Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму – любові до свого народу, до України. Важ-ливою якістю українського пат-ріотизму повинна бути турбота про благо народу, сприяння ста-новленню й утвердженню Украї-ни як правової, демократичної держави, готовність відстояти незалежність Батьківщини.

З патріотизмом органічно по-єднується національна само-свідомість громадян, яка ґрунтується на національній іденти-фікації: вбирає в себе віру в ду-ховні сили своєї нації, її май-бутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати мо-ральні та культурні цінності, істо-рію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивують-ся любов'ю, вірою, волею, осмис-ленням відповідальності перед своєю нацією.

Одним з головних показників громадянської зрілості є збере-ження української мови, доско-нале володіння нею.

Важливе місце в змісті гро-мадянського виховання посідає формування культури міжетнічних відносин. Культура міжетнічних відносин – це реалізація взає-мозалежних інтересів етносів, народностей у процесі економіч-ного, політичного, соціального й духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємо-допомоги, миру, толерантності.

Культура міжетнічних відно-син має економічну, політичну, правову, духовну основи. Дефор-мація цих основ призводить до конфліктних міжетнічних сто-сунків, проявів шовінізму та інших небезпечних для грома-дянського миру і злагоди ситу-ацій.

Культура міжетнічних відно-син проявляється в повазі .інте-ресів, прав, самобутності великих

і малих народів; у підготовці осо-бистості до свідомого життя у вільному, демократичному су-спільстві; готовності й умінні йти на компроміси з різними етніч-ними, релігійними групами за-ради соціального миру в державі.

Громадянське виховання має стимулювати також розвиток пла-нетарної свідомості. Вона вклю-чає почуття єдності й унікаль-ності життя на Землі, повагу до всіх народів, їхніх прав, інтересів і цінностей; розуміння світу як єдності й різноманітності, систе-ми держав, які повинні мирно співіснувати, співпрацювати в умовах свободи, на засадах мо-ральних ідеалів, гуманізації міжнародних відносин, визнан-ня головним пріоритетом права людини, націй і народів.

Визначальною характеристи-кою громадянської зрілості як ре-зультату громадянського вихован-ня є розвинена правосвідомість – усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, до державної влади. Право-свідомість охоплює знання, по-чуття, волю, уяву, думку і сферу духовного досвіду особистості.

Основою правосвідомості осо-бистості є усвідомлення, що го-ловне завдання України як цивілі-зованої держави – захист со-ціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян. Свобода і неза-лежність особистості сумовою без-пеки і розквіту України. Тому ніхто не повинен бути поза системою захисту, турботи і сприяння. Вод-ночас держава має гарантувати кожному реальну можливість пра-цювати і творити за своєю вільною ініціативою. Права людини абсо-лютні, інтереси держави й суспі-льства відносні. Правова держава додержує верховенства закону, якому підкоряються всі його орга-ни, а також громадські організації і окремі особи.

Щоб захистити свої права, громадянин зобов'язаний добро-вільно додержувати чинних за-конів, знати не лише свої права, а й сприймати їх як свої обов'яз-ки. В цьому діалектика взаємо-відносин прав і обов'язків, головна суть виховання правосвідо-мості.

Правова демократична держа-ва, якою прагне стати Україна, передбачає, що її громадяни не лише добровільно додержувати-муть чинних законів, а й кон-ституційними методами бороти-муться за нові, кращі закони.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є роз-виток політичної культури. Вона включає належну політичну ком-петентність, знання про типи дер-жав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взає-модії, виборчу систему. Політична культура виявляється також у лояльному і водночас критично вимогливому ставленні людей до держави, її установ, організацій влади, у здатності громадян бра-ти участь у прийнятті рішень, які мають впливати на владу.

Громадянська зрілість підро-стаючого покоління включає дбайливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержав-ною, так і міжнародною. Це став-лення виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження і примноження при-родних багатств, вироблення вміння співіснувати з природою, в нетерпимості і безкомпромісній боротьбі проти губителів приро-ди, усвідомленні особливостей і основних екологічних проблем навколишнього середовища.

Найважливішою складовою громадянської свідомості є мо-ральність особистості. Вона вклю-чає такі гуманістичні риси, як доброта, увага, чуйність, мило-сердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості.

Норми моралі полегшують сприймання норм правових, які в свою чергу сприяють глибшо-му усвідомленню моральних іс-тин. Моральна свідомість дає змогу побачити й усвідомити ту межу моральної поведінки, за

якою починаються аморальні й протиправні вчинки. Високомо-ральна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, за-стерігає від правопорушень.

Значне місце в змісті грома-дянського виховання займає фор-мування культури поведінки особи-стості, що виявляється в сукуп-ності сформованих соціальне зна-чущих якостей особистості, що ґрунтуються на нормах моралі, закону, вчинків людини. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, за-кріплені в нормах, принципах, іде-алах закону, а з іншого – засвоєн-ня положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчин-ки та дії людини.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є роз-виток мотивації до праці, усвідом-лення життєвої потреби трудової активності, ініціативи, під-приємництва, розуміння еконо-мічних законів і проблем суспі-льства та шляхів їх розв'язання, готовності до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоспроможності й самореалізації особистості в рин-кових відносинах.

Усвідомлення працьовитості як високої моральної цінності є одним з найістотніших свідчень громадянської позиції людини, її суспільної значущості.

I

Конституція України, закон Про громадянство України" та інші державні документи визначають права і обов'язки громадян нашої держави, основні напрямки побудови демократичного, цивілізо-ваного суспільства в Україні.

Підготовка і святкування п'ятої річниці незалежності України переконливо свідчать, що весь народ, у тому числі молодь, сповнений енергії і цілеспрямованості побудувати правову демократичну самос-тійну Українську державу. Розбудова нашої держави ґрунтується на принципах української етнічної і політичної нації, ідеях взаємоповаги і взаємопідтримки громадян – представників усіх націо-нальностей, які мешкають в Україні і визнають її своєю Батьківщиною.

Ґрунтуючись