Принципи Реформації

Дослідники виділяють такі причини реформації:

1.Політичний фактор можна вважати однією із важливих причин Реформації. Нові централізовані національні держави на північному заході Європи виступаючи проти концепції універсальної церкви, яка проголошувала свою юрисдикцію над національною державою і її правителем. Ідеал такої універсальної церкви приходив в протиріччя з виникаючою національною свідомістю середнього класу в цих нових державах.

Ця основна політична проблема мала деякі особливості Нації, які прийняли протестантизм в епоху Реформації знаходились поза межами Римської імперії і що їх могутні середні класи мали відмінний від латинських націй кругозір. Дехто розглядає навіть Реформацію, як повстання північних німецьких народів проти латинських націй. Правителі цих національних держав були проти юрисдикції Папи римського на своїй території, адже ця юрисдикція була часто не тільки духовною, але й світською, оскільки Римська церква була найбільшим землевласником Європи. Часто це землеволодіння створювало розкол всередині держави, а такі деспотичні правителі як англійські Тюдори, цьому противились. Також не слід забувати, що призначення на важливі позиції в Римській Церкві робилися іноземцем Папою римським. Духовенство не могло притягатися в громадські суди, вони судилися в церковних судах, а не королівських, при цьому після цих судів можна було звертатися зі скаргами в папський суд. Важкі церковні податки також розпалювали незадоволення народів і його правителів до Риму.

2. Економічні причини – вони також зіграли не останню роль в розгорненні Реформації, і відкидати їх було б неправильно. На землі, які знаходились у володінні Римської Церкви в Західній Європі прагнули отримати дворянство і середній клас нових національних держав. Монархи не бажали втрачати гроші, які весь час повинні були відходити до Риму, як десятина на церкву. Більше того на духовенство не поширювалась система

оподаткування національних держав. Доказом цього була Німеччина в ХVІ ст. Папська спроба витягнути з неї більше грошей, отримала величезний опір, особливо негативне ставлення до цього було в середнього класу. Перекочування грошей з європейських держав в Рим ускладнювалась інфляцією і підвищенням вартості життя. Інфляція почалася в результаті того, що Іспанія отримала велику кількість грошей через експлуатацію своїх володінь в Новому світі. Ці гроші Іспанія влила в економіку Європи. Крім того, Лютер вважав зловживанням систему індульгенції, яка використовувалась як спосіб переправити багатства з Німеччини до Риму.

3. Інтелектуальний фактор Реформації заключався в тому, що люди ставали все більш критично налаштованими до релігійного життя, яке пропагувала католицька церква. В міру того, як ріс середній клас, він став виступати проти концепції єдності середньовічного суспільства, яке підпорядковувало собі індивідуума владі. Ця тенденція індивідуалізму була підсилена виникненням абсолютистських національних держав в яких інтереси міжнародної Римської Церкви займали друге місце по відношенню до інтересів держав, правителів і їх союзників – тобто середнього класу.

Гуманізм Відродження, особливо в Італії ??? світський дух, подібний до того, який був притаманний класичній Греції. Навіть Папи римські в епоху Ренесансу засвоювали інтелектуальний мирський підхід до життя. Цей дух і підхід виріс з бажання вчених повернутися до витоків інтелектуального минулого людини, до підвищеного інтересу європейського суспільства не до релігійного життя, а до світського.

4. Моральний фактор Реформації. Вчені – гуманісти що могли читати Новий Завіт на грецькій мові, чітко бачили протиріччя між Церквою, описаною в Новому Завіті, і католицькою Церквою їх часу. Корупція охопила всі шари ієрархії Римської Церкви. Зацікавлене в своїй вигоді духовенство дуже часто купувало і продавало посади. Дуже багато служителів отримували великі гроші і не виконували ніякого служіння пов’язаного з їх посадою. Дехто з них, варто відзначити, займав декілька посад одночасно.

Але продавались не лише посади, в церковних судах можна було купити і продати справедливість. За гроші людина могла отримати диспексацію, яка дозволяла їй наприклад, одружуватися з близькою родичкою, навіть якщо це забороняв канонічний закон. Багато хто з священиків відверто грішили, або утримували наложниць. Єпископи рідко як підпорядковане їм духовенство турбується про свою паству. Багато служителів в результаті переставали проповідувати, відвідували людей, відправляли лише обідню, яку проголошували магічним обрядом, який може виливати благодать на людину.

Колекціонування кусочків хреста і мощей святих ввійшло в моду. Вважалось, наприклад, що один погляд на 5005 останків Фрідріха Саксонського скоротить час перебування в чистилищі на два мільйони років. Ляди втомлювалися від безкінечного вимагання грошей зі сторони глави церкви, що не виконував тих обов’язків, які з ним асоціювались.

5. Великі зміни в соціальній структурі.

Які приводили і прискорювали до розчарування середньовічної людини в Римській Церкві. Виникнення міст і процвітаючого середнього класу призвело до зародження нового духу – духу індивідуалізму. Нова грошова економіка звільнила людей від землі, як від основного засобу існування. ??? середнього класу і навіть ремісники і робочі починали розуміти, що не все нормально з соціальним устроєм, в якому їх пригноблюють люди , які знаходяться на вищому суспільному щаблі. Соціальне незадоволення зростало з кожним днем, рано чи пізно повинно було вилитися в Реформу.

6. За нездатністю Римської Церкви задовільнити істинні потреби людей ховався богословський або філософський фактор Реформації. Дехто настільки перебільшував цей фактор, що розпочинав дивитися на Реформацію лише з точки зору боротьби між богослов’ям Фоми Аквінського і Августина. Дійсно, середньовічна церква прийняла філософію Фоми Аквінського. Вона робила наголос на те, що через віру і благодать в тайнах, людина може досягти спасіння. Августин, натомість наполягав