Бог і Україна були найвищими цінностями козацько-лицарського світогляду. Воля особистості, свобода народу, гармонійність прав і свобод, обов'язків людини, володіння чесно здобутою власністю, гуманні відносини між людьми –представниками різних національностей, справедливий суспільний лад, захист Україн-ської держави – такі основні ідеї світогляду козаків. У їхній світоглядній свідомості гармо-нійно поєднувалися палка любов до рідної землі-страдниці і ненависть до ворогів, що фізично

винищували наш народ, руйнували нашу національну духовність, державність.

В умовах демократизації і гуманізації нашого суспільства постійно підвищується інтерес громадськості, зокрема педа-гогічної, до українського національного світогляду, який корінням сягає сивої давнини. Національний світогляд –це "сполучення певних надісторичних та історичних еле-ментів", "ті національні підва-лини, на яких виростає націо-нальна філософія", "є націо-нальне зумовлене ставлення даного народу до світу та життя. Він виявляється і в тім, що цей нарід в світі любить, чого в житті він уникає, що в людині найвище оцінює, до чого ставиться негативно і т.д." (Д.Чижевський).

Неповторну самобутність українського світогляду, глибинність його ідей і пріо-ритетність національних цін-ностей загальнолюдського змісту і характеру геніально відтворив у художньо-есте-тичній формі Великий Кобзар Т.Г. Шевченко.

Національний світогляд втілює в собі культурні і наукові здобутки, цінності філософії, ідеології, моралі рідного народу, а також творчо транс-формує в собі кращі досягнення світової цивілізації. Такий світогляд сприяє більш ран-ньому і глибокому відчуттю та усвідомленню особистості своєї національної Ідентичності, належності до свого народу. Без національного світогляду неможливий нормальний розви-ток культури, духовності як кожної людини, так і всього народу.

Історично важливі функції має науковий світогляд, який є одним із найвищих досягнень вселюдської цивілізації. Науко-вому світогляду належить високий статус у житті особис-тості, всього суспільства, в українському державотворенні. Науковий світогляд – могутній засіб пізнання і відкриття нових законів розвитку світу, внутріш-нього світу людини. Він визначає "горизонт і спосіб бачення світу і самого себе в цьому світі" (В.І.Шинкарук).

В основі сучасного науко-вого світогляду лежить “квантово-синенергетична картина світу, а не механістична; цілісна, а не розірвана, предметно-дисциллінарна" (Т.П. Усатенко).

Науковий світогляд допо-магає кожній особистості глибоко займатися само-пізнанням, самоаналізом і самовдосконаленням, будувати реальні життєві плани і реалі-зовувати їх. Науковий світогляд - це той могутній засіб, послідовно застосовуючи який, державні органи і владні структури можуть постійно підвищувати ефективність своєї економічної, політичної, куль-турної та інших сфер діяльності.

Якщо одне будь-яке вчення претендує на роль наукового світогляду в усьому багато-гранному суспільному житті, таке вчення неминуче отримує крах. Жодна окремо взята наукова теорія не може виконувати всі функції науко-вого світогляду, основу якого складають найновіші досяг-нення гуманітарних, суспільних і природничих наук всіх народів світу.

Надзвичайно важливим фактом є те, що науковий світогляд, з огляду на свою специфічність, не може бути "єдиним володарем" духовного світу особистості, суспільства.

Свідомість особистості, її інтелект, чуттєва та інші сфери, багатогранне і розмаїте суспільне; життя краще розвиваються тоді, коли ґрунтуються на ідеях, цінностях, сильних сторонах не однієї форми світогляду, а всіх, його форм. У мільйонів віруючих формується релігійний світогляд, який відіграє важливу роль у житті і діяльності багатьох людей, всього і суспільства. Релігійний світогляд j має моральне спрямування, і в цьому відношенні він не перечить і науковому світогляду. Такий світогляд містить для віруючих дуже важливі цінності. Ним є не лише ідеї Бога, Божих заповідей, а й глибока віра в перемогу добра над злом, правди над кривдою, краси над потворністю. Віра в Бога як Найвищий Абсолют, Справедливість надихає на добрі справи, стимулює гуманні вчинки, наповнює душу любов'ю, надією, вірою. Особистість, яка вірить у Бога, має душевну рівновагу, високі ідеали, переконаність у їхній істинності і необхідності реалізовувати їх у повсякденній діяльності.

Широкі верстви українського суспільства поступово оволодівають історично складеним багатофакторним процесом державотворення. Світоглядна свідомість народу поглиблюється найновішими здобутками вітчизняної і зарубіжної науки, інтелектуальними досягненнями цивілізованих держав. Історія розвитку людства, зокрема його національних освітньо-виховних систем переконливо свідчить, що світогляд і

громадян цивілізованих держав формувався в усі часи на основі ідейних, морально-духовних цінностей, вироблених власним народом збагачених світовим досвідом.

Національна культура, наука, освіта є базовими цінностями суспільної світоглядної свідомості, національної безпеки держави, ідеологія демократичного правового державотворення, яка нині розробляється, виникає не на голому місці, а на ґрунті ідей, положення ідеалів, інших історично значущих цінностей рідного народу і творчо трансформованих у національній свідомості ідейних вартостей інших народів. Я

У наш час все частішій застосовуються терміни етнопедагогіка, етнофілософія, етнодипломатія, етнополітика, етноідеологія, національній ідеологія. Протягом віків наш народ виробив власну етнічну ідейно-ціннісну систему – етноідеологію. Вона поглиблюється і збагачується здобутками вітчизняної і зарубіжної культури, науки і складає сучасну національну ідеологію. Ідеології державотворення опирається на кращі досягнення українськими національної ідеології, а також інших етносів України.

Ідеологія українського державотворення консолідує каші суспільство, цементує свідомість, духовність громадян – представників різних національностей. Таку ідеологію постійно збагачую ідеї стратегічного гуманітарного розвитку України, ідейно-світоглядні і політико-економічні принципи функціонування суспільного, державницького життя як цілісної системи.

'І^Н

Україна має історично перспективні ідейно-світоглядні орієнтири в сучасних умовах неологічної терпимості і толерантності в суспільно-політичному житті. Природно і закономірно, що існуюче законодавство,

зокрема Конституція України, Закон "Про освіту" забороняють здійснювати виховання молоді в Кусі політики будь-якої партії чи громадсько-політичної організації, а також проводити антидержавну діяльність, у тому числі в галузі національної освіти і виховання. В історичних документах. Акті про державну незалежність України, Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття" відображені світоглядні,