Важливим гарантом форму-вання в молоді високої Ідейності, громадянського світогляду є вивчення нею українознавства, яке в науково обґрунтованій системі і на вищому рівні інтеграції знань розкриває ідейне багатство нації, її філософські, моральні, духовні цінності. Глибоке пізна-ння кожним юнаком і дівчиною ідейно-ціннісного потенціалу українознавства сприяє форму-ванню стійких поглядів, пере-конань, ідеалів патріота, грома-дянина своєї Батьківщини.

Патріотизм є могутньою духовною цінністю, яка в усі часи і в усіх народів мала І має конкретно-історичний націо-нальний зміст, характер і шляхи та форми реалізації.

Згідно із психологічними законами сприймання і засвоєння інформації, перші враження про етнічне середовище, предмети і явища матеріальної і духовної культури рідного краю є найглибшими і найміцнішими.

Рідна мова, колискові пісні, міфи, казки, легенди, думи, народні Ігри та Інші засоби етнопедагогіки пробуджують у дітей почуття любові, поваги до добра, краси, правди, справед-ливості. Національні традиції і звичаї, етнічне середовище втілюють у своєму змісті само-бутнє народне світовідчуття і світорозуміння. У процесі засво-єння рідної мови, інших засобів народної педагогіки в дітей формується національна психологія, характер, світогляд. Так поступово в умовах етнічного середовища діти стають пред-ставниками свого, а не іншого народу. Уявлення, поняття, почуття любові до всього материнського, батьківського, рідного пробуджуються І форму-ються у процесі правильно організованого національного виховання.

Важливими джерелами фор-мування в учнів патріотичних уявлень, поглядів, ідеалів є давньоукраїнська міфологія, фольклор, народне мистецтво, символіка, інші національні традиції. У процесі засвоєння цих надбань культури в особис-тості формується відображена в них світоглядна свідомість народу. При цьому кожна особистість починає все глибше відчувати і усвідомлювати, що вона – складова і невід'ємна частка рідного народу – спільноти людей, до яких належать мати й батько, інші родичі, краяни.

Важливу роль у становленні світогляду патріота має родовідне виховання. Відчуваючи себе сучасною ланкою свого родоводу як однієї з численних гілок нації, особистість відчуває не лише потребу, а й обов'язок продов-жувати добрі справи предків в ім'я народу.

Вивчаючи зміст освіти, учні глибше пізнають історію, культуру, духовність свого народу. В середніх і старших класах патріотична світоглядна свідо-мість цілеспрямовано поглиб-люється, набуває більш інтегро-ваного характеру. Високим взірцем для учнів є козацько-лицарський патріотизм, який мав яскраво виражений національно-державницький характер: "Педа-гогіка Гетьманщини сприяла виникненню патріотизму, який породив демократичну суспільну систему та Козацької держави, гуманістичну загальнонародну освіту, демократичну Консти-туцію П.Орлика" (П.Кононенко).

На значно вищому рівні необхідно формувати не лише любов, повагу до всього рідного, а й гнів, осуд, уміння боротися з аморальними бездуховними явищами в житті, готовність перемагати неправду, зло, потворність.

Пріоритетним завданням педагогів є формування таких практично-вольових якостей світогляду патріота України:–

готовність глибоко оволо-дівати, розвивати і захищати рідну мову, культуру, інші національні цінності;–

здатність глибоко пізна-вати національно-визвольний, патріотично-державницький рух попередніх поколінь українців, враховувати такий досвід в сучасних процесах державо-творення;–

уміння працею прикрашати рідну землю, примножувати матеріальні і духовні цінності свого народу, розвивати його мистецтво, культуру, науку;–

прагнення формувати в собі погляди, переконання, ідеали, які зміцнюють в собі єдність слова і діла, почуття і думки.

Особливої уваги заслуговує відбір змісту освіти, який передбачають програми з рідної мови – "матері всіх мов", державної мови, українознавства. Статус виховного потенціалу цих навчальних предметів має постійно підвищуватися в свідо-мості дітей, батьків, педагогів.

Глибоке засвоєння особис-тістю рідної історії, культури, українознавства як наукової

системи знань про свій народ, націю, державу сприяє тому, що світоглядна свідомість патріота стає складовою і невід'ємною часткою світогляду громадянина України.

Глибокий світоглядний потенціал, невичерпні можли-вості формування в особистості поглядів, переконань, принципів, ціннісних орієнтацій мають ідеї і засоби етнопедагогіки, фольк-лорного виховання, педагогіки народного календаря, козацької педагогіки. ЦІ системи педа-гогічних знань і умінь інтегруються завдяки ідеям україно-знавства, надбань вітчизняної і зарубіжної філософії і сприяють формуванню в молоді глибокої національної свідомості і самосвідомості, цілісного світогляду.

Фундаментальним шляхом вдосконалення формування в учнів і студентів світогляду громадянина України є онов-лення змісту освіти, який би за своїм обсягом і характером відображав, насамперед, ідейно-ціннісне багатство рідного народу і трансформовані на національному ґрунті вищі здобутки світової цивілізації.

Світоглядно-виховуючий потенціал змісту освіти значно посилиться, якщо він відобра-жатиме основні грані ідейно-ціннісного, теоретико-методологічного багатства світової науки. Засвоюючи зміст освіти, особистість має збагачуватися положеннями, ідеями про співвідношення національного загальнолюдського, переко-нуватися в тому, що "універ-сально-загальнолюдське дося-гається шляхом індивідуально-національним", "навіть великі технічні винаходи національні", "навіть науковий геній, ініціа-тивний, створюючий метод, – національний" (М.Бердяев).

Включення до змісту освіти українознавства як інтегративної наукової системи знань та ідей забезпечує глибоке пізнання молоддю України-Батьківщини в усіх її природних, історичних, культурно-цивілізаційних малих і великих вимірах.

Ідеї трансформуються в стійкі духовні утвори – погляди, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації тоді, коли особистість вичерпує їх дослідницьким, евристичним шляхом