На думку Дж Брауна, пропагандистська мод ель комунікації передбачає:

1. Активацію уваги і створення інтересу (до події, доктрини, особистості та ін. — В. Б.);

2. Емоційну стимуляцію ("ці "самостійні" українці крадуть газ з нашої труби");

3. Демонстрацію шляхів зняття напруги (потрібно побудувати газопровід Росія — Західна Європа в обхід України).

У сучасному світі за умови глобалізації діяльності засобів масової комунікації та розвитку нових інформаційних технологій, насамперед Інтернету, реалізація моделі пропагандистської комунікації в "чистому" вигляді малоймовірна. Тому можна говорити про перевагу тієї чи іншої моделі в певному суспільстві в певний проміжок часу. Наприклад, під час війни НАТО в Югославії (1999) західні ЗМК подавали виключно антисербську інформацію, створюючи образ ворога. Насправді ж все виявилося зовсім не так, як показували провідні ЗМК США та Західної Європи..

Список літератури:

Тимофеев Т. Виклики XXI століття — дебати про альтернативи // Політична думка. — 1999. — № 4.

Удовик С. Л. Глобализация: семиотические подходы. — М., 2002.

Урсул. Информация. Методологические аспекты. — М., 1971.

Уткин А. И. Глобализация: процесс осмысления. — М., 2001.

Фрейд 3., Буллит У. Томас Вудро Вильсон. — М, 1992.

Фрейд 3. По ту сторону принципа удовольствия. — М., 1992.

Харше Р. Глобализация и процесс изменения границ в международных отношениях // Восток — Запад. Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. — М., 2002.

Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. — М., 1993.

Ціеак В. Трансформація преси в Україні та Польщі в контексті суспільних змін (1989-1999). — К, 2000.

Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. — М., 1980.

Эко У. Отсутствующая структура Введение в семиологию. — СПб., 1998.

Юнг К. Г. Психология безсознательного. — М., 1994.

Юнг К. Г. Архетип и символ. — М., 1991.

Юнг К. Г. Структура психики и процесс индивидуализации. — М., 1996.

Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: "за" и "против". — М., 1975.