передбачити включення показників громадянської осві-ченості до національних освітніх стандартів;*

узгодити зміст освіти, на-вчальні плани та програми вже існуючих дисциплін гуманітар-ного циклу, орієнтуючись на

пріоритетність формування культури громадянськості;*

вивчати та узагальнювати міжнародний досвід освіти для демократії, висвітлювати його в фахових журналах, на науково-теоретичних та практичних кон-ференціях та семінарах:*

забезпечити підготовку спеціалістів, які здійснювати-муть перепідготовку вчителів;*

розробити курси, окремі модулі, навчально-методичне забезпечення для підготовки та перепідготовки вчителів;*

запровадити спеціалізацію «громадянська освіта» на курсах перепідготовки вчителів в інсти-тутах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; включати в програми підвищення кваліфі-кації керівників навчально-ви-ховних закладів тематику грома-дянської освіти;*

створити тренінгові цент-ри на базі інститутів післядипломної освіти, громадських організацій для навчання різних

категорій педагогічних праців-ників демократичним методам взаємодії з вихованцями;*

залучати громадські організації до співробітництва з закладами освіти у розробці науково-методичного забезпечен-ня громадянської освіти, залу-чення школярів та вчителів до участі у суспільному житті.

Важливим завданням у впро-вадженні громадянської освіти в школі є створення демократич-ного клімату в класі та школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності, забезпечення умов для розвит-ку в учнів почуття власної гідності, відповідальності; роз-робка та впровадження школа-ми власних планів-проектів «Громадянська освіта», «Демо-кратична школа», програм удос-коналення шкільного життя, самостійне створення та впро-вадження окремих курсів шкіль-ного компонента.

Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потен-ційних здібностей, досягнення суб'єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей як умови реалізації найголовнішої со-ціально-психологічної потреби особистості – потреби в самовизна-ченні та самоутвердженні.

Процес розбудови й утвердження суверенної, правової, демокра-тичної, соціальне орієнтованої держави органічно пов'язаний із ста-новленням громадянського суспільства в Україні, що передбачає істот-ну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості наро-ду. Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється водночас процесом відродження нації.[Для України, яка є політичною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню собор-ності України, яка є серцевиною української національної ідеї. Саме на базі демократичних цінностей, що мають лежати в основі грома-дянського виховання, можливе об'єднання різних етносів і регіонів України задля розбудови й вдосконалення суверенної, демократич-ної держави, громадянського суспільства. Ці процеси вимагають формування громадянської культури. Важливу роль у цьому плані відіграють усі ланки системи освіти загалом і громадянська освіта та виховання зокрема, особливо в суспільстві перехідному, де вони не тільки підтримують, а й закладають основи демократичної менталь-ності, формують у громадян ідеї та поняття про права і обов'язки людини, виховують здатність до критичного мислення, уміння відсто-ювати свої права, інтереси, переконання, усвідомлювати свої обо-в'язки та виявляти толерантність до поглядів іншої людини, керува-тися у вияві соціальної активності демократичними принципами.

Оскільки громадянське виховання набуває нині особливого зна-чення, то виникає гостра потреба у визначенні основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів громадянського виховання, що ціле-спрямовано й ефективно забезпечували б процес розвитку і форму-вання громадянина, тобто особистості, в якій органічно поєднують-ся високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, про-фесійна компетентність, самоактивність, творчі начала, почуття обо-в'язку й відповідальності перед суспільством, Батьківщиною.

Громадянське виховання – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціальне, політичне і юридичне дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, залучати її до суспільного життя, в якому пра-ва людини є визначальними. Гро-мадянське виховання поєднує суспільну й приватну сфери.

Звідси громадянськість є багатоаспектним поняттям. Це фун-даментальна духовно-моральна якість, світоглядна і психологіч-на характеристика особистості, що має культурологічні засади.

Такі характеристики грома-дянськості свідчать про визна-чальну роль світогляду особис-тості, на основі якого формуєть-ся система її ціннісних орієнтацій, поглядів, переконань, усвідом-люється місце в суспільстві, ви-значаються обов'язок і відпові-дальність перед співвітчизника-ми, Батьківщиною.

Громадянськість – це реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політич-них і громадянських прав особи-стості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.

У педагогічному плані грома-дянськість містить знання, пере-живання й вчинки. Ці складові перебувають у певних зв'язках і взаємодії з переважанням на пев-них етапах розвитку індивіда емо-ційного компонента, формуван-ня почуттєвої сфери.

Важливе місце в громадянсь-кому вихованні посідає грома-дянська освіта – навчання, спря-моване на формування знань про права і обов'язки людини. Гро-мадянська освіта тісно пов'язана з формуванням соціально-полі-тичної компетентності особистості в суспільній сфері, яка передба-чає насамперед політичну, пра-вову й економічну освіченість і здатність керуватися відповідни-ми знаннями в умовах карди-нальної перебудови суспільства.

У процесі громадянського ви-ховання провідне місце належить освітній складовій, яка допов-нюється й розширюється вихо-ванням в дусі громадянськості. Це поняття об'єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього про-цесу моральні цінності.

На відміну від інших розви-нутих країн, де громадянське ви-ховання майже повністю базуєть-ся на політичній та правовій сфе-рах діяльності громадянського су-спільства, в Україні на сучасно-му етапі її розвитку громадянсь-ке виховання, через відсутність відповідної правової та юридич-ної бази або її недієспроможності, багато в чому базується на мо-рально-етичних засадах, тобто морально-етичні імперативи й цінності виступають досі голов-ним критерієм ефективності гро-мадянського виховання.

Досягнення цілей громадянсь-кого виховання вимагає додер-жання наукового підходу до організації цього процесу, тобто врахування об'єктивних законо-мірностей його перебігу, взає-модії системи чинників (раціо-нальність, об'єктивність, науко-ва картина світу), що його детер-мінують.

Науковий підхід до процесу формування особистості – гро-мадянина передбачає, що дія за-гальних закономірностей розвит-ку громадянськості опосередко-вується впливом конкретно-істо-ричних умов життєдіяльності да-ного суспільства загатам і кож-ного з його членів зокрема. Конкретно-історичний підхід допома-гає збагнути й сформулювати