У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Україні" було введено положення, згідно з яким держава стимулює та всіляко заохочує застосування політичними партіями системи стягнення членських внесків. Практичний механізм такого стимулювання передбачений таким чином, що політична партія отримує з державного бюджету Ук-раїни 0,5 гри. дотації на кожну гривню членських внесків, зібраних від членів партії відповідно до чинного законодавства. Загальний розмір членських внесків установлюється на основі фінансового звіту за попередній рік.

Прибутки від партійних видань, продажу партійної символіки, проведення лекцій, концертів тощо як самостійні статті доходів властиві всім політичним партіям (на обласному рівні наявність та-ких статей доходів відзначили 14% —17% респондентів, на цент-ральному — 68% — 72%). Особливість цього джерела полягає в тому, що функціонування власних ЗМІ, випуск партійної літерату-ри та символіки навряд чи є прибутковою справою, оскільки по-требує дотацій. Тому якщо на обласному рівні реалізація цієї про-дукції і може зараховуватися до статті прибутку, то на центрально-му рівні вона однозначно буде віднесена до видаткової частини.

Тепер проаналізуємо державне фінансування політичних партій в Україні. Це досить нове джерело їхніх доходів. У світі існують три основні системи державного фінансування. У рамках першої з них фінансуються тільки політичні партії, представлені в парла-менті, а розподіляються субсидії між ними або пропорційно чис-лу мандатів (Болгарія), або в різних сумах за кожний мандат (Фінляндія). По цьому шляху пішла й Україна. У ст. 17 закону "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку із запровадженням державного фінансування політич-них партій" указано, що політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо по-перше, на останніх чергових виборах народних депутатів України вибор-чий список кандидатів у депутати від цієї партії отримав чотири та більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, по-друге, політична партія входила до складу виборчого блоку політичних партій, виборчий список якого отримав чотири та більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

У межах другої системи фінансуються не лише політичні партії, які представлені в парламенті, і державні субсидії розподіляють-ся з урахуванням числа голосів, отриманих партіями на виборах (Бельгія, Іспанія).

В Іспанії державні субсидії на поточну діяльність політичних партій, представлених у нижній палаті, розподіляються між ними пропорційно як до кількості мандатів, так і до числа здобутих ни-ми голосів. Для визначення розміру субсидій відповідний бюд-жетний депозит ділиться на три рівні частини. Одна з них роз-поділяється між політичними партіями пропорційно до кількості мандатів, отриманих кожною політичною партією на останніх ви-борах у Конгрес депутатів, а дві інші — пропорційно числу голосів виборців. За цього не враховуються голоси в тих виборчих окру-гах, у яких партію підтримали менше 3% виборців, виборчі бюле-тені яких визнано дійсними.

За третьою системою державного фінансування фінансуються всі політичні партії, що взяли участь у виборах і відповідають за-конодавчо визначеним умовам, причому незалежно від того, чи представлені вони в парламенті, чи ні (Австрія, Греція, Франція, Чехія, Швеція, Німеччина).

Слід зазначити, що проблема державного фінансування політичних партій в Україні була поставлена на порядок денний іще в 1992 році, коли готувався закон про об'єднання громадян, який мав поширюватись і на діяльність політичних партій. Депутат Верховної Ради II — III скликань, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що невстановлення в цьому законі системи державного фінансування політичних партій при-звело до того, що партії "фактично були позбавлені повноцінних і легальних джерел фінансування. Адже за тієї економічної ситу-ації, в якій перебувала Україна тоді й у якій вона перебуває й досі, немає, звісно, підстав сподіватися на те, що шляхом доб-ровільних пожертвувань як громадян, так і фізичних осіб можна зібрати достатні кошти для легального фінансування". У березні 2003 році з ініціативи народного депутата України І. Гриніва Вер-ховна Рада розглянула підготовлений і внесений ним проект За-кону України "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку із запровадженням державного фінансування політичних партій", який передбачає фінансування статутної діяльності партій, не пов'язаної з участю у виборах до органів державної влади, місцевого самоврядування та відшко-дування витрат окремих партій та партій, що входили до виборчих блоків, пов'язані із фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час виборів народних депутатів України, за рахунок коштів за-гального фонду Державного бюджету України. Даний закон був підписаний Президентом 27 листопада 2003 року. Вступити в си-лу він має з першого січня 2005 року.

Відкритість і прозорість фінансування політичних партій завжди була слабким місцем виборних демократій через низку як об'єктивних, так і суб'єктивних причини До числа об'єктивних при-чин можна віднести складність визначення розміру витрат партій та проблематичність розрізнення офіційних і неофіційних джерел та механізмів фінансування, а до суб'єктивних — небажання політичних сил афішувати такі дані та певний ризик для осіб, які фінансують політичні партії, з огляду на можливість використання цього факту проти них. Згідно зі ст. 14 закону "Про політичні партії" держава гарантує їм право розпоряджання своїми кошта-ми та майном для виконання статутних завдань. Але, виходячи із свого специфічного правового статусу добровільного об'єднання виключно громадян, що має на меті здобуття державної влади, формує політичну волю громадян та бере участь у виборах, партії мають певну специфіку і суттєві обмеження щодо фінансування своєї діяльності. Також, за загальним правилом, не допус-кається фінансування партій:

органами державної влади і місцевого самоврядування з ме-тою забезпечення принципу рівних можливостей і політичної ней-тральності держави; державними і комунальними
Сторінки: 1 2 3 4