Головне, щоб будь-яка діяльність НАТО як організації по боротьбі з негараздами на планеті та глобальним тероризмом не перетворилась на організацію по втіленню у життя планів якоїсь країни, чи групи країн, чи транснаціональних компаній (ТНК), чи навіть фінансово-ідеологічної групи (ФІГ). Адже вже сьогодні видно, що політика США в НАТО є домінуючою над іншими планами, адже хто платить той замовляє музику. Тому важливо, щоб врешті-решт плани Альянсу на майбутнє не розбились об гострі амбіції певних людей, чи певної країни. Бо Західна Цивілізація є прагматична і часто заради дивідентів та енкономічної вигоди Західні держави неодноразово нехтували глибокою людяністю, етикою, своїми благими намірами та гуманізмом.

У 21 ст. НАТО значною мірою змінилося порівняно з організацією, створеною 1949 році. Протягом більше ніж півсторіччя свого існування як власне Альянс, иак і світ загалом змінилися так разюче, що засновники НАТО не могли б навіть собі уявити. Нинішнє НАТО - це вже не та організація, яка протягом десятиліть за часів холодної війн у 90-ті роки. Хоча при детальному аналізі можна побачити, що геополітичний вплив на НАТО змушутьть відновлювати полеміку часів холодної війни, плюс НАТО для Росії, яка хоче протистояти на планеті США, ймовірний противник, що видно з статей професорів різних національних інститутів Росії та з стртегій Росії на найближчу перспективу. Можливо Росія робить це, бо здається, що НАТО, так як і інші оргазації на планеті, стає інструментом для стримування Росії. НАТО потрібно звільнитись від такого дерегування своїх дій. Що і пропо нується зробити, а саме, скоротити кількість американського озброєння та створювати штаби з розсташуваннням у Брюселі та представництва штабів США у Європі.

Враховуючи вступ нових членів до НАТО, процес постійної адаптації є неминучим , адже тепер організація має захищати інтереси більшої уількості держав, водночас зберігши здатність вчасно ухвалювати рішення. Наспрвді, поряд зі змінами у стратегічному середовищі, темпи розвитку саамого НАТО мають прискоритись, щоб Альянс міг протистояти новим загрозам.

Хоч характер загроз, з якими стикаються держави-члени НАТО та спосіб, у який НАТО намагається їх розвязати, змінюються, постулати взаємодії у середині Альянсу залишаються вірними принципам Вашингтонського договору. НАТО забезпечує рамки для військового та військово-політичного співробітництва між країнами по обидва боки Атлантики шодо портистояння викликам у галузі безпеки і поєднює європейські та північноамериканські країни, водночас прагнучи задовільнити інтереси окремих країн-членів НАТО.

Поточна трасформація НАТО є частиною загального процесу, спрямованого на підвищення безпеки країн-членів НАТО та гарнтування майбутньої стабільності та процвітанняна євроатлантичному просторі загалом. Після Празького саміту країни-члени НАТО активізува свої зуслля,прагнучи адаптувати НАТО до нинішнії викликів, зокрема, щодо захисту, спільних цінностей, таких як повага до демократії та прав людини, у галузі боротьби з міжнародним тероризмом та загорозою, що походить від поширення зброї масового знищення, розвитку міцних контактів у галузі безпеки. Розвиток та поглиблення співпраці з іншими країнами-партнерами, а також у разі, коли інші засоби будуть вичерпані, забезпечення готовності діяти як ефективний інструмент врегулювання криз та недопущення поширення наслідків катастроф за межі кордонів та запобігання загрозі поширення загальної стабільності. Це широкомасштабне завдання, яке потребує розуміння та підтримки з боку громадськості, які в країнах членах, так і в країнах- пратнерах (Росія та Україна), які повинні відкидатиполітику конфліктів та бути готовими зміцнювати безпеку, грунтуючись на розумінні та співпраці в інтересах прийдешніх поколінь.

Відповідно до цих змін у політиці та завданнях НАТО, повинно для збільшення ефективності роботи організації, організація повинна трансформувати свою структур. А саме великою порблемою для НАТО є слабкі контакти між її членами, та складний бюрократичний апарат, що є найбільшою перепоною для швидкого прийняття рішень. Плюс, так як НАТО у своїй програмі проголошує дотримуватись статуту ООН, то потрібно дотримуватись останніх змін у роботі ООН, одним з них є вирівнення кількості жінок і чоловіків, але тут можна наткнутись на питання культури і етиці взаємодії жінки і чоловіка, зокрема є специфіка у цій сфері у мусульманськиї країнах, це Туреччина, яка є членом НАТО. Тому питання зміни структури НАТО не варто уникати.

Отже, трансформація НАТО має безліч аспектів. НАТО для ефективного пристосування до нових вимог часу потрібно трансформувати як свою внутрішню структури для уникнення бюрократизації. Також НАТО трансформує свої підрозділи і намагається перетворитись з військо-політичної організації у політичну. У цьому випадку Україні потрібно врахувати усі позитиви і негативи НАТО для того, щоб вирішити потрібно чи не потрібно вступати до Північноатлантичного союзу.

Наше завдання не виступати за вступ до НАТО чи не вступ до цієї організації, а вказати на усі позитиви чи негативи вступу. Україна може використати фінансову і політичну та геополітичну підтримку НАТО для вирішення внутрішніх проблем України. Але вступ до Альянсу може негативно вплинути на економіку держави, бо Росія обмежить з Україною свої економічні контракти. Тому потрібно добре все зважити перед тим як вступати до Альянсу.

Список використаної літератури:

НАТО у 21 столітті. NATO Public Diplomacy Division \ 1110 Brussels 2004.

Антологія світової політичної думки Т.5 Політичні документи.М.: 1997

Антологія світової політичної думки Т.2 Політична думка