усіляко намагається диктувати свою волю світові, бо звикла до того. Франція була дуже потужною імперією, тому їй важка відмовитись від своїх амбіцій диктувати волю усьому світові. Франція у США бачить собі противника. Це відбивається і на НАТО, тим, що Франція часто виступає проти політики США (це видно із того, що офіційними мовами НАТО окрім англійської є французька), а один раз виселила штаб-квартиру НАТО з Парижу та неодноразово оголошувала про вихід з Альянсу, але до сьогодні є там. [1, С. 12]
За часів 2-ї Світової війни було видно, що формується двополюсний світ. США намагалось забезпечити процвітання демократії та безпеки у Європі. Це було досягнено 2-ма шляхами «планом Маршала» та створенням НАТО. НАТО повинно було протистояти СРСР у політичному і військовому плані.
Провідна роль США з того часу стала своєрідним каталізатором економічної та політичної перебудови Європи, спрямувавши творчу енергію населення континенту на його відновлення та досягнення примирення, створивши у такий спосіб умови, які врешті-решт привели до формування Європейського Союзу. [49, С. 45]
Глобалізація на думку деяких дослідників є по-простому поширення у світі масової культури, тобто культури США, яка сама є синтезом багатьох культур, адже США виникло за теорією «плавильного котла» з багатьох переселенців переважно з Європи. Така ситуація не влаштовує амбітну Францію тому вона до сьогодні протистоїть США і сформувала групу опозиціонерів до політики США, адже саме США і формує великою мірою завдання та війська НАТО. США, як вважають деякі вчені перетворює НАТО на інструмент втілення своїх планів відносно розстановки сил у світі. Усьому цьому, а також і масовій культурі протистоїть франція разом з Бельгією, Нідерландами та частково Швейцарією, бо вони ніби знаходяться у сфері впливу Франції. [1, С. 13]
Таким чином НАТО в середині себе має 2 позиції. Перша – позиція США, Канади, Великої Британії, Іспанії тощо. І друга позиція це Франція і прихильники її політичних позицій, як протидія дія США в НАТО. НАТО трансформувалось у організацію де є 2 групи держав з інколи протилежними поглядами на світ, що загрожує цілісності НАТО. Але ці всі процеси є у закритому (латентному) вигляді, адже країнам-членам НАТО потрібен Альянс для своїх цілей а в основному для забезпечення власної безпеки, тому консенсус зажди досягається.
Протягом років, водночас з тим, що Європа ставала дедалі міцнішою та згуртованішою, відповідно до нової ситуації змінились і трансатлантичні відносини.
Внаслідок того, що зникло розмежування в Європі, а Європейський Союз почав виробляти єдину зовнішню політику у галузі безпеки, Європа поступово перетворювалася на більш вагомого гравця у галузі міжнародних відносин. Так, наприклад, наприкінці березня 2003 року ЄС перебрав від НАТО командуванням ЗС у Сербії.
Зобов’язання які беруть на себе усі держави, що вступають у Альянс, стосовно інших членів, що його закріплено у статті 5 Вашингтонського договору, а саме: вставати на захист одна одної у разі збройної агресії проти будь-якої з них, спочатку вважалось таким, що змусить США тт. Канади вступити на захист країн Європи. На практиці ж, однак, статтю 5 було вперше в історії застосовано після атак 11 вересня проти США. Відтоді, відповідно до своїх можливостей, європейські держави і Канада намагалися допомогти США у боротьбі з міжнародним тероризмом. [49, С. 34]
Глобалізація (яка виникла завдяки двом чинникам – це винаходи у різних сферах і намагання людини захопити більше території для втілення на ній власних, як правило, економічних інтересів) також чинить тиск на Північноатлантичний союз. Це проявляється у тому, що у зв’язку з глобалізацій ними процесами зникли кордони. Це привело до того, що НАТО змушене трансформуватись у світоглядному плані. У НАТО немає «видимих» ворогів вони невидимі і тому з ними важче вести боротьбу. Це те коли у НАТО був ворог – СРСР і його сателіти. Також НАТО вимушене займатися проблемами науки і екологічних катастроф. Сучасний світ повинен вирішувати проблеми з достатньою кількістю харчових продуктів, тому у НАТО є центри які розробляють нові сорти пшениці та інших видів рослин. Також Альянс займається і генетикою. Має центр по ліквідації катаклізмів природного характеру. Вплив глобалізації відчутний і НАТО намагається йти вногу з вимогами глобалізації, для того, щоб залишатись ефективною організацією. [5, С. 45 ]
Отже, вплив США є значним, але має і зворотній характер. Проте дії США не суперечать, ні здоровому глузду, ні статуту НАТО чи іншим міжнародним нормативно-правовим документам.
3.4. Трансформація НАТО у найближчу перспективу
НАТО – військово-політична організація створена у 1949 році для забезпечення безпеки у Північноатлантичному регіоні. У 1999 році у Вашингтоні очільники НАТО розробили Стратегічну концепцію безпеки для вдосконалення і трансформації Альянсу. [10, С. 17]
Наступні зустрічі очільників НАТО у Празі (2002), Стамбулі (2004) однозначно заявляли, що НАТО як організація по забезпеченні миру у Європі і Північній Америці, є і буде робити усе, щоб держави цього регіону та її громадяни та жителі жили у мирі спокої. Це підтверджує те, що на Стамбульському самміті у 2004 році було розроблено низку програм і проектів для забезпечення ефективності Альянсу. На цьому ж самміті голови держав-членів НАТО говорили про готовність розширити НАТО і перетворити його з регіональної у світову організацію. [22, С. 49]
Альянс готовий співпрацювати і приєднати до себе не лишу держави Східної Європи, а і держави Кавказу: Грузія, Вірменія. Ведуться переговори про співпрацю з Північноатлантичним