Цілісний світогляд грома-дянина України успішно формується в результаті комплексного розв'язання завдань розумового і фізичного, морального і екологічного та інших видів виховання. Результати багато-гранного виховного впливу мають Інтегруватися на значно вищому рівні гуманістично спрямованого, героїко-патріотичного, ідейно-ціннісного, політично-державницького загартування особистості. Адже тільки національно свідомий громадянин з високою полі-тичною культурою здатний цілеспрямовано і сумлінно працювати в ім'я власного добробуту, соборності нації, зміцнення незалежності України як наймогутнішого гаранта захисту прав і свобод громадян нашої держави.

Залучаючи особистість до різних видів діяльності, активної участі в науковому, культурному, громадському житті навчального закладу, установ та інших Інсти-туцій регіону, необхідно виробляти в неї практичні уміння, навички творити в національному дусі, зберігати і примножувати матеріа-льні І духовні цінності. У цьому відношенні ефективними формами роботи є центри національного відродження, наукові товариства, академії народного мистецтва, школи і студії творчої молоді тощо.

У формуванні в учнівської і студентської молоді світоглядної свідомості пріоритетне значення мають державні символи – Державний Прапор України, Державний Герб України і Держ-авний Гімн України.

Науково-педагогічної і орга-нізаційно-методичної допомоги потребують органи учнівського самоврядування – шкільні парла-менти, учнівські ради, ради старшокласників, козацькі респуб-ліки тощо.

У процесі формування в молоді світоглядної свідомості постійно підвищується статус відрод-жуваних козацько-лицарських виховних традицій. Активна участь у діяльності шкільних і поза-шкільних дитячих та юнацьких об'єднань (кошів, куренів, паланок, братств, гуртів та ін.) створює умови для формування в підлітків, юнаків і дівчат, якостей лицар-ського світогляду.

Важливим завданням педагогів є сприяння піднесенню на значно вищий рівень діяльності дитячих і юнацьких молодіжних громад-ських організацій Пласт, СУМ, "Джура", "Січ", "Соколи" та ін.

В кожному навчально-вихов-ному закладі традиційними мають стати ранки і вечори, присвячені героїко-патріотичній, козацько-лицарській тематиці, пам'яті борців за свободу І незалежність України.

Важливими складовими сис-теми роботи педагогів по форму-ванню світогляду особистості є:–

виділення провідних ідей, цінностей, почерпнутих із різних джерел знань, і формування на цій основі компонентів світогляду;–

реалізація людинознавчого і українознавчого підходів у процесі оволодіння особистістю навчальним матеріалом, іншою науковою інформацією, резуль-татами життєвого досвіду;–

впровадження системи вивчення результативності роботи з проблеми, виявлення рівня сформованості світогляду кожної особистості;–

інтеграція знань, ідей на основі теоретичних здобутків українознавства, системоутворю-ючої національної ідеї;–

формування умінь особис-тості постійно займатися само-освітою і самовихованням, пізнавати і вдосконалювати свій світогляд, розвивати його само-бутність, унікальність.

Розбудова сучасної націо-нальної системи виховання вимагає оновлення педагогічного мислення, творчого розв'язання проблем формування особистості, зокрема її світоглядної свідомості.

Необхідність реформування педагогічної науки вимагає, щоб учитель був переорієнтований із ролі Інформатора і контролера знань, організатора виховних заходів на роль наукового консультанта, організатора самостійного здобуття знань, твор-чості учнів, їхньої самоосвіти і самовиховання.

Треба домагатися, щоб підлітки, юнаки і дівчата глибоко оволодівали родин-ними і морально-духовними цінностями, традиціями і звичаями та застосовували їх у пізнавальній діяльності, повсяк-денному житті. Виховна сис-тема, яка працює за принципами школи-родини, успішно формує світоглядні родинні цінності.

Основні напрямки реа-лізації концепції:–

використання в родин-ному і суспільному вихованні, з урахуванням вікових та індиві-дуальних особливостей учнів, різноманітних джерел знань (природи, довкілля, книги, засобів масової інформації та ін.) з метою формування в них поглядів, ідеалів, цілісного світогляду;–

створення психолого-дидактичних умов з метою формування вольових компо-нентів світогляду особистості, здатної самостійно і творчо діяти, приймати рішення в нестандартних пізнавальних І життєвих обставинах;–

формування в особис-тості позиції творця власного життя, активного учасника доленосних подій в Історії народу, в його культуротворенні і державотворенні.

До змісту програм з гума-нітарних і суспільних наук у педагогічних вузах необхідно включити наукову інформацію, яка розкриває сутність, особли-вості української психології, характеру і світогляду та шляхи їх формування в підростаючих поколінь. Треба ґрунтовно вдосконалювати систему науко-вої і методичної підготовки та перепідготовки педагогів, постійно поглиблювати оволо-діння ними методологічними основами формування в молоді цілісного світогляду.

З метою підвищення статусу проблеми світогляду свідомості широких кіл батьків і громад-ськості, підвищення компе-тентності педагогів у справі формування поглядів, пере-конань, ідеалів молоді необхідно:–

включати дослідження проблем світогляду та шляхів його формування в молоді в загальнодержавні програми, інші документи з питань, розвитку культури, науки, освіти;–

створити окремі наукові структури (відділи, лабораторії, центри) в складі наукових установ АПН України, вузів та на громадських засадах з метою активізації та актуалізації дослідження світоглядних проблем;

проводити наукові, науково-практичні конференції, семінари з проблем форму-вання в молоді, поглядів, переконань, ідеалів, цілісного світогляду на державному, міжрегіональному, обласному і районному рівні;

вивчати, узагальнювати і поширювати передовий педаго-гічний досвід з проблем фор-мування в молоді світоглядної свідомості в процесі вивчення гуманітарних, суспільних, природ-ничих наук, в позакласній і позааудиторній роботі.

>^Форми та методи громадянської освіти

~ У * * * /* готовність відповідати за

власні рішення та їх наслідки;*

усвідомлення взаємозалеж-^ ності інтересів окремих людей, соціальних груп у суспільстві.

Оволодіння системою знань сприяє формуванню світоглядних орієнтацій особистості, вироблен-ню власної філрсбф'ії життєдіяль-ності, її самоідентифікації та са-мореалізації в кожній із сфер сус-пільного життя:

Як процес впровадження си-стеми знань про людину і сус-пільство громадянська освіта в школі може здійснюватись у чо-тирьох формах:

як навчальний предмет,

як міжпредметна форма діяльності в межах освітянсько-го простору,

як організація позакласної та позашкільної діяльності (вихован-ня),

як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці.

Тобто ідеї громадянськості та демократії мають бути основними та наскрізними в системі шкільного життя, в його фор-мальних і неформальних проявах. При формуванні змісту громадянської освіти та запровадженні її в межах предметно-тематичної моделі в навчальний процес слід Дотримуватись Принципу послідовності та безперервності. Згідно з віковою вертикаллю Зміст громадянської освіти може розглядатись як і пропедевтичні (ознайомлюючі або підготовчі) курси в початковій