За його словами, Україна своєю участю в багатьох операціях НАТО із зміцненням стабільності та безпеки довели своє значення для Альянсу.

«Але головною перешкодою для членства в Альянсі є те, що суспільство в цьому питанні розділилось», - сказав Яап де Хооп Схеффер. Він відмовився прогнозувати, коли Україна могла б стати членом Альянсу.

Міністр оборони України Юрій Єхануров, який брав участь у цій прес-конференції, теж визначив, що в його державі думки щодо членства а НАТО різняться, тому його уряд має намір докладати більше зусиль для ознайомлення населення з перевагами членства в Альянсі.

До речі, у контингенті НАТО у Косово знаходиться 181 український вояк.

Юрій Єхануров на засіданні комісії Україна-НАТО порушував питання про надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО [31, С. 1].

За його словами, це сприяло б прискоренню реформ оборонних структур, формуванню позитивної позиції населення щодо членства в Альянсі.

Відносно питання прогнозів, то будь-який посадовець України відмовляється від прогнозів, відносно вступу України до НАТО. Стосовно прогнозів, то лише Збігнев Бзежинський висловив припущення про вступ України у НАТО у 2010 році [13, С. 43].

Цікаво те, що відсутність в українських політиків і науковців прогнозів відносно того, коли Україна вступить у НАТО викликане сильною поляризацією суспільства відносно питання вступу України до Альянсу.

Стосовно того чи має Україна вступити до НАТО різні організації проводять опитування. Вони показують, що половина і більше від населення України проти вступу держави до НАТО.

За словами українського дослідника Пошедіна це викликано тим, що у радянську добу України люди, що проживали тут на Україні були під впливом комуністичної ідеології, яка ставилась до НАТО як до основного супротивника та організації яка разом з США проводить новий етап «капіталістичного колоніалізму з імперським нахилом». А так як те покоління яке зараз керує у державі залишилось з радянських часів (та і більшість населення держави) і досі залишається під впливом ЗМІ які підтримують радянські методи «відчуження людини» (про що писала Х. Арендт), то досі у державі панують «антинатовські» заклики. [27, С. 239]

Людям колись вбили в голову, що НАТО агресивна і погана організація, так люди і далі вважають, особливо коли цьому підіграю деякі ЗМІ та політики. Але НАТО є «агресивною» організацією лише в головах людей. І ніколи такою не була. ЇЇ основне завдання це підтримувати мир у північноатлантичному регіоні, а зараз і в усьому світі [27, С. 13].

Схожу думку мають дослідники з Центру Разумкова. Вони вважають, що Україна поділена на два табори. Один табір вважає, що Україні варто вступати у Північноатлантичні військові структури, для реформування оборони держави, для подальшого вступу до Європейського Союзу, для реформування економіки держави, для реформування Збройних Сил України тощо.

Центр Разумкова також подає інформацію, що населення Західної України виступає швидше за вступ до Альянсу ніж проти. Тобто, якщо відбувалося б голосування за вступ до НАТО то тут відповідей «за» було б половину, а можливо і більше.

Якщо б таке голосування відбувалося б у Центрі, Півдні, Сході і Півночі, то відповідей «проти» вступі до НАТО було б більш ніж 60%. Це дані на 2006 рік, на основі проведеного опитування Центром Разумкова по усіх областях України.

Інший табір виступає проти вступу України до НАТО. Бо це призведе до погіршення відносин з Росією. А отже і приведе до погіршення в економіці, в постачанні до України газу та інших ресурсів з цілої Азії, до руйнації вітчизняного ВПК (хоча як на мене то буду покращення справ у вітчизняному ВПК). І загалом це імперіалістична організація на побігеньках у США і народ проти вступу України до НАТО.

Про останнє свідчать акції протесту у Криму влітку 2006 року. І такі ж антинатовські акції у Одесі, під час спільних навчань України та НАТО у Чорному морі влітку 2007 року.

Проте різні нейтральні видання, такі як Дзеркало Тижня, неодноразово зазначали, що антинатовські акції у Криму та в Одесі розроблені у Росії і проводяться різними організаціями і партіями проросійського і антиукраїнського напрямку з залученням (звичайно не безкоштовним) місцевого населення. Це проводилось для задоволення інтересів Росії, яка усіляко перечить вступу України та Грузії у структури НАТО. [19, С. 24]

У Вільнюсі на зустрічі міністрів оборони держав-членів НАТО міністр оборони України намагався домовитись про питання отримання Плану дій щодо членства. Це питання стало актуальним коли Президент, Спікер парламенту та прем’єр-міністр України надіслали листа до Альянсу з проханням надати План дій щодо членства України НАТО і залучити Україну од ПДЧ у квітні 2008 року на самміті у Бухаресті. Віктор Чернишук – кореспондент ВВС у Прибалтиці заявив що Юрій Єхануров спілкувався з колегами плідно. Зокрема на цій зустрічі у Вільнюсі відбувалось засідання комісії Україна-НАТО, котра займається проблемами вступу нашої держави до НАТО. На комісії заслухали «лист трьох» до Альянсу та результати дій і планів які виконала Україна, котрі були поставлені раніше. Присутні з задоволенням констатували, що Київ та Брюссель виконали усі поставлені раніше завдання. Інтеграція України в Альянсі набрала нових рис і виросла з попередніх договорів. На тлі цієї риторики керівники оборонних відомств держав-членів НАТО висловили побажання заслухати програму дій українського