множинність ознак характеризується їх якісно своєрідним складом – словником – та стійкістю. Чим більший склад, тим більш деталізовано розкривається тема чи підтема. І тим більш конкретно виражене в тексті уявлення: конкретне є синтезом багатьох визначень. Чим більша стійкість окремих ознак, тим більш точно розкривається тема чи її складові. Це говорить про більшу очевидність для автора відповідних фрагментів дійсності і прийнятних способів їх позначення в даній ситуації породження мовлення. І чим більша частотність лексичних одиниць, тим надійніше висловлювання як акт комунікації. Отже, змістова різноманітність тексту тим більша, чим довший словник і чим менша його стійкість. З точки зору психології, змістова різноманітність свідчить про більшу складність факту усвідомлення, втіленого в тексті. Для оцінки різноманітності потрібен показник, який би враховував співвідношення одиниць змісту в даній їх множині. Це значить, що потрібно враховувати і кількість різних одиниць, і їх частоту, і їх загальну «масу». Для цього підходить оцінка ентропії (Н) за К. Шеноном, в бітах. Зокрема,
h= - plogp, де p– відносна частота для кожної із виділених одиниць змісту як співвідношення її частоти з загальною сумою всіх одиниць.
2.3.1. Показники осмислення феномену самопрезентації у сфері політичної діяльності.
Алгоритм оцінки змістової різноманітності текстів у нашому випадку буде наступним. Дедуктивним шляхом нами були виділені сім найвагоміших аспектів, особливості усвідомлення та диференціації яких ми прагнули дослідити. У першому стовпчику цих таблиць ми відобразили категорії (семантичні одиниці), кожна з яких мала власні індикатори у текстах творів. У другому стовпчику ми зафіксували результати підрахунків відносної частоти p для кожної з виділених одиниць змісту як відношення її частоти f до загальної суми всіх одиниць f з точністю до однієї сотої (0,01). Третій стовпчик містить підрахунки оцінки різноманітності для кожної категорії. Для цього використовуємо таблицю переходу відносних частот p до оцінок невизначеності h (додаток А.1.). Результати підрахунків сумарної оцінки різноманітності для кожної теми і для тексту в цілому (H) обчислювалися за формулою H = h, біт і міститься під кожною таблицею. Вклад кожної з семантичних одиниць у загальну різноманітність теми-категорії міститься у четвертому стовпчику.
Таблиця 2.20.
Результати контент-аналізу семантичного простору за запитанням № 1 по респондентах жіночої статі.
Семантичні одиниці | Відносна частота, p | Змістова різнома-
нітність у бітах | Внесок семантичної одиниці в
загальну різноманітність тексту, %
Наявність лідерських якостей | 0,278 | 0,514 | 18,1
Політична сфера сприймається як не характерна для жінок | 0,167 | 0,435 | 15,32
Жінка – берегиня сімейного вогнища | 0,111 | 0,350 | 12,32
Жінки – відважніші і обдумливіші | 0,111 | 0,350 | 12,32
Впливає на незначну частину електорату | 0,111 | 0,350 | 12,32
Жінки ефективніше організовують PR-кампанію | 0,056 | 0,244 | 8,6
Жінки викликають меншу довіру | 0,056 | 0,244 | 8,6
Жінок часто дискримінують у правах в порівнянні з чоловіками | 0,111 | 0,350 | 12,32
Загальна ентропія (Н) = 2,84 біт.
Таким чином, запитання «Чи впливає на ефективність політичного лідера його статева приналежність?» вичерпується вісьмома семантичними одиницями (див. перший стовпчик). Респонденти жіночої статі виділяють такі основні аспекти: «наявність лідерських якостей» (18,1 % відповідей), у цю семантичну одиницю вкладалися відповіді респондентів, котрі відкладали на задній план гендерні особливості, та наголошували на першочерговій наявності лідерських якостей, та вагомості саме їхнього впливу на діяльність політичного діяча; «політична сфера сприймається як не характерна для жінок» (15,32), ця семантична одиниця включає в себе такі індикатори, як: упереджене ставлення до жінок-політиків, жінкам не дають тих можливостей, котрі даються чоловікові, бо завчасно очікують її невдачі. Мінімальний відсоток (8,6%) змістової різноманітності розкриває категорія позитивного сприйняття жінки у політиці, що проявляється у думці – «жінки ефективніше організовують PR – кампанію», такі ж відсотки має семантична одиниця « жінки викликають меншу довіру», що наштовхує на негативні уявлення про політика-жінку.
Двополюсні відповіді респондентів наштовхують на думку, що у цій сфері й досі не сформувалося чітких уявлень і складається відчуття боротьби за право на існування між уявленнями.
Таблиця2.21.
Результати контент-аналізу семантичного простору за запитанням № 1 по респондентах чоловічої статі.
Семантичні одиниці | Відносна частота, p | Змістова різнома-
нітність у бітах | Внесок семантичної одиниці в
загальну різноманітність тексту, %
Жінок часто недооцінюють | 0,125 | 0,383 | 13,1
Політична сфера сприймається як не характерна для жінок | 0,188 | 0,455 | 15,5
Статева приналежність впливає тоді, коли яскраво підкреслюється | 0,125 | 0,383 | 13,1
Жінки легше досягають поставленої мети | 0,063 | 0,244 | 8,3
Фемінні особливості заважають жінці у політичній діяльності | 0,063 | 0,244 | 8,3
Статева приналежність впливає лише частково | 0,188 | 0,455 | 15,5
Впливає на популярність | 0,125 | 0,383 | 13,1
Статева приналежність не впливає | 0,125 | 0,383 | 13,1
Загальна ентропія (Н) = 2,93 біт.
Відповіді респондентів чоловічої статі на запитання «Чи впливає на ефективність політичного лідера його статева приналежність?» також вичерпується вісьмома семантичними одиницями (див. перший стовнчик). Серед основних аспектів, які виділяються, як найбільш вагомі: „політична сфера сприймається як не характерна для жінок” (15,5). Респонденти підкреслюють своїми відповідями існування стереотипу щодо жінок у політиці, ця семантична одиниця розкривається такими індикаторами у тексті як: скептичне ставлення до жінки-організатора, про відмінності у ставленні електорату до жінки-політика, як до меншовартісної в порівнянні з чоловіком-політиком, вказують на слабкість та нижчий рівень домагань у жінок-політиків. Також високу кількість відповідей отримала семантична одиниця „статева приналежність