Заслуговує на увагу надзвичайно високий освітній рівень депутатів облради – 97 % її членів мають вищу освіту.

Якщо розглядати склад ради за родом діяльності, можна відзначити високий процент (43,6%) представників чиновництва, тобто найбільше в ній працівників державних адміністрацій та інших органів виконавчої влади. При цьому варто зазначити, що 60 представників виконавчої влади, серед яких голова облдержадміністрації, його п’ять заступників і 14 з 20 голів райдержадміністрацій, зголосилися бути кандидатами в депутати. Такий перебіг подій С. Кабачинська вважає основною прикметою виборів до обласної ради [2].

Наступну за обсягом групу становлять представники промисловості, транспорту, зв’язку та енергетики – 23,1%. Однаковими за кількістю в складі ради є групи працюючих в сільському господарстві й медицині – по 14,1%. Невеликою чисельністю репрезентовані представники органів місцевого самоврядування – 9,1%, освіти і МВС та юстиції – по 5,1%. Найменшу групу складають працівники профспілок – 1,3%.

Відповідно до вікових параметрів, найбільші групи утворюють депутати віком від 41 до 50 років – 44,8% та віком від 51 до 60 років – 38,5%. Помітно менші групи складають депутати віком від 31 до 40 років та депутати, яким за 60 років – відповідно 10,3% і 6,4%.

Цікавим є той факт, що кількість жінок у складі обласної ради надзвичайно мала – лише 9%.

Більша частина депутатів обласної ради є позапартійними. Якщо ж аналізувати членів партій, то найбільше представлені АПУ – 14,1% та Партія регіонів – 7,7%. Далі йдуть члени КПУ, “Демсоюзу”, СПУ – по 2,6%, СДПУ(о), “Трудової України”, НДП, ВОЛ “Справедливість”, РХП, НРУ “За єдність”, “Жінки за майбутнє” та НРУ – по 1,3%.

Цікавим, на нашу думку, є й те, ким висунуті були на вибори депутати облради. Більшість їх були висунуті зборами виборців – майже 81%. Щодо решти депутатів Хмельницької обласної ради, то кількісний аналіз їх висунення виглядає так: громадськими організаціями й Партією регіонів – по 5,1%, АПУ та СПУ – 3,8%, “Нашою Україною” – 2,6% і, нарешті, ВОЛ “Справедливість”, “Демсоюзом”, “Жінками за майбутнє”, Усеукраїнською чорнобильською народною партією “За добробут та соціальний захист”, НРУ “За єдність” – по 1,3%. Отже, бачимо, що на рівні виборів до обласної ради, незважаючи на проведену представниками політичних партій роботу (презентації партій і блоків, організації зустрічей кандидатів з електоратом, проведення теледебатів з метою донесення й розкриття основних програмних документів та ін.), виборці віддали абсолютну більшість голосів кандидатам висуненим зборами виборців. Отака характерна особливість Хмельницької області під час останніх виборів.

У цьому ж контексті наведемо деякі дані, що стосуються результатів виборів до Кам’янець-Подільської міської ради – одного з репрезентантів Хмельниччини.

Аналіз освітнього рівня депутатів засвідчив, що в міській раді вищу освіту мають 84% депутатів, тобто їх відсоток на 13 одиниць менший, ніж в області.

Якщо розглядати склад міської ради за віковими параметрами, то вагому частину депутатів складають особи віком від 41 до 50 років – 42% та від 51 до 60 років – 36%. Ці цифри свідчать, що типовий депутат Кам’янець-Подільської міської ради за віком відповідає як середньостатистичному депутатові Хмельниччини, так і загалом України. Невеликою є частка представників вікової групи від 30 до 40 років – 16% і мізерною (лише 6%) – віком 61 рік і старших. Варто зауважити, що як у складі облради, так і в складі Кам’янець-Подільської міської ради відсутні депутати віком до 30 років.

Характерним є той факт, що майже п’яту частину депутатів міської ради (18%) складають жінки, що в процентному відношенні перевищує аналогічний показник обласної ради вдвічі.

Дещо іншу картину можемо спостерігати при розгляді складу керівників структурних підрозділів Кам’янець-Подільської міської адміністрації, а саме: начальників управлінь, голів комітетів, завідуючих відділами, та їх заступників, тобто місцевої політичної еліти, яка призначається.

Тут за віковим показником невелику перевагу має частина представників віком від 41 до 50 років – майже 33%, дещо менше працівників віком від 51 до 60 років – майже 26% та віком від 31 до 40 років – 23%.

На відміну від ради для цієї категорії характерним є присутність керівників віком від 21 до 30 років. Частка їх досить суттєва і складає майже 19%. Ми вважаємо, що вони є найближчим резервом для зайняття високих керівних постів у майбутньому і на них можуть розраховувати нинішні керівники міста.

Розглянувши освітній рівень керівників структурних підрозділів та їх заступників, зазначимо, що вищу освіту мають 93% осіб, серед яких лише один керівник має науковий ступінь. Велику різницю, у порівнянні з радою, становлять представники жіночої статі. Вони складають третину керівників та їх заступників – майже 33%.

Аналіз виборчого процесу на регіональному рівні не дає підстав стверджувати, що становлення національної політичної еліти має одновекторний напрямок, хоча домінуючою тенденцією на Хмельниччині є зрощення влади виконавчої і представницької, причому консолідація владних структур відбувається під егідою державно-адміністративного органу.

Вибори 2002 року показали, що в області, попри прагнення політичних партій, зберігається схема де трудові колективи є основними щодо висунення кандидатів. Склад обласної ради виявився політично не структурованим, а це, не зважаючи на значні технологічні потуги центральних і регіональних політичних лідерів і організацій у передвиборчий період, відображає загальнодержавні тенденції.

Як показує дослідження, законодавчі органи влади мають у своєму складі досить мало депутатів-жінок. І чим вищий представницький орган, тим у ньому менше жінок. У цьому плані органи виконавчої влади мають у своєму