Певні можливості розвитку громадянських чеснот, таких як самосвідомість, здатність роби-ти вибір та відповідати за це. формування комунікативних навичок та умінь конструктив-но розв'язувати конфлікти, то-лерантність дають курси «Осно-ви психології», «Психологія спілкування», соціально-психологічні тренінги та ін.

Передача знань та інфор-мації, що сприяє утвердженню гуманістичних, громадянських цінностей, може здійснюватися під час навчання негуманітарних предметів (природничо-матема-тичного циклу тощо), які роз-кривають цілісність світу, взає-мозв'язок людини і природи, відповідальність за збереження довкілля та життя на планеті, сприяють розвиткові критично-го мислення та аналізу.*

Організація виховної робо-ти під час позакласної та поза-шкільної активності.

Для цього можуть застосову-ватись найрізноманітніші фор-ми та методи роботи: традиційні

предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення диспутів, дебатів, заходів змагального характеру. Діяльність дитячих клубів різно-го спрямування, дитячих та мо-лодіжних громадських органі-зацій також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, дає можливість учням набути безпо-середній громадянський досвід, а з іншого – залучити їх до про-ведення різноманітних заходів, у тому числі громадянознавчої тематики.*

Організація демократично-го шкільного життя.

Школа як цілісний інститут задає певний контекст реалізації ідей громадянської освіти. Де-мократичні та громадянські цінності діти засвоюють, беру-чи участь у повсякденному житті школи, спільноти, громади. При цьому школа може виступати як модель світу дорослих. Практич-ною школою демократії для учнів має стати учнівське само-врядування. Воно формує навич-ки проведення передвиборних кампаній, участі у виборах, розробки та реалізації власної полі-тичної програми, апеляції до владних структур з метою захи-стити свої права, ефективної взаємодії з владою.

Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адмі-ністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним при-кладом толерантності, взаємопо-ваги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його пра-во на власну думку, заохочува-ти відкрите обговорення та де-мократичне прийняття рішень. Необхідно залучити до співпраці зі школою батьків, культивува-ти серед них демократичні цінності та традиції.

Успішність здійснення гро-мадянської освіти значною мірою визначається методами, які використовуються педагогом в процесі викладання. Пріори-тетну роль у громадянській освіті відіграють активні та інтерактивні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базують-ся на принципі багатосторонньої взаємодії. Важливе місце посідає проектна робота: організація різноманітних проектів, грома-дянських акцій і кампаній, ви-дання газет і журналів.

Сучасна українська школа має також чималий досвід ви-кладання традиційними метода-ми: лекції, семінари, диспути, бесіди, самостійна робота з підручником та періодикою, на-писання рефератів, учнівські доповіді. Потенціал цих методів з точки зору завдань грома-дянської освіти досить значний: вони дозволяють подати різно-манітну інформацію, акцентува-ти увагу учнів на ключових ас-пектах теми, ознайомити з різними концепціями та підхо-дами до проблеми, зробити за-гальні висновки. Проте тра-диційні методи не орієнтовані на активну взаємодію учня з учи-телем та учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, що має бути вирішаль-ною передумовою їх громадян-ської активності в майбутньому. Застосування наведених форм і методів громадянської освіти та виховання створює умови для формування в особи-стості когнітивних та поведінкових норм, вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критич-но та всебічно розглядати про-блему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, здатність орієнтуватися і адаптуватися до нових соціаль-них умов, захищати свої права, поважати інтереси і права інших.

Головну роль в реалізації гро-мадянської освіти відіграють освітньо-виховні заклади (фор-мальної і неформальної освіти): дошкільні навчальні заклади, за-гальноосвітні навчальні заклади, професійно-технічні навчальні заклади: виші навчальні закла-ди І–IV рівнів акредитації, позашкільні навчальні заклади; заклади та установи культури, громадські (неурядові) орга-нізації.

Причому на шкільні роки припадає ключовий період фор-мування громадянської культу-ри, громадянських цінностей, самоусвідомлення молодої лю-дини, включаючи національну свідомість.

Базові цінності світогляду молодого громадянина демокра-тичної держави формуються в сім'ї, тому особлива роль у формуванні громадянськості належить сімейному вихованню.

На становлення громадянсь-кої свідомості впливають також політичні партії, громадські організації та асоціації.

Виконувати завдання грома-дянської освіти та просвіти ма-ють також засоби масової інформації, пропагуючи ідеї громадянськості, публікуючи відповідні матеріали, випускаю-чи навчальні теле- та радіо-передачі.

До виконання завдань грома-дянської освіти можуть бути за-лучені різноманітні благодійні і філантропічні організації та фонди, які підтримують фінан-сове та організаційно навчаль-но-виховні заходи, конкурси, семінари, тренінги, надають гранти для розробки науково-методичних матеріалів, посіб-ників, підручників, публікацій тощо.

У такий спосіб реалізується навчально-виховна модель, в якій взаємодіють всі складові процесу виховання громадяни-на: сім'я, навчальні заклади всіх рівнів і типів, соціальні партнери, об'єднання громадян, засо-би масової інформації.

Громадянська освіта може бути ефективною лише за умов створення широкого культурно-го контексту, причетності всьо-го суспільства до справи утвер-дження демократії, надання ви-хованцям прикладів ефективної громадянської дії, тому до спра-ви громадянської освіти доціль-но залучати широкі кола громадськості, громадські органі-зації, родини, засоби масової інформації, громади за місцем розташування школи.

Для розповсюдження ідей громадянської освіти, впровад-ження її в навчально-виховні заклади, виходячи з умов, які склалися у вітчизняній системі освіти, необхідно, в першу чер-гу, привернути увагу до актуаль-ності цієї важливої справи Міністерства освіти і науки Ук-раїни, Академії педагогічних наук України, Міністерства ос-віти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти облас-них, Київської та Севасто-польської міських державних адміністрацій.

Загальними напрямами реалі-зації концепції, що потребують

уваги органів управління освіти, є:*

провести широке обгово-рення важливості громадянської освіти (або «Освіти для демо-кратії») у суспільстві, викорис-товуючи ЗМІ, круглі столи, кон-ференції для педагогічної гро-мадськості за участю науковців; запровадити постійно діючі се-мінари з проблем громадянсь-кої освіти. Залучити до обгово-рення та співробітництва гро-мадські організації, асоціації, батьків;*

включити проблематику громадянського суспільства та формування громадянськості, політичної культури до дослід-ницьких програм та планів на-вчальних та