Першою формою здійснення громадянської освіти є запровад-ження спеціальних навчальних курсів. Найдоцільніше ввести та-кий курс у старшій школі. Впро-вадження курсу саме для цієї вікової категорії має суттєві пе-реваги. По-перше, вивчення кур-су в цьому випадку може спира-тись на ті знання та навички у царині громадянознавства, що їх учні здобувають раніше, під час вивчення громадянознавчих «мо-дулів» на уроках інших предметів. Відтак курс виконає узагальнюючі завдання. Крім того, впро-вадження зазначеного предмета в старшій школі відповідає віковим особливостям та інтересам стар-шокласників. Запроваджуючи цей курс, необхідно якнайповніше врахувати наявні в учнів громадянознавчі знання, звернути увагу на профіль навчання Проте громадянська освіта має бути складовою освіти в класах будь-якої спеціалізації. Пропонуєть-ся інтегрований курс, своєрідний узагальнюючий тренінг з питань демократії на порозі самостійно-го життя молодого громадянина.

Другою формою є впроваджен-ня змісту громадянської освіти в існуючі шкільні предмети. Найбільш придатні для цього такі навчальні предмети інварі-антної частин и навчального пла-ну, як історія України, Всесвітня історія, основи правознавства, ук-раїнська та зарубіжна літератури. Можливе впровадження окремих елементів змісти громадянської освіти в курси іноземної мови, географії. Певні можливості надають також курси варіативної частини плану «Права людини», «Людина і світ», «Основи економіки», «Ознайомлення з оточу-ючим світом», тощо. Ці предмети дають учням безпосередні знан-ня щодо теоретичних засад де-мократії, історичного досвіду і життя сучасних демократичних суспільств, політичної системи та конституційного устрою украї-нської держави, взаємозв'язку політичної та економічної системи, соціальної структури й норм соціальної взаємодії, прав люди-ни, і механізмів їх захисту, тен-денцій розвитку світового куль-турного процесу. Певні можли-вості розвитку громадянських чеснот, таких як саморозуміння, здатність робити вибір та відпо-відати за це, формування кому-нікативних навичок та умінь кон-структивно розв'язувати конф-лікти, толерантності дають кур-си .«Основи Психології», «Психо-логія спілкування», соціально-психологічні тренінги. Предме-ти соціально-гуманітарного циклу формуюсь базовий комплекс гро-мадянських умінь і навичок, си-стему демократичних пріоритетів і цінностей особистості.

Передача знань та інформації, що сприяє, утвердженню гумані-стичних, громадянських ціннос-тей, може здійснюватися при на-вчанню предметів природничо-математичного циклу; які розк-ривають цілісність світу, взаємозв'язок людини з природою, відповідальність за збереження екології та життя на планеті, сприяють розвиткові критично-го мислення та аналізу.

Впровадження змісту грома-дянської освіти в різні предмети може відбуватися, зокрема, шляхом використання модулів, що розробляються для кожного уроку.

Формами громадянської освіти можуть також слугувати освітні або навчально-виховні творчі програми: «Я – громадянин України», «Я і економіка», «Особистість», «Лідер», «Я і моя сім'я», «Я – Людина».

Навчання громадянськості, виховання громадянина, не слід обмежувати тільки навчальними курсами, спеціалізованими дисциплінами або сумою окремих гуманітарних предметів і тем. Важливу роль у цьому відіграє організація позакласної та поза-шкільної виховної роботи, що сприяє розвиткові громадянських якостей та умінь. Це є третьою формою реалізації громадянської освіти.

Для цього можуть застосову-ватись найрізноманітніші форми та методи роботи. Це можуть бути традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення дис-путів, дебатів, заходів змагаль-ного характеру. Діяльність дитя-чих клубів різного спрямування, дитячих і молодіжних громадських організацій також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь у їх роботі, з одного боку, дає можливість учням набути безпосереднього громадянського досвіду, а з іншого боку – залучити їх де проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.

Певні демократичні та грома-дянські цінності діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, грома-ди. При цьому школа може вис-тупати як модель світу дорослих, що є четвертою формою впровад-ження громадянської освіти. Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Воно формує навички проведення передвибор-чих кампаній, участі у виборах, розробки і реалізації власної по-літичної програми; апеляції до владних структур з метою захис-тити свої права ефективної взає-модії з владою. Органи учнівсь-кого самоврядування мають ініціювати розробку кодексу по-ведінки учня, його демократичне обговорення і подальше чітке дотримання, здійснюючи тим са-мим правову підготовку учнів, вести пошук ефективних шляхів співпраці зі шкільною адмініст-рацією.

Важливим завданням грома-дянської освіти є оптимізація процесу соціалізації учнів, спрямування на соціальну практику. Освіта взагалі – це процес соціалізації, завдяки якому учні вчаться бути громадянами; гро-мадянські знання та навички ма-ють відповідати потребам їхніх взаємовідносин із навколишнім світом. Важливу роль у форму-ванні громадянина відіграє залу-чення його до участі у громадсь-ких акціях та ініціативах (благо-дійна допомога, екологічні про-екти, соціологічні опитування тощо). Уміння визначати життєві проблеми своєї громади, прагнен-ня до участі у їх розв'язанні є ознаками соціальної активності молодої людини.

Ефективна громадянська ос-віта можлива лише за умови ство-рення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толеран-тності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, за-охочувати відкрите обговорення і демократичне прийняття рішень. Необхідно залучати до співпраці зі школою батьків, культивувати серед них демок-ратичні цінності та традиції.

Ефективність громадянської освіти значною мірою зумов-люється методами її запроваджен-ня. .

Сучасна українська школа має чималий досвід викладання тра-диційними методами: лекції, семінари, диспути, бесіди, само-стійна робота з підручником та періодикою, написання рефе-ратів, учнівські доповіді. Потен-ціал цих методів з точки зору . завдань громадянської освіти до-сить значний: вони дають змогу подати різноманітну інформацію, акцентувати увагу учнів на клю-чових аспектах теми, ознайоми-ти з різними. концепціями та підходами до проблеми, зробити загальні висновки. Проте тра-диційні методи не орієнтовані на активну взаємодію учня з учителем та учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень,