У 80 – х роках у штаті виникла проблема. Сикхи оголосили про створення сикхської держави – «Халістан». Проте, ця проблема швидко вирішилась. Значну допомогу в розпалюванні конфліктів у штаті надають сикхи, які проживають в США, Канаді, Великобританії та Німеччині, тобто за межами Індії та фінансують радикально налаштовані рухи.[3,с.67]. На сьогодні можна твердо складати, що сикхські сепаратисти і їх зарубіжні однодумці намагаються нав’язати Індії терор і насильство. Поштовхом для цього служить їх безсилля перед лицем рішучих дій керівництва Індії по забезпеченню безпеки та цілісності країни.[16,с.127].

Наразі конфлікт у штаті пішов на спад. Є підстави припустити, що в перспективі врегулювання пенджабського конфлікту, може завершитись наданням сикхам більшої автономії, оскільки конфронтація з ними в регіоні, що має стратегічне прикордонне значення виявиться у подальшому надто небезпечною.

2.4 Тріпура

Тріпура – один із 28 – ми штатів Індії, які розташовані в пн. – сх.. частині держави. Географічне положення цього штаті є досить цікавим. Штат є ніби клином який вклинився в Бангладеш, який оточує штат з Пн., Зх. та Пд.. Площа становить 40 км 2 . Населення понад 3 млн. осіб, столиця м. Агартала. Природні умови є досить сприятливими. Серед природних ресурсів в штаті наявні земельні, нагадаю Тріпура – це одна із найбільш аграрних територій країни, лісові та агро кліматичні. Основна галузь господарства – це с/г. Це один з найменших штатів за площею, проте за чисельністю населення посідає друге місце в регіоні після Ассама. Штат є одним із най проблемніших.

Конфлікт в Тріпурі почав виникати ще в 60 – х роках, коли більшість населення штату бенгальці почали домінувати у політичному, економічному та громадському житті. Маючи в своїх руках ладу бенгальці поступово почали забирати у місцевих племен землю. Це спровокувало виникнення з 70 – х років руху за автономію племен, який поступово набув повстанського характеру. Саме це стало першою причиною конфлікту.

Другим приводом до конфлікту послужило зменшення квоти з 19 – ти до 17 – ти осіб у законодавчому органі для племен. Сторонами конфлікту з одного боку виступило угрупування «Національні добровольці Тріпури», які виступили за створення автономії, а з іншого боку виступили бенгальці. На протязі 70-90-х років стосунки між сторонами конфлікту були напруженими, особливо напруга зростала перед виборами, де члени сепаратистських рухів здійснювали масові вбивства і викрадення бенгальців. За різними даними з 1992 по 2003 рік число жертв, які загинули від рук членів «Національно визвольного фронту Тріпури» склало понад 1800 осіб.

Характер конфлікту у продовж років змінювався з політичного до національно визвольного зі створенням автономії для племен, та в кінцевому результаті до переростання конфлікту у міжетнічний.[2,с.40].

На сьогоднішній день можна сказати, що ситуація в Тріпурі є більш менш стабільною, але попри те в штаті продовжують діяти два великих угрупування бойовиків. Проте, вони не можуть представляти реальної загрози територіальній цілісності Індії.

3 Висновок

Отже, підсумовуючи статтю можна зробити такі висновки:

- Індія – це багатонаціональна країна, в якій існує багато внутрішньополітичних конфліктів, кожен з яких відрізняється своїм характером і сутністю.

- Окрім внутрішньополітичних конфліктів існують ще й зовнішні, які виникають в Індії її географічними сусідами, зокрема: з Китаєм, Пакистаном, Шрі Ланкою та Бангладеш.

- Серед конфліктів, як внутрішніх так і зовнішніх існують такі, які практично є вирішеними, зокрема це конфлікти у штатах Пенджаб і Тріпура, а також практично вирішені зовнішні з Шрі Ланкою та Бангладеш, та конфлікти поглиблені, вирішення яких можливе у подальшому майбутньому. Це конфлікти у штаті Джамму і Кашмір, та проблеми взаємовідносин Індії, Китаю та Пакистану.

- Більшість сепаратиських рухів діють у прикордонних регіонах, що значно ускладнює Індії завдання щодо інтеграції штатів у політичне, економічне і соціальне життя країни.

4 Список використаних джерел

Баранець кий І. Україна – Індія: від ситуативних до стратегічних відносин // Політика і час. – 2006. - №1. – С. 45-50.

Баранов С. Сепаратиские движения в Индии: штат Трипура. // Азия и Африка сегодня. – 2005. –№10. – С. 40-43.

Баранов С. Сікхський сепаратизм: досвід незалежної Індії // Політика і час. – 1997. - №5-6. – С. 65-69.

Белокреницький В. Москаленко В. Кашмирский очаг исламского экстремизма // Азия и Африка сегодня. – 2002. - №1. – С. 8-14.

Бельский А.Г. Торгамадзе М.М. Черновская В.В. межэтнические противоречия а Ассаме и поиски путей их преодоления [Индия] // Народи Азии и Африки. – 1987. - №3. – С.44-55.

Виноградов А. Индия утихнет ли пламя конфликта? // Азия и Африка сегодня. – 1990. - №2. – С. 5-6.

Горобець І. Індійсько-Пакистанська криза 1999 року та її наслідки для Індостану // Людина і Політика. – 2000. - №1. – С. 80-86.

Горобець І. Індія та Пакистан на межі ХХІ ст: Компаративний аналіз особливостей сучасного внутрішньополітичного становища // Людина і Політика. – 2000. - №5. – С. 20-25.

Г. де Блій, Пітер Мулер, О. Шаблій Географія, Світи, Регіони, концепти. –