Не можна залишити без уваги трагічні сторінки нашої історії 1918-1920рр. Це був терор як державних структур, так і опозиції, що увійшов в історію під назвами “червоного терору” і “білого терору”.

Державний терор у добу Сталіна ніяким чином не порівнюється з терорами Французької революції – інша епоха, інший ромах... Сьогодні ми можемо тільки здогадуватися про точну кількість жертв, яке число їх – мільйони. А ім’я йому – внутрішньодержавний тероризм – терор проти свого народу. Бахлієв В. Про тероризм і тоталітаризм: Внутр.політ Росії // сучас.-2003.-№10 ст.61-69

У різні історичні епохи, за різних форм організації соціального і політичного життя (наприклад, диктатури та демократії_ тероризм мав певні особливості. Ще не так давно терор вважався обов’язковим інструментом тиску тоталітарних диктатур, а у сучасному світі тероризм розглядається як зворотній бік демократії.

Форми прояву тероризму.

Відомо чимало яскравих проявів тероризму ще з античних часів. Тирановбивцям ставили пам’ятники і їх дуже шанували в народі.

Сьогодні можна виділити шість основних форм тероризму; між якими є ще й перехідні форми:

1) національно-визвольний тероризм, який деколи називають тероризмом національних меншин. Головна вимога – відділення від держави, що їх поневолює або повноцінної національної автономії для усунення дискримінації і гноблення. Требі М. Обличчя тероризму // Людина і політика.-№1 ст.102-117 Приклади з післявоєнного часу: північні ірландці, німці Південного Тіролю, курди та інші. Наявність такого тероризму – яскраве свідчення того, що проблеми поневолених націй та національних меншин, а також регіоналізації при модернізації державного ладу в другій половині ХХст. Полагоджені не були, а в ряді випадків, навпаки, загострилися і проявилися з ще більшою агресивністю, особливо тоді, коли до національного фактора приєднався релігійний (конфлікти між католиками і протестантами, між мусульманами і християнами).

2) тероризм, пов’язаний з національно-релігійно-визвольними рухами антиімперіалістичного-антиколоніального характеру в Третьому світі (наприклад, Кенія до здобуття незалежності і кашмірська “Армія чистих”, палестинські терористичні групи). У зв’язку з не вирішенням основних ???? проблем (Палестина) та глобалізацією імперіалізму, такі рухи також стають глобальними за місцем дій, але в жодному випадку не перетворюються в “міжнародних терористів”. Оцієї форми тероризму підходять: Усама Бен Ладен та його Аль-Каїда;

3) тероризм соціал-революційного характеру. Це відомі з недавнього минулого: Франція Червоної армії в Західній Німеччині, Червоні бригади в Італії, Японська червона армія, окремі групи в США;

4) правий тероризм, що ставить собі за мету ліквідацію парламентської демократії і запровадження авторитарного режиму, тобто диктатури. Праві групи одночасно протидіють “новим лівим” (наприклад, так було в Італії), розглядаючи їх акції як загрозу для суспільства, що повинно обрати правий шлях;

5) диверсійний тероризм, організатором акцій якого виступають секретні служби держав-противників. Диверсійні терористичні групи опираються часто на п’яту колону в державі противника, здійснюють провокаційні дії (для прикладу, терористичні групи радянських спецслужб, що вирізували населення. Зокрема польське, в районах дій УПА), щоб таким чином компрометувати діяльність українського підпілля).

6) кримінальний тероризм злочинних мафіозних угрупувань може мати також політичну мету – захоплення влади в державі (спроби колумбійської наркоманії).

Масштаби проявів тероризму дуже широкі: від надзвичайного поширення матеріальних цінностей через напади на банки, цільові замахи – до великих акцій, запланованих генеральним штабом організації.

Застосовується тактика провокації – мовою баскійської ЕТА: “спіраль акцій і репресій”. Засоби масової інформації надають практично необмежені можливості здобути форум для поширення боротьби.

1.2. Класифікація тероризму

Авторитетний американський фахівець в галузі дослідження проблем тероризму Дж. В. Мотлі запропонував таку модель класифікації, за якою усі терористичні організації поділяються на дві великі групи. Представники однієї з них прагнуть докорінно перетворити існуючий соціальний лад, аж до знищення даного суспільства. “Ліві” використовують для цього революційну ідею. Найбільш характерними представниками “лівого” напряму даної групи є “Червоні бригади” (Італія) РАФ (ФРН та інші подібні угрупування, що існують у всіх регіонах світу.

В останні роки стурбованість урядів низки країн викликає активізація борців з існуючим державним устроєм на іншому фланзі політичного спектра – провалу, тобто йдеться про різі організацій і угрупування фашистського штабу, насамперед у Європі. До центриських сил відноситься “чорна визвольна армія” і “Чорні пантери” у США Бондаренко К. Американський стиль в політиці. Загроза світового тероризму // Зах.кур’єр.-2004.-23вересня.-ст.9, що боролися за громадянські права чорношкірих громадян Америки, і “Визвольний фронт нового світ”, “Родина червоних партизанів”, що виступали проти війни у В’єтнамі.

Міжнародні терористичні організації, поєднані в другу групу, ставлять перед собою більш прагматичні політичні цілі, наприклад возз’єднання Північної Ірландії, що перебуває під контролем Великобританії.

Багато американських експертів виділяють і третю групу терористичних організацій, пов’язаних з виробництвом, доставкою в США і реалізацією на внутрішньому ринку наркотиків, що надходять в основному з країн Латинської Америки, а також Близького і Середнього Сходу, Південно-Східної Азії. Це так званий наркотероризм, що поступово перетворився не серйозну проблему для всього людства, насамперед для індустріально розвинутих країн з високим рівнем доходу на душу населення.

В. Вітюк і С. Єфімов у книзі “Лівий тероризм на Заході: історія і сучасність” Вітюк В.В., Єфімов С.А. “Лівий тероризм на Заході: історія і сучасність.-М.1987р. ст.66 пропонують таку класифікацію тероризму: державний терор і опозиційний тероризм; міжнародний і транснаціональний тероризм; терор за соціальною спрямованістю; релігійний тероризм.

Фредерік Форсайт запропонував дещо іншу класифікацію: національний (регіональний); “одномірний” (англійський “Фронт звільнення тварин”); політичний; релігійний.

З огляду на надзвичайне розмаїття, змикання і переплетення різних форм тероризму, класифікувати їх