Актуальність побудови систе-ми демократичної громадянсь-кої освіти в школі обумовлена такими реаліями/ політичного життя України:*

спонтанністю, неузгодже-ністю та безсистемністю зусиль, спрямованих на демократизацію суспільного життя;*

низьким рівнем суспіль-ного прийняття демократично-го ладу та довіри до нього;*

недемократичністю відно-син між державою та суспіль-ством і державою та особою.

Потреба у розробці даної концепції обумовлена недостат-ньою спрямованістю навчально-виховного процесу в Україні на формування демократичного світогляду та необхідністю до-сягти відповідність теоретично-го знання повсякденній со-ціальній практиці.

_-–** -s.

Громадянська освіта базуєть-ся на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, Ідо й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі:–

зв'язок з практичною діяль-ністю передбачає пріоритетність для системи громадянської осві-ти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на на-вички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середо-вищі, вміння самостійно прий-мати відповідальні рішення і дія-ти у правовому полі;–

зорієнтованість на пози-тивні соціальні дії означає ціле-спрямованість громадянської ос-віти па соціальні очікування учнів, набуття позитивного до-свіду соціальних дій, формуван-ня позитивного іміджу компе-тентної громадянськості і вихо-вання потреби вчитися цьому протягом усього життя;–

демократичність означає виховання духу соціальної со-лідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємо-діяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; пе-редбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і уч-нями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, куль-турних, природозахисних акці-ях;–

плюралізм означає вихо-вання поваги до засад політич-ної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; виховання толерантного став-лення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних гро-мадських організацій; уникання екстремістських поглядів і пове-дінки у житті шкільного колек-тиву, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним;

При формуванні змісту гро-мадянської освіти необхідно дотримуватись:–

особистісно зорієнтовано-го підходу, за якого в центр на-вчально-виховного процесу ставляться інтереси особи. Цен-тральною ідеєю громадянської освіти при цьому стає поняття невідчуджуваних прав людини, а зміст її спрямовується на вихо-вання громадянина демократич-ного суспільства, патріота Украї-ни, що прагне до вільного вибо-ру власного життєвого шляху і способів його реалізації, будує свою діяльність на основі визнан-ня абсолютної цінності прав лю-дини. Особистісно зорієнтований підхід при формуванні змісту громадянської освіти передбачає врахування вікових особливостей учнів, розробку змісту кожного конкретного етапу навчання за віковою вертикаллю у взаємозв'я-заному контексті всього навчаль-ного змісту;–

діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту громадянської освіти на розви-ток уявлень і вмінь, що забез-печують успішність соціальної активності особистості. Цей підхід реалізується шляхом ство-рення навчальних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні громадянські цінності. Реалізація цього підходу здійс-нюється шляхом викладу гло-бальних проблем через локальні на основі позитивного досвіду участі учнів в окремих грома-дянських акціях, проектах тощо;–

конкретно-історичного підходу, який вимагає розглядати навчальний зміст в цілому, як історичну категорію, своєрідну модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки молоді до життя та діяльності в даному суспільстві на певному етапі його розвитку. Конкретно-історичний підхід спрямовує зміст громадянської освіти на ви-рішення завдань, найбільш актуа-льних для даного етапу розвитку українського суспільства.

Одним із завдань, яке має бути розв'язане системою гро-мадянської освіти, є забезпечен-ня функціонально громадянської освіченості особи. Тому зміст освіти має бути спрямований на здобуття учнями досвіду грома-дянських дій і переживань, ос-новних громадянських умінь, що забезпечують успішність ре-алізації інтересів особистості в політико-правовій, соціальній, економічній та культурних сферах суспільного життя, а також на формування емоційно-цін-нісного компонента громадянсь-кої культури особистості.

Зміст громадянської освіти забезпечує формування системи уявлень і сприяє становленню світоглядних орієнтацій особис-тості, виробленню власної філо-софії життєдіяльності, самоідентифікації та самореалізації в кож-ній із сфер суспільного життя.

Ідеї громадянськості та демо-кратії мають бути основними та наскрізними в системі всього шкільного життя в його фор-мальних та неформальних про-явах.

Громадянська освіта в школі може здійснюватись засобом ці-леспрямованого впливу на орга-нізацію навчально-виховного процесу за такими напрямами:*

Створення окремих на-вчальних курсів.

Ознайомлення школярів з елементами громадянської осві-ти може починатись вже в школі І ступеня з пропедевтичних курсів. Окремий курс громадянсь-кої освіти доцільно вводити в школі II і III ступенів. Він може бути інтегрованим, своєрідним узагальнюючим тренінгом з пи-тань демократії на порозі само-стійного життя молодого грома-дянина. Певні знання щодо тео-ретичних засад демократії, істо-ричного досвіду і життя сучас-них демократичних суспільств, політичної системи та консти-туційного устрою української держави, взаємозв'язку політич-ної та економічної системи, соціальної структури та норм соціальної взаємодії, прав лю-дини і механізмів їх захисту, тенденції розвитку світового культурного процесу надає та-кож включення до варіатив-ної частини курсів «Права лю-дини», «Людина і світ», «Основи економіки», «Ознайомлення з оточуючим світом» тощо.*

Введення змісту грома-дянської освіти до вже існуючих шкільних предметів.

Зокрема, шляхом розробки тематичних блоків-модулів в курсах суспільно-гуманітарного циклу: історії України, все-світньої історії, основ правознав-ства, української та зарубіжної

літератури. Можливе впровад-ження окремих елементів змісту громадянської освіти до курсів іноземної мови,