Важливим інструментом для забезпечення відсіювання непер-спективних партій-одноденок і водночас механізмом компенсу-вання витрат на агітацію є грошова застава партії, що бере участь у виборах. Як відомо, в разі проходження партії в омріяний зал сесійних засідань застава повертається, а от якщо вона не набе-ре 4% голосів виборців, ці гроші переходять до державного бюд-жету. Варто зауважити, що новою редакцією закону про вибори розмір застави збільшено майже вдвічі, що має призвести до скорочення можливостей малих партій брати участь у виборах і підштовхуватиме їх до об'єднання в різноманітні блоки.

А ось результат експертних оцінок виборчої кампанії 2002 року: в середньому це 10 мільйонів американських доларів'. За іншими підрахунками, загальні витрати партії під час виборчих перегонів у 2002 році склали 32 мільйони гривень2. Безперечно, ці суми стали реальними завдяки вмілому обходженню законів чи просто завдя-ки законодавчим прогалинам. Насамперед, ніде не зазначено мінімальної суми, що її повинна мати партія для участі у виборчій кампанії, а відтак, як свідчать підрахунки, деякі партії мали на своєму рахунку менше 100 тисяч гривень. Крім того, приховане фінансування починається ще до початку офіційної виборчої кам-панії завдяки купуванню ефірного часу, газетних і журнальних площ тощо.

Висновок

Досліджуючи систему фінансування політичних партій Ук-раїни, ми прийшли за аналогією до формулювання такої гіпотези: система партійного фінансування безпосередньо детермінує стан внутрішньопартійної демократії, вона залежить від поточно-го стану і є визначальним показником демократичного характеру будь-якої партії.

Таким чином, вивчення проблеми фінансування діяльності політичних партій дозволяє зробити висновок про те, що в сучас-них демократичних державах їх державне фінансування вва-жається необхідним засобом підтримки політичного процесу й існує в різних видах і формах. Особливо важливе значення така підтримка має для посттоталітарних держав, де, як свідчить досвід, вона сприяє становленню та розвитку багатопартійної си-стеми. Проте державне фінансування партійної сфери дійсно сприятиме побудові нормального громадянського суспільства лише за умови його доконечної прозорості, досконалості і по-дальшого законодавчого закріплення.

Справжньою дірою в законодавстві, що фактично робить його малоефективним, є положення щодо контролю за використанням партією коштів на агітацію лише в період виборчої кампанії, оскільки ніщо не заважає партії починати приховану агітацію за-довго до офіційного старту кампанії, витрачати кошти наперед, купуючи ефірні і газетні площі, орендуючи приміщення, техніку, використовувати негативну рекламу, спрямовану на знищення репутації суперника, і т. ін. Ще одним серйозним недоліком є відсутність визначення терміна "політична реклама", що дозво-ляє безнастанно маніпулювати з його змістом залежно від інте-ресів суб'єктів виборчого процесу.

Вступ

Розвиток демократії в нашій країні детермінується багатьма факторами. Вони мають різну природу та структуру. їхній вплив мас різний ступінь інтенсивності, і на різних етапах розвитку ук-раїнської держави на перший план виходять то одні, то інші. Час-то вони еволюціонують, удосконалюються, але водночас вплив цих факторів залишається незначним — незначним у контексті сприяння становленню демократичного ладу в Україні.

Ведучи мову про фактори впливу на розвиток інститутів демо-кратії в Україні, я маю на увазі діяльність громадських організацій, покликаних стати носіями демократичної традиції в українському суспільстві.

Дискусії про роль громадських організацій у житті нашої держа-ви поступово інтенсифікуються. Особливо ця тенденція помітна тепер, напередодні президентських виборів. Але, як правило, такі дискусії не надто відрізняються за своєю суттю та змістом і, як на мій погляд, у переважній більшості своєї опоненти доходять од-ного висновку: діяльність українських громадських організацій у загальнодержавному масштабі не є ефективною

Ні для кого не секрет, що сьогодні питання політичного фінансу-вання в Україні вважається водночас і одним із найбільш дис-кусійних, і одним із якнайпильніше приховуваних у діяльності політичних сил. Якщо поглянути на законодавче його підґрунтя, то воно є не таким уже й малим. Це, зокрема, Закон України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року, окремі розділи законів України "Про вибори народних депутатів України" від 18 жовтня 2001 року та "Про вибори Президента України" від 5 бе-резня 1999 року.

РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ

Фінансова діяльність політичних партій