Таким чином, причинами виникнення держави є:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, по-в'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробниц-тва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціаль-не неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забез-печує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборон-них, так і загарбницьких;

5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єд-нання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу

Первісний лад | Держава

1) наявність соціально однорідного позакласового суспільства, що не має антагоністичних протиріч; | 1) поява соціальне неоднорідного, класова розшарованого суспільства, яке має антагоністичні протиріччя;

2) наявність кровнородинного поділу населення; | 2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.);

3) наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства; | 3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси еко-номічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування;

4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада; | 4) наявність апарату примусу (придушення) — загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., — на який спирається державний апарат;

5) відсутність розподілу функцій у публічної влади; | 5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади;

6) відсутність збору податків із населення; | 6) поява офіційної системи оподаткування;

7) наявність неписаних правил поведінки - звичаїв | 7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.

Особливості виникнення держав у різних народів світу

Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочат-ку проходив приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися. Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:

європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);

східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія та ін.). На Древньому Сході, в Азії та Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) перші держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадсь-ких робіт із будівництва каналів та інших іригаційних споруд за-жадало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність пере-творилася на державну. Приватна власність не придбала істотного значення.

Потреба в спорудженні та експлуатації іригаційних систем, необхідність у надійному їх захисті створювали природне під-ґрунтя для самостійної публічної влади. Основою її стало родо-племінне вельможне панство — общинне «чиновництво», яке виступало організатором виробництва і виконувало адміністра-тивні функції. Ця особлива група посадових осіб створила апа-рат державної влади, що складався.

Східні держави — деспотичні монархії — не мали ясно вира-женої класової диференціації. Тут держава стала й організатором виробництва, й правителем над членами общини, їх експлуата-тором. Родоплемінне вельможне панство привласнювало не самі засоби виробництва, а управління ними. Маючи у власному роз-порядженні якісь матеріальні блага, воно втрачало їх разом з утра-тою посади. Значення приватної власності, яка посідала певне місце в країнах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як пра-вило, були власністю держави або церкви, але не приватних осіб.

Особлива роль відводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своє становище і владу як дані Богом. Правитель проголошувався носієм Божої волі, посередником між Богом і людьми. Так відбувався процес сакралізації влади — проголошення її священною, непорушною, недоторканною.

Особливості виникнення держав східного типу:

1 | основу економічних відносин складає державна форма власності;

2 | приватна власність має другорядний характер;

3 | державна влада є деспотичною;

4 | є потужний чиновницький апарат;

5 | відбувається сакралізація (освячення) влади;

6 | встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке про-тягом століть не розвивається.

На території Європи (європейський шлях виникнення держа-ви) головним чинником утворення держави було класове роз-шарування суспільства в зв'язку із формуванням приватної вла-сності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави ви-никли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збе-реженням державної власності (Спарта).

В Афінах появу держави нерідко називають класичною фор-мою походження держави. Вона виникла безпосередньо із внут-рішніх, класових протиріч, які розвилися в надрах родоплемін-ного суспільства.

У Давньому Римі процес формування класів і держави вна-слідок цілої низки причин гальмувався, і перехідний до держа-ви період розтягся на століття. В основному процес утворення держави в Давньому Римі був таким же, як і в Афінах, лише супроводжувався боротьбою плебеїв (прийшлого населення) проти патриціїв (римського родового вельможного панства). Плебеї — особисто вільні, не пов'язані з римським родом, мали торгове і промислове багатство. Боротьбою проти патриціїв за владу вони стимулювали розкладання родоплемінного ладу і утворення держави.

У Давній Спарті поява держави була обумовлена не лише внутрішньоекономічними причинами, а й завойовницькими походами, у результаті яких завойоване населення ставало не особистими рабами завойовника, а общинними рабами (ілотами). Перевищення кількості ілотів над спартанцями і острах загрози повстання з їх боку зумовили формування держави на підґрунті специфічної форми землекористування. Тут приватна власність на землю і рабів не допускалася, земля розподілялася порівну серед общинників на правах володіння.

У давніх германців утворення держави було прискорене