1,14 | 1,37
9 | Активний | 2,15 | 0,83 | 2,14 | 0,66
10 | Чуйний | 1,65 | 1,41 | 1,86 | 1,29
11 | Рішучий | 1,92 | 1,03 | 2,14 | 0,66
12 | Енергійний | 1,85 | 0,99 | 1,57 | 0,93
13 | Справедливий | 2,39 | 0,64 | 2,71 | 0,47
14 | Напружений | 1,04 | 1,37 | 0,29 | 1,54
15 | Непосидючий | 1,19 | 1,72 | 0,71 | 2,52
16 | Дружелюбний | 2,04 | 1,04 | 2,43 | 1,09
17 | Упевнений | 1,77 | 1,25 | 2,43 | 0,51
18 | Компанійський | 1,96 | 1,13 | 1,89 | 0,87
19 | Чесний | 2,23 | 0,65 | 2,57 | 0,51
20 | Самостійний | 2,23 | 1,03 | 1,43 | 1,21
21 | Збудливий | 0,81 | 1,88 | 1,57 | 1,99
Рівні прояву рис за методикою особистісного диференціалу
підвибірки політичних діячів
З наведених даних ми спостерігаємо, що найвищий рівень прояву у чоловіків мають такі риси, як добросовісний – 2,08; активний – 2,15; справедливий – 2,39; дружелюбний – 2,04; чесний – 2,23; самостійний – 2,23, в той же час найнижчими є показники таких рис як упертість – 0,65 та збудливість – 0,81. У представниць жіночої статі ми бачимо високі показники прояву таких рис як: доброта – 2,14; активність –2,14; справедливість – 2,71; дружелюбність – 2,43; упевненість – 2,43; чесність – 2,57. Найменший прояв спостерігається у таких рис: напружений – 0,29; непосидючий – 0,71. Зважаючи на отримані нами дані можна висловити припущення про те, що для політичних діячів обох статей є характерним прояв високих показників практично однакових рис, в переважній більшості це риси котрі характеризують моральну сторону особистості і дуже схвалюються електоратом у своїх політичних фаворитів. Це говорить про можливе вирівнювання чоловіків і жінок у політиці, про необхідність для них володіти одними і тими ж рисами для досягнення успіху. Проте гендерні відмінності все ж виявляються, та їх можна помітити по найнижчих показниках, адже загальноприйнятою є думка що чоловікам не характерні, в переважній більшості, такі риси як упертість та збудливість, так само як для жінок є нехарактерними – напруженість та непосидючість.
Таблиця 2.8.
Рівні прояви факторів особистісного диференціалу.
Фактори | Чоловіки | Жінки
? Мх | Мх | ? Мх | Мх
Оцінка | 13,923 | 1,989 | 15,428 | 2,204
Сила | 11,192 | 1,599 | 10,073 | 1,439
Активність | 10,538 | 1,505 | 10,929 | 1,561
У чоловіків найвищі показники по фактору Оцінки – 13,923, що говорить про високий рівень самоповаги і прийняття себе, як цілісної особистості, показники по двох інших факторах теж досить високі. У респондентів жіночої статі теж найвищі показники відмічені по фактору - 15,428, ці показники помітно вищі у порівнянні з показниками по інших факторах.
Відібрані 21 риса особистості в найбільшій мірі характеризують полюси 3-х класичних факторів семантичного диференціалу: Сила; Оцінка; Активність.
Під час застосування ОД для дослідження самооцінок значення фактору Оцінки (О) результати покликані свідчити про рівень самоповаги. Високі значення цього фактору говорять про те, що досліджуваний приймає себе як особистість, схильний усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик, в певному сенсі задоволений собою.
Низькі значення фактору Оцінки вказують на критичне ставлення людини до самого себе, її незадоволеності власною поведінкою, рівнем домагань, особливостями особистості, на недостатній рівень прийняття самого себе. Особливо низькі показники цього фактору в самооцінках свідчать про можливості невротичних чи інших проблем, пов’язаних з відчуттям малої цінності своєї особистості.
При використанні ОД для вимірювання взаємних оцінок фактор Оцінка інтерпретується як свідчення рівня привабливості, симпатії, котрим володіє одна людина під час сприймання іншої. При цьому позитивні (+) показники цього фактору відповідають віддаванню переваги, вказаному об’єктові оцінки, негативні (–) – його відкиданню.
Фактор Сили в самооцінках свідчить про розвиток вольових сторін особистості, як вони усвідомлюються самим досліджуваним. Його високі значення свідчать про впевненість у собі, незалежність, схильність розраховувати на власні сили в важких ситуаціях. Низькі значення свідчать про недостатній самоконтроль, нездатність триматися обраної лінії поведінки, залежність від зовнішніх обставин і оцінок. Дуже низькі результати свідчать про можливу тривожність і несамостійність.
Фактор Активності в самооцінках інтерпретується як свідчення екстравертованості особистості. Позитивні (+) значення вказують на високу активність, комунікабельність та імпульсивність; негативні (–) – на інтровертованість, певну пасивність, спокійні емоційні реакції.
Написати про кореляцію Пірсона як метод статистичної обробки
Таблиця 2.9.
Кореляція результатів за методиками на визначення особистісного диференціалу та лідерських рис у жінок-політичних діячів
Лідерські риси
Риси
особистісного
диференціалу | Автономність | Агресивність | Владність | Глобальний інтелект | Дистанційова- ність | Об’єктивна спрямованість | Розсудливість | Раціональність | Рефлективність | Спрощеність
Привабливий | 0,42 | 0,13 | 1,14 | 0,24 | 0,51 | 1,07 | 0,27 | 0,12 | 0,31 | 0,01
Сильний | 0,87 | 0,87 | 1,07 | 0,62 | 1,22 | 0,70 | 0,14 | 0,87 | 0,21 | 0,92
Балакучий | 0,47 | 0,45 | 0,92 | 0,31 | 0,27 | 0,32 | 0,35 | 0,15 | 0,03 | 0,32
Добросовісний | 0,36 | 0,27 | 0,83 | 0,25 | 0,31 | 0,47 | 0,47 | 0,31 | 0,14 | 0,25
Упертий | 1,02 | 0,56 | 0,95 | 0,47 | 0,56 | 0,12 | 0,56 | 0,03 | 0,22 | 0,12
Відкритий | 0,34 | 0,08 | 0,61