на вітчизняному законодавстві і дотримуючись міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН про права дитини, українська національна система освіти і виховання створює сприятливі умови для формування в підростаючого поко-ління світогляду громадянина нашої держави.
В навчально-виховному процесі попередніх десятиліть значною мірою були втрачені наукові формування в учнівської і студентської молоді гуманіс-тичного світогляду. В перехідну добу з утратою ілюзорних ідей, переконань, ідеалів виникла загроза знецінення моралі, національних і загально-людських цінностей.
Формування світогляду – провідної і рушійної духовної сили, що визначає мету, цілі, смисл і зміст життя окремої людини і суспільства, має пріоритетне значення для зміцнення і дальшого розвитку національного державотворення, підвищення культури і добробуту всіх громадян України.
Світогляд відіграє фунда-ментальну роль у житті, духов-ному світі особистості, підро-стаючих поколінь, всієї нації. Він є вершиною духовності особис-тості, квінтесенцією свідомості. Всі структури особистості (свідомість, духовність, характер та ін.) значною мірою залежать від світогляду, який є її "ядром", "серцевиною . Світогляд – це "дороговказ" у житті кожної людини, надійний "інструмент", за допомогою якого особистість визначає основні орієнтири, цінності, критерії і напрямки своєї діяльності. Світогляд виконує життєво важливі функції – пізнавальну, методологічну, аксеологічну, регулятивну та ін. Він має такі якості, як цілісність, науковість, логічність, систем-ність і дійовість.
В Україні склалася відома в світі наукова філософська школа, яка трактує світогляд як форму суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює і оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності, визначає і переживає своє місце, призначення і участь у ньому (В.І Шинкарук).
Національна культура, її різні галузі є засобами формування світогляду як в історичному, так і в Індивідуальному плані. В залежності від того, яку культуру засвоює індивід, в нього фор-мується і відповідний цій культурі світогляд. Культура є глибоко національним явищем і за змістом, і за Ідейною спря-мованістю, і за формами роз-витку, що позначається на сутності, змісті і особливостях світогляду кожної особистості.
Компоненти світогляду (пог-ляди, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації) щонайтісніше пов'язані з совістю, гідністю, добротою, правдивістю, спра-ведливістю, милосердністю особистості, її життєвою енер-гією, силою духу.
Світоглядна свідомість не може обходитися без фунда-ментального феномену віри. Віра і пов'язані з нею мрії, надії – важливі категорії світогляду.
Основні завдання форму-вання світогляду особистості:–
реалізація системного, діяльнісного підходу в справі оволодіння молоддю змістом освіти, фундаментальними світ-оглядними питаннями, уявлен-нями, поглядами і переко-наннями;–
дотримання історичного підходу, єдності і наступності поколінь, забезпечення глибо-кого засвоєння учнями націо-нальних традицій і звичаїв, відображених у них духовності, світоглядної свідомості народу;–
створення організаційних, психолого-педагогічних умов для пізнання учнями, студентами культурних багатств рідного та Інших народів, відтворених у них різних форм світогляду в їх історичному розвитку;–
виділення провідних ідей змісту освіти, навчального матеріалу, на основі яких формуються погляди, пере-конання, ідеали, ціннісні орієн-тації молоді;–
постійна систематизація, інтеграція знань у єдину наукову картину світу, яка є основою формування світогляду;–
впровадження в навчально-виховний процес наукових зв'язків (внутрідисциплінарних, міждисциплінарних, міжциклових та ін.), в якій провідна, узагаль-нююча роль має належати філософським ідеям;–
забезпечення дослід-ницької, евристичної пізнавальної діяльності учнів і студентів, формування в них умінь виявляти і формулювати світоглядні положення, висновки;–
врахування специфіки формування різних компонентів світогляду кожної особистості, його цілісності і створення умов для його самобутнього характеру.
Ґрунтовне осмислення осо-бистістю історичних форм світогляду, шляхів та засобів його формування в еволюційному аспекті створює умови для глибшого відчуття і розуміння першовитоків, особливостей зародження в наших предків Ідей, поглядів, переконань, ідеалів. Реалізація людинознавчого, культурознавчого і україно-знавчого підходів у процесі формування духовності вимагає, що кожен підліток, юнак і дівчина глибоко знали духовні засади світогляду наших предків.
Культурно-історичні основи світогляду – це та система провідних ідей, Ідеалів, Інших духовних цінностей, яка склалася в попередні історичні епохи життєдіяльності рідного народу і яка виконує важливі функції
фундаменту світогляду грома-дянина України.
Основу духовності нашого народу в історичному аспекті складають світоглядні структури, цінності трипільської, язич-ницької, богатирської, козацько-лицарської і християнської доби. Виявлені в цих духовних пластах світоглядні Ідеї, морально-етичні норми, принципи мають сприй-матися вихованцями в безперер-вному, поступальному русі. Завдяки цьому вони успішно оволодівають цінностями, які були зігріті енергією серця і розум наших предків. Такі цінності, відроджені і поглиблені сучасним змістом, мають бути провідними в нашому сьогоденні і май-бутньому.
Культурно-історичні основи світоглядної свідомості успішно формуються завдяки таким напрямкам пізнавальної діяль-ності:–
глибокого пізнання свого родоводу, предків по батьківській і материнській лінії, культу предків;–
засвоєння родинних духов-них цінностей, традицій і звичаїв, постійного підвищення їхнього статусу в свідомості народу протягом віків;–
усвідомлення генезису, становлення українського етносу, нації, держави та основних етапів їх розвитку;–
виявлення національних пріоритетів рідного народу на етапах його історичного буття в різних галузях культури, освіти і виховання, науки, господарства;–
вивчення основних шляхів формування в попередніх поко-лінь етнічної (національної) свідомості, характеру, світогляду та ін.;–
усвідомлення традицій і тенденцій, які зміцнювали взаємодопомогу і взаємопідтримку наших предків, об'єд-нували їх в етнос, народ, а також осмислення і тих, які послаб-лювали соборність етнічних земель, гальмували розвиток власної державності.
Педагоги національної школи беруть до уваги, що дослідники розрізняють такі основні форми (типи) світогляду, як націо-нальний, науковий, зокрема філософсько-теоретичний чи філософський, релігійний, міфо-логічний. Ряд дослідників виділяє моральний, професійний, побу-товий світогляд тощо.
Багато неповторно самобутніх ідей, цінностей мав міфологічний світогляд наших предкІв-язич-ників, який був панівним кілька тисячоліть. У всеєвропейському контексті ідеї гуманістичного світогляду обґрунтовувалися в творах "Повчання дітям" Воло-димира Мономаха, "Про закон, благодать і істину" митрополита Іларіона, козацьких літописах Величка, Граб'янки, Самовидця та ін.
Історично важлива, доленосна роль у бутті нашого народу, Української держави належить козацько-лицарському світогляду – одному