Е. Ф. Бажина, Е. А. Голинкіної, А. М. Еткінда) [53, с.188 – 197].
2. Методика особистісного диференціалу [54, с. 269 – 274].
3. Анкета оцінки політичних лідерів (Інститут соціальної та політичної психології АПН України) [55, с.50 – 51].
4. Особистісний опитувальник розгорнутих відповідей «Політика і гендер». Нами був розроблений та запропонований для студентів-політологів особистісний опитувальник, котрий включав ряд відкритих запитань та був спрямований на визначення специфіки деяких сторін феномену самопрезентації у політичній діяльності.
Емпіричне дослідження проводилося серед політичних діячів Галицького та Богородчанського районів і студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника спеціальності «Політологія». Загальна вибірка досліджуваних (72 особи) була поділена на дві групи (незалежні підвибірки): за видами діяльності (окремо політичні діячі та студенти-політологи). Група респондентів політичних діячів налічувала 40 осіб, з них – 26 чоловіків та 14 жінок віком від 23 до 55 років. Основними критеріями котрі характеризують членів цієї підвибірки є: –
обов’язкова приналежність до різних політичних партій, рухів та блоків;–
періоди часу перебування на полі політичної діяльності коливається від 4 до 26 років.
Група студентів-політологів налічувала 32 особи, з них 15 осіб – чоловіки та 17 осіб – жінки, віком від 19 до 21 року.
На підвибірці політичних діячів застосовувалися психодіагностичні методики на вимірювання локусу контролю та визначення особистісного диференціалу, а також анкета оцінки політичних лідерів. Для підвибірки студентів-політологів був розроблений та застосований особистісний опитувальник з розгорнутими відповідями.
Досить інформативною виявилася методика на вимірювання локусу контролю Дж. Роттера. Вчений виділив два полярних типи локалізації (локуси контролю): екстернальний та інтернальний. Локус контролю дає можливість визначити, як сприймає себе особистість: чи вона вважає себе активним суб’єктом власної діяльності і власного життя, чи вона відчуває себе лише пасивним об’єктом дій інших людей і обставин.
Людина з інтернальним локусом контролю вірить в себе, покладається на свої сили і знання, переконана, що всі досягнення і невдачі залежать від неї самої, що її доля знаходиться у її власних руках, що вона сама є творцем свого майбутнього. Вони відчувають власну відповідальність за події, що стаються з ними, і за те, як складається їхнє життя.
Люди з екстернальний локусом контролю не бачать тісного зв’язку між своїми діями і значущими для них подіями. Вони твердо переконані у тому, що їхні успіхи і невдачі регулюються зовнішніми факторами, такими як: доля, щасливий випадок, випадковість або завдяки іншим людям.
Екстернальність – інтернальність Дж. Роттер розглядає як певний психологічний простір, або континуум, з одного боку якого знаходиться інтернальний локус, а з протилежного – екстернальний. Приналежність людини до того чи іншого типу локалізації контролю дає підставу стверджувати про певні форми і способи її поведінки. Людина з інтернальним локусом контролю може досягнути значно більше у житті, бо переконана, що успіх залежить від неї самої.
Опитувальник складається з семи шкал: шкала загальної інтернальності, шкала інтернальності у сфері досягнень, шкала інтернальності у сфері невдач, шкала інтернальності у сфері сімейних відносин, шкала інтернальності у сфері виробничих відносин, шкала інтернальності у сфері міжособистісних стосунків, шкала інтернальності у сфері здоров’я і захворювань. Названі шкали відповідають теоретичним напрацюванням з теми дослідження відносно основних сфер діяльності. Вони допоможуть виявити у респондентів специфіку їхнього сприймання навколишніх подій та те, яку міру відповідальності за вагомі для них події вони приймають на себе.
Коли сирі бали були підраховані, то подальша обробка результатів проводилася за допомогою методів математичної статистики: визначення середнього арифметичного, визначення стандартного відхилення, також усі результати будуть відображені у графіках та таблицях.
Першим кроком статистичної обробки даних було визначення міри центральної тенденції, у нашому випадку – середнього арифметичного. Основна функція первинних описових статистик, до яких належить і середнє арифметичне, замінити багатство значень ознаки, виміряної на вибірці, одним числом (наприклад, середнім значенням як мірою центральної тенденції). Компактний опис групи за допомогою первинних статистик дозволяє інтерпретувати виміряні результати.
Середнє (Mean) (Мх – вибіркове середнє, середнє арифметичне) – визначається як сума всіх значень виміряної ознаки, поділена на кількість сумованих значень.
Якщо ознака Х виміряна в групі досліджуваних чисельністю N, ми отримаємо значення: х1, х2, ..., хі, ..., хn (де і – поточний номер досліджуваного, від 1 до N). В такому випадку середнє арифметичне Мх визначається за формулою:
Мх = ?
Кожна міра центральної тенденції володіє характеристиками, котрі роблять її цінною в певних умовах. Міри центральної тенденції частіше за все використовуються для порівняння груп по рівню вираження ознаки.
Вибіркове середнє можна порівняти, якщо виконуються наступні умови:
групи достатньо великі, щоб робити висновки про форму розподілу;
розподіл симетричний;
«викиди» (надто великі або надто малі значення змінної) відсутні.
Середнє значення було виміряне загально для всієї вибірки по кожному параметру та по підвибірках чоловіків і жінок, також по усіх параметрах (див. табл. 2.1., 2.2.).
Наступним кроком обробки результатів за допомогою математичної статистики буде визначення стандартного відхилення.
Міри центральної тенденції, до яких відноситься і стандартне відхилення, відображають рівень вираження виміряної ознаки.
Стандартне відхилення (Std. Deviation) (сігма, середньоквадратне відхилення) – показує змінюваність у вихідних одиницях вимірюваної ознаки. Стандартне відхилення – вимірюється за формулою:
Стандартне відхилення було виміряне загально для всієї вибірки по кожному параметру та здійснюючи поділ за статевою ознакою, також по усіх параметрах (див. табл.. 2.1., 2.2.).
Таблиця 2.1.
Розподіл показників шкал локусу контролю у політичних діячів-чоловіків
№ | Шкали локусу контролю | М | у
1 | Шкала загальної інтернальності | 4.462 | 1.314
2 | Шкала інтернальності в