Ефективність виховання гро-мадянськості, як і багатьох інших особистістю характеристик, знач-ною мірою визначається реалі-зацією у виховному процесі діяльнісного підходу, відповідно до якого в структурі особистості ви-никають і закріплюються пе-редусім ті новоутворення, у «кон-струювання» яких індивід вкла-дає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, прояв-ляючи цілеспрямовану ак-тивність. Отже, особистість гро-мадянина формується, якщо він бере реальну участь у діяльності, в якій апробуються, перевіряють-ся на практиці відповідні грома-дянські цінності.

У громадянському вихованні особливого значення набуває особистісно орієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного про-цесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості, права ок-ремого індивіда, його суверені-тет. Лише через таку ієрархію ціннісних підходів як людина (особистість) – народ (культура, історія, освіта) – держава (су-спільство) можна реалізувати пер-спективну й демократичну модель виховання в дусі громадянсь-кості. При цьому співвідношен-ня особистісних і ситуативних факторів розглядається як співвідношення особистісних яко-стей і об'єктивних вимог діяль-ності.

Необхідною умовою грома-дянського виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, ієрар-хічного, взаємозалежного, детер-мінованого, відкритого процесу в його постійному розвитку й саморозвитку. В умовах прогре-суючої спеціалізації освіти та фор-мування комунікаційних пере-шкод (бар'єрів) між людьми системний підхід виступає осно-вою організації й впровадження в практику такого всеохоплюючого феномена, як громадянське виховання.

Серед принципів, додержан-ня яких у процесі громадянсько-го виховання особистості є найбільш вагомими, слід назва-ти такі:–

гуманізації та демократизації виховного процесу, що передбачає рівноправність, але різнозобов'язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, пере-важаючу діалогічність взаємодії, що викликає у вихованця пози-тивну налаштованість до впливів вихователя, відкритість до сприй-мання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, милосердя тощо;–

самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихован-ця суб'єктивних характеристик, формує здатність до критичності й самокритичності, до прийнят-тя самостійних рішень, що по-ступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках.–

системності, згідно з яким про-цес громадянського виховання зумовлюється гармонійністю роз-витку низки взаємопов'язаних новоутворень у структурі особи-стості. Фрагментарність, одно-бокість, переоцінка значення од-них новоутворень і нехтування іншими, прагнення виховувати дитину «по частинах» гальмують дію психолого-педагогічних ме-ханізмів, які спрацьовують лише за наявності системи певних скла-дових;–

комплексності й міждисциплі-нарної інтегрованості, який перед-бачає встановлення в громадянсь-кому вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального й ви-ховного процесів, зусиль найріз-номанітніших інституцій – сім'ї, дошкільних закладів, школи, гро-мадських спілок, дитячих, моло-діжних самодіяльних об'єднань, релігійних організацій, усіх при-четних до виховання та самови-ховання;–

наступності та безперервності, який полягає в тому, що ще в дошкільному віці громадянське виховання проходить ряд етапів, протягом яких поступово усклад-нюються й урізноманітнюються зміст та напрями розвитку тих утворень, котрі становлять цілісну систему громадянських чеснот особистості. Він триває протягом усього свідомого життя людини;–

культуровідповідності, що пе-редбачає органічну єдність гро-мадянського виховання з істо-рією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують ду-ховну єдність, наступність і спад-коємність поколінь;–

інтеркультурності, який перед-бачає інтегрованість української національної культури в контекст загальнодержавних, європейських і світових цінностей, у загально-людську культуру. Реалізація цього принципу означає, що у процесі громадянського вихован-ня мають забезпечуватись пере-думови для формування особис-тості на національному ґрунті і водночас відкритої для інших культур, ідей та цінностей. Лише така особистість здатна зберігати свою національну ідентичність, бо вона глибоко усвідомлює на-ціональну культуру як невід'ємну складову культури світової.

Мета громадянського вихован-ня – сформувати свідомого гро-мадянина, патріота, професіо-нала, тобто людину з притаман-ними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спря-мованими на саморозвиток та розвиток демократичного грома-дянського суспільства в Україні. Вони мають органічно поєдну-ватись з потребою й умінням дія-ти компетентно й технологічно.

Мета громадянського вихо-вання конкретизується через си-стему завдань:*

визнання й забезпечення в реальному житті прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будуєть-ся відкрите, демократичне, гро-мадянське суспільство;*

усвідомлення взаємозв'яз-ку між ідеями індивідуальної сво-боди, прав людини та її грома-дянською відповідальністю;*

формування національної

свідомості, належності до рідної землі, народу; визнання духов-ної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; вихован-ня почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині;*

утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість;*

формування соціальної ак-тивності і професійної компетент-ності особистості на основі та-ких соціальних умінь: готовність до участі в процесах державотво-рення, здатність до спільного життя і співпраці в громадянсь-кому суспільстві, готовність узя-ти на себе відповідальність; здатність розв'язувати конфлік-ти відповідно до демократичних принципів, здатність до само-стійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей; формування працелюбності осо-бистості, відповідальності за свої дії;*

формування політичної та правової культури засобами, гро-мадянської освіти, яка дає знан-ня про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного жит-тя, про закони та законодавчі си-стеми; виховання поваги до Кон-ституції України, законодавства, державної мови;*

розвиток критичного мис-лення, що забезпечує здатність ус-відомлювати та відстоювати осо-бисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати про-блеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та.вчинків;*

уміння визначати форми та способи своєї участі в житті су-спільства, спілкуватися з демо-кратичними інститутами, органа-ми влади, захищати і підтриму-вати закони та права людини, бути обізнаним зі способами со-ціального захисту;*

формування толерантного ставлення до інших культур і тра-дицій;*

виховання негативного став-лення до будь-яких форм насильства; активне запобігання вияв-ленню деструктивного націона-лізму, шовінізму, фашизму,