Практично всесвітній характер діяльності мусульманських екстремістів – від США до Чечні і від Філіппін до Європи. Масштабність її наслідків, масовість прямої й непрямої участі в ній представників різних країн і соціальних верств населення виділяє ця форму тероризму серед зазначених вище виявів тероризму на локально-національному рівні.

Насамперед необхідно підкреслити, що цей різновид тероризму як свої ідеологічні основи намагається використати одну з найпоширеніших у світі релігій, тобто виступає як рух інтернаціонально-ідеологічного спрямування. Тим самим, на відміну від національної обмеженості діяльності сепаратистів, мусульманський тероризм виступає я в явище міжнаціонального характеру, що дозволяє розширити базу залучення прямих учасників, активних прихильників з багатьох країн не тільки мусульманського, а лей й іншого світу. Феддченка Є. Іслам як синдром: події 11 вересні 2001. Кртика. – 2003. – №1-2, ст.. 16-18

Всесвітня небезпека тероризму ісламського ґатунку, особлива спрямованість боротьби з ним пов’язані саме з опорою його на релігійно-ідеологічні постулати, які мають тенденцію до подальшого поширення в світі. У нинішній час виникли умови для поширення впливу мусульманського віровчення у світі, що і прагнуть використати екстремістські організації у своїх цілях.

Ісламські екстремістські організації – від прихильників Бен Ладена до чеченських терористів – у практиці своєї діяльності опираються на трактування баххабітських та інших пізніх тлумачів Корану, зокрема щодо трактування азидів-мусульман, що віддали своє життя у боротьбі з “невірними”. Пропаганда особливої почесності віддати життя в боротьб із “невірними” з гарантією безпосереднього потрапляння в рай без попередньої оцінки гріхів у чистилищі дає можливість широкого використання шахи дів у терористичних операціях. Розроблено навіть двотомне видання правил їх поводження в “священні війні” – “Аль джихад аль італ.”. Російські фахівці з анти терору звернули увагу на те, що значна частина акцій чеченських бойовиків (висадження в повітря будинку уряду Чечні 27 грудня 2002 року, військового госпіталю в Модону – 1 серпня 2003 року) припадає на п’ятницю – священний день мусульман, коли смертником “гарантовані” найкращі умови переходу в райські кущі. Маккійя К. Ісламська інтелігенція: “Криза жертовна” свідомості” (до подій 11 вересня 2003 року) // Всесвіт. – 2001. - №11-12, ст. 164-166

Будучи рухом ідеологічного спрямування, ісламський тероризм використовує відповідну ідеологічну оболонку для прикриття своїх більш важливих, реально домінуючих завдань політичного характеру. Фактично метою “Аль-Каїди” і угрупувань, що приєднуються до неї, є зміна політичного режиму в багатьох мусульманських країнах під приводом їх капітуляції перед “невірними”, а також завоювання войовничим ісламом нових держав з аналогією з його експансією тисячолітньої давнини. Тим самим мусульманський тероризм являє собою не тільки ідеологічне, але й політичне явище, глобального масштабу. Федченко. Іслам як синдром: події 11 вересня 2001р. Критика – 2003. - №1-2, ст.. 16-18

Перетворення тероризму з мусульманським ґатунком в одну із глобальних проблем сучасності підтверджується також посиленням його впливу на геополітичні й геоекономічні процеси. При цьому мова йде навіть не про безпосередні багатомільярдні збитки від терористичних актів – від руйнування Всесвітнього торгового центру в США, житлових будинків в Росії. До цього необхідно додати, наприклад, що відбулось за подіями 11 вересня 2001 року втеча арабського капіталу зі США, падіння курсів акцій на американських біржах; не менш вагомий є вплив тероризму мусульманського спрямування на сучасні геополітичні процеси, хоча це виявляться не прямо, а як результат сукупності складних взаємин із ісламським світом. Саме необхідність врахування внутрішніх (велика мусульманська діаспора) і зовнішніх (насамперед, залежність від поставок надати із близького Сходу) аспектів зростання значимості “ісламського фактору” для Франції і ФРН стало, мабуть передумовою особливої позиції президента Ж. Широна і канцлера Г. Шредера стосовно “тахаського” рецепту усунення диктаторського режиму в Іраку.

Досвід останніх року і показує необхідність використання не окремих акцій, а багатопланового й у то же час зваженого комплексу заходів щодо викорінювання тероризму іспанського зразка. Протидія цьому екстремістському руху, з ідеологічним підґрунтям, вимагає першорядної уваги до ідеологічного обґрунтування боротьби з тим, при чому не на базі “американізму”, а на більш широкій основі захисту цінностей загальнолюдського значення. Щодо цього, крім відповідних акцій ООН, інших міжнародних організацій і суспільних рухів, величезну роль могли б відіграти об’єднані виступи провідних конфесій світу, вимагаючи представників мусульманського духовенства. Америка і світ після 11 вересня // Уряд.кур’єр. – 2003. - №1. – ст.. 102-117

Необхідно підкреслити, що всі заходи з боку неісламських країн здатні лише обмежити, а не вирішити проблему тероризму мусульманського спрямування. Сходження його з історичної арени можливе тільки при сполученні зовнішнього впливу з послідовною протидією екстремізму в самому ісламському світі. Той же досвід нав’язування народом Іраку і Афганістану бажаних тільки США національних діячів показує помилковість подій на експорт “західних” цінностей у мусульманське середовище. Світовому співтовариству потрібна тривала стратегія рівноправного й зваженого співробітництва з усім ореолом динамічного ісламу, врахування його традицій і