Проблемою першочергові значення е, проблема визнач'еі змісту СНКС і його структурі якщо врахувати педагогічний ( тодичний) аспект, – то й п блема послідовності викладу и го змісту у| відповідних навча них курсах і його засвоєння нями. Тому постає насампере* питання: з: чого починати ви* навчального матеріалу; і ознай лення учнів зі змістом СНЮ

Оскільки учні старших кл уже маюті певні знання пре сщльство,! здобуті в резулі вивчення головним чином тг предметів; як історія, (геогра , "ародозні....ство, та з інших І pt.ii виклад матеріалу') ознаі ле-ння уч^ів зі змістом СІ доцільноі%л6. б починати : вердження іс Іування і пе «локалізації» предмета розгля

суспільства, тобто з його загаль-ного визначення – дефініції, яку можна сформулювати на основі простого нагадування вже відо-мих учням знань про суспільство чи вибіркового посилання на ці знання. В даному разі таке за-гальне визначеная суспільства дає найбільш абстрактне його розуміння і є свого роду логіч-ним початком у процесі його по-дальшого розвитку шляхом пе-реходу від абстрактного до конк-' ретного. Таке визначений, як правило, дається у вагу ьшк тгмі (на вступному уроці). AJfg вступ до інтегрованого;курсу суспіль-ствознавства, що репрезентує зміст СНКС, повинен також, містити матеріал, потрібний для вироблення Е учн_ів відповідного

.ціннісного ставлення до самого курсу, розуміння важливості його значення для самих учнів, пози-тивної цільової установки на ви-вчення цього курсу, яка формуєть-ся завдяки з'ясуванню кінцевої мети його засвоєння, а також оз-найомлення школярів з оптималь-ними навчальними методами і

, прийомами засвоєння змісту кур-су й досягнення поставленої мети. Відтворення в людській свідо-мості цілісності і якісне^ визна-ченості (відмінності) будь-яких об'єктів, включаючи й суспіль-ство, передбачає насамперед роз-криття його зовнішніх і внутрішніх зв 'язків – генетичних, структур-них, функціональних. Такими зов-нішніми зв'язками у змісті СНКС є зв'язки і відношення між при-родою і суспільством. *> внутрі-шніми – зв'язки між особою1 і суспільством, між різними со-ціальними спільнотами та між різними сферами суспільного життя в кохній з них. Звичайно, міра конкре^зації цж'; зв'язків залежить я< ьщ вікових кожли-востей їх сприймання учнями, так і від відведеного на їх засвоєння часу. Однак треба зауважити, що конкретизація ЦМУ пришлем не повинна буги ні надгс. ^стальною, бо це може спричинити порушен-ня цілісності сприймання учня-ми суспільства, ні надто загаль-ною, оскільки*» даному разі існує

! . :- '

небєзпейійадмірі юго снрощЈЈІй, схематизадії і ще гірше спотво-рення й перекручення тих зв'язків, завдяки висвітленню яких у СНКС відтворюються

СИСТеМНІСТЬ І ЦІЛІСНІСТЬ CVCil'JiL-

стваД

^ff" < ' . . * .

ОСНОВНІ ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

У процесі подальшого реформування педагогічної науки, системи виховання, змісту освіти, гуманізації і . гуманітаризації навчально-- виховного процесу необ-хідно поглиблювати наукові основи особистісно спря-мованої педагогіки, інди-: відуально визначеного ви-ховного впливу. Ґрунтов-не знання та застосування ідей і засобів народної ви-ховної мудрості, вітчиз-няних і зарубіжних педа-гогічних здобутків, враху-вання індивідуальних пси-хологічних особливостей забезпечить формування самобутньої духовності кожної особистості.

Основні шляхи реалізації ' концепції національного ви-ховання:–

утвердження нового педагогічного мислення, теоретичних і практичних підходів до розв'язання

проблем національної освіти і виховання;–

вивчення в навчально-виховних закладах усіх типів українознавства як про-відного інтегративного на-вчального курсу, системи наукових знань, ідей, цін-ностей про Україну і укра-їнство, системи принципів, механізмів і способів транс-формації здобутків світової цивілізаціїу свідомість і прак-тичну діяльність кожної особистості, національну культуру;–

виявлення і розвиток задатків, здібностей, нахи-лів, талантів кожної осо-бистості, формування в неї умінь і готовності творити в національному дусі;–

забезпечення пріори-тетності родинних цінностей, організація виховної роботи в навчальних закладах на традиціях, принципах, ідеях школи-родини;–

цілеспрямоване форму-вання в особистості наукової картини світу, національної свідомості і самосвідомості, світогляду, характеру, укра-їнської душі;–

розробка нових мето-дик і технологій, інноваційних систем навчання і вихован-ня, -створення умов для трансформації програм ви-ховання в програми само-' пізнання, самовиховання, самореалізації особистості;–

надання постійної на-укової і методичної допомо-ги дитячим і молодіжним об'єднанням за інтересами, забезпечення поліпшення діяльності позашкільних на-вчально-виховних закладів;–

узагальнення і поширен-ня кращого досвіду вчителів, вихователів, викладачів се-редніх спеціальних закладів і вузів з проблем націо-нального виховання, пат-