тому числі і по тій причині, що вони відображають лише силу зв’язку між двома номінативними змінними. Тому краще вивчати зв’язки між змінними шляхом порівняння градацій однієї змінної по відношенню до іншої. Виключенням можна вважати випадок вивчення зв’язку двох бінарних змінних. Бінарні змінні зазвичай мають лише дві градації, котрі зазвичай позначаються як 0 і 1. Прикладами таких змінних є стать, освіта і т.д.
При вивченні зв’язку між бінарними змінними, зазвичай, будують чотирьохграткові таблиці взаємозв’язаності (див. таб. 2.3.).
Таблиця 2.3.
Чотирьохкліткова таблиця взаємозв’язаності |
Ознака | ?
0 | 1
Ознака | 0 | а | b | a + b
1 | c | d | c + d
? | a + b | b + d
В цьому випадку є доступним застосування коефіцієнту кореляції r-Пірсона (формула 2.3.). безпосередньо до вихідних даних – двох бінарних змінних, що приймають значення 0 і 1 виміряним для кожного члена вибірки чисельністю Н.
Результати застосування r-Пірсона до двох бінарних змінних називається „фі-коефіцієнтом зв’язаності (Phi). Якщо дані представлені у чотирьохклітковій таблиці зв’язаності, то застосовується формула, що суттєво спрощує розрахунки та надає аналогічні результати:
ц =
де a,b,c,d – відповідні результати, що занесені до чотирьохкліткової таблиці [56, с. 82].
Представлення градацій показників інтернальності у різних сферах за шкалами методики «діагностика локусу контролю Дж. Роттера» ми здійснювали враховуючи поділ досліджуваних підвибірки політичних діячів за статевою ознакою та обчислювали коефіцієнт кореляції Пірсона для двох бінарних змінних, який називають ц– коефіцієнтом зв’язаності.
Таблиця 2.4.
Кореляція бінарних даних інтернальності локусу контролю для підвибірки політичних діячів |
Шкали | ?
Досягнень | Невдачі
Стать | Чоловіча | 5,346 | 4,422 | 9,767
Жіноча | 6,615 | 4,692 | 9,114
? | 11,961 | 11,307
ц = - 0, 0379
Проведені розрахунки показали, що за більшістю шкал існує негативний помірний зв’язок: представники вибірки жінок дійсно статистично достовірно частіше отримують вищі показники у шкалі інтернальності в області домагань та шкалі інтернальності в області невдач ніж чоловіки. А отже наша гіпотеза (яку треба придумати) не підтвердилася, про те що вищий прояв інтернальності локусу контролю у області досягнень та області невдач більш виражений у чоловіків.
Таблиця 2.5.
Кореляція бінарних даних інтернальності локусу контролю для підвибірки політичних діячів. |
Шкали | ?
Сімейні відносини | Виробничі відносини
Стать | Чоловіча | 5,692 | 5,846 | 11,538
Жіноча | 5,231 | 4,308 | 9,539
? | 10,923 | 10,154
ц = - 0, 055
З наведених у таблиці результатів ми можемо говорити про те, що для представників підвибірки чоловічої статі є характерним прояв високих показників по шкалах інтернальності в сфері сімейних та виробних відносин. В той час коли у жінок по цих шкалах показники нижчі. Зважаючи на гендерну приналежність досліджуваних очікувалося, що результати по шкалі інтернальності в сфері сімейних відносин у чоловіків будуть менш яскраво виражені. Також, відповідно до соціологічних досліджень соціальних ролей обох статей, не очікувалося, що у жінок сфера сімейних стосунків за рівнем прояву, у порівнянні з іншими шкалами буде знаходитись нижче, ніж у чоловіків. Але як бачимо, специфіка показників не підтвердилася, тому ми схильні це пояснювати як наслідком специфіки сфери діяльності респондентів – політичної. Можливо, жінка, яка починає займатися політичною діяльністю і прагне досягти у ній успіху, змінює свої пріоритети та віддає відповідальність за сім’ю чоловікові.
Таблиця 2.6.
Кореляція бінарних даних інтернальності локусу контролю для підвибірки політичних діячів. |
Шкали | ?
Міжособистісні відносини | Здоров’я і хвороби
Стать | Чоловіча | 4,692 | 3,077 | 7,769
Жіноча | 4,538 | 5,077 | 9,615
? | 9,230 | 8,154
ц = 0,131
Підтвердилася відмінність між представниками двох груп за шкалами між інтернальним локусом контролю по шкалі міжособистісних відносин та шкалі співвідношення здоров’я та хвороби, що свідчить про більшу імовірність для представників чоловічої вибірки отримувати за цими показниками вищі показники ніж жіноча вибірка.
Анкета оцінки політичних лідерів.
Перед респондентами було покладено завдання оцінити апріорних ідеальних лідера-чоловіка і лідера-жінку у сфері політики
Методика діагностики особистісного диференціалу.
Методика особистісного диференціалу (ОД) відображає сформовані у нашій культурі уявлення про структуру особистості. Методика ОД адаптована співробітниками психоневрологічного інституту імені В. М. Бехтєрева. Ціллю її розробки є створення комплексного і валідного інструменту вивчення певних властивостей особистості, її самосвідомості, міжособистісних відносин, котрий міг би бути застосований в клініко-психологічній та психодіагностичній роботі, а також у соціально-психологічній практиці.
ОД сформований шляхом репрезентованої вибірки слів сучасної мови, котрі описують риси особистості, з подальшим вивченням внутрішньої факторної структури своєрідної “моделі особистості”, котра існує в культурі і розвивається у кожної людини в результаті засвоєння соціального і мовного досвіду.
Ми застосували методику діагностики особистісного диференціалу на підвибірці політичних діячів. Коли сирі бали були підраховані, ми занесли їх до таблиці, в яку також включили показники міри центральної тенденції (середнього арифметичного) та міри змінюваності (сігму, стандартне відхилення), котрі були отримані завдяки статистичній обробці даних.
Таблиця 2.7.
№ | Риси | Чоловіки | Жінки
Мх | ух | Мх | ух
1 | Привабливий | 1,62 | 1,06 | 1,71 | 1,07
2 | Сильний | 1,92 | 1,01 | 1,14 | 1,25
3 | Балакучий | 0,88 | 1,58 | 1,79 | 1,3
4 | Добросовісний | 2,08 | 0,94 | 1,71 | 1,2
5 | Упертий | 0,65 | 2,08 | 1,5 | 1,7
6 | Відкритий | 1,69 | 1,23 | 1 | 1,66
7 | Добрий | 1,92 | 1,23 | 2,14 | 1,03
8 | Незалежний | 1,65 | 1,62 |