НАТО. Плюс до нових членів НАТО прийшли значні інвестиції: Іспанія отримала 160 млрд. дол.. США, Угорщина - близько 50 млрд. дол.. США, подібна ситуація з Польщею і Чехією. У випадку розриву відносин з Росією то, від цього постраждає і вона сама. Георгій Перепелиця: «Росія не може зробити повний цикл виробництва, обірвавши відносини з Україною потребуватиме нових постачальників, але це зробити не так легко, проте можна лише за декілька років. Вступ до НАТО дозволить запозичити у Альянсу нові військові і цивільні розробки. ВПК у нових членів зросло від 2 до 5 раз» [51, С. 12].

Плюс отримаємо фінансування утилізації озброєнь та технічну допомогу при реформуванні Збройних Сил.

Вступ до НАТО вигідний з економічної точки зору. США витрачає на оборону 3,5 % від ВВП, держави-члени ЄС і НАТО витрачають на оборону 2 % ВВП. Швеція на утримання своїх Збройних сил витрачає на оборону держави 5 % від ВВП. І надалі для власної економії намагається вступити до лав НАТО. Там для економії бюджетних коштів розробили проект за яким кожна держава-член Альянсу матиме спеціалізацію: Німеччина спеціалізуватиметься на перевезеннях повітряним військовим транспортом потрібний контингент і вантажі, Чеська республіка – протихімічна оборона, інші держави не обрали своєї спеціалізації, але